Р-159 — радянська переносна широкодіапазонна військова УКХ-ЧМ радіостанція для зв'язку у ланці управління збройних сил рота-батальйон.[1][2] На озброєння радянської армії прийнята з початку 1980-х років.

Р-159
Штатна радіостанція командира роти у Сухопутних військах ЗС СРСР
Штатна радіостанція командира роти у Сухопутних військах ЗС СРСР
Тип Радіостанція
Походження СРСР СРСР
Історія використання
На озброєнні із 1980-х років
Війни Війна в Афганістані (1979—1989)
Історія виробництва
Варіанти Р-159М
Характеристики
Вага 14,5 кг або 19 кг із УНЧ (підсилювальний блок для ведення зв'язку з кабіни на ходу та стоянці на автомобілях УАЗ-469, ГАЗ-66, ЗІЛ-131)
Довжина 180 мм
Ширина 305 мм
Висота 410 мм

ОписРедагувати

 
Радіостанція Р-159. Вид на верхню панель при відкритті кришки, що закриває ручки налаштування частоти

Радіостанція приймально-передавальна, симплексна з вузькосмуговим телеграфуванням та з тональним викликом, а також з можливістю дистанційного керування в телефонному режимі. Конструкція ранцева - наплічні ремені для перенесення кріпляться до корпусу. Також у комплекті є сумка радиста для перенесення антен та інструменту.

Радіостанція зібрана за трансиверною схемою. Формування частоти відбувається у однопетльовому синтезаторі з ФАПЧ. Встановлення частоти проводиться за допомогою малогабаритних поворотних галетних перемикачів, інформація з яких перетворюється на коефіцієнт поділу для синтезатора, що використовує дільник зі змінним коефіцієнтом поділу.

Тракт прийому - супергетеродинний, із двома перетвореннями частоти. Проміжні частоти - 11,5 і 1,5 МГц.

Основна вибірковість сусіднього каналу забезпечується на першій проміжній частоті за допомогою кварцового фільтра ФП2П-307 зі смугою пропускання 18 кГц.

Шумодавець використовує верхню частину спектра сигналу, отриманого після детектора. Особливість шумодавця цієї станції в тому, що він не повністю пригнічує сигнал низької частоти, щоб при черговому прийомі не пропустити сигнали слабких кореспондентів.

Тракт передачі - з окремим збудником, частота якого встановлюється за частотою синтезатора. Вихідний каскад - однотактний.

У радіостанції застосовано систему автоматичної підтримки рівня вихідної потужності. Для узгодження з антеною використовується автоматичний узгоджувальний пристрій, виконаний за схемою П-контуру з двома змінними ємностями. Активізується САУ натисканням однієї кнопки, яку потрібно утримувати до завершення процесу настроювання.

Живлення радіостанції здійснюється від акумуляторної батареї, розташованої у спеціальному відсіку корпусу радіостанції. Як кінцевий низькочастотний пристрій застосовується мікротелефонна гарнітура (складається з мікрофона ДЭМШ-1А, мікрофонного підсилювача і головних телефонів ТА-55м), або трубка з мікрофоном порошкового типу МК-10 і телефонним капсулем.

У комплект радіостанції входять такі антени:

  1. гнучка штирьова антена конструкції Кулікова[ru]
  2. 6-секційна штирьова антена
  3. променева антена довжиною 40 метрів, що використовується як найпростіша спрямована антена біжучої хвилі[en].

Р-159 була штатною радіостанцією командира роти, з допомогою якої забезпечувалася зв'язок як із командирами взводів, і зі штабом батальйону.

Технічні характеристикиРедагувати

  • Діапазон частот — 30,0 — 75,999 МГц
  • Крок перелаштування — 1 кГц
  • Вид роботи — ТлФ (телефон та телеграф з частотною модуляцією), ТлГ (вузькосмугове телеграфування)
  • Чутливість приймача, не гірша, в ТлФ — 1,2 мкВ, в ТлГ — 0,6 мкВ
  • Потужність передавача — 5 Ват
  • Елементна база - напівпровідникові прилади
  • Живлення — акумулятори. Напруга - 12 вольт. Максимальний струм споживання - 3,5 ампера.

Дальність зв'язкуРедагувати

Р-159 забезпечує надійний двосторонній радіозв'язок на місцевості середньої пересіченості в будь-який час доби та року на будь-якій частоті діапазону у вільному від перешкод на відстані:

  • на штирьову антену 1,5 м в режимі ТлФ до 12 км, в режиме ТлГ до 18 км;
  • на штирьову антену 2,7 м в режимі ТлФ до 18 км, в режиме ТлГ до 27 км;
  • на антену біжучої хвилі[en] в режимі ТлФ до 35 км, в режимі ТлГ до 50 км;
  • при встановленні на автомобілі та антені 1,5 м при швидкості до 60 км/год — до 8 км.

Граничні режими експлуатаціїРедагувати

  • Радіостанція зберігає працездатність у будь-яких кліматичних умовах за температури від −40°С до +50°С.
  • Непроникна для дощу та витримує занурення у воду на глибину 0,5 метра та протягом 1 години.
  • Працює в умовах тряски на ходу автомобіля будь-якими дорогами зі швидкістю до 60 км/год.
  • Витримує авіадесантування парашутним способом у спеціальному м'якому контейнері типу ГК-30.

Модифікація Р-159МРедагувати

 
Радіостанція Р-159М

У 1988 році з урахуванням досвіду війни в Афганістані випущено модифікацію Р-159М.

Р-159М була призначена для роботи в комплекті з блоком засекречувального апаратурного зв'язку Т-240С «Історик» (що складається з блоку сполучення і блоку шифрування).

ПриміткиРедагувати

  1. Радиостанции Р-159, Р-159М // Системы управление, связи и радиоэлектронной борьбы. Оружие и технологии России. Энциклопедия. XXI век / Под общей редакцией С. Иванова. — Москва : Издательский дом «Оружие и технологии», 2006. — Т. 13. — С. 131-133. — ISBN 5-93799-025-0.
  2. Радиостанция Р-159М // Учебник сержанта танковых войск. — Москва : Военное издательство, 2004. — С. 338-342.

ПосиланняРедагувати