Р-159
Р-159 — радянська переносна широкодіапазонна військова УКХ-ЧМ радіостанція для зв'язку у ланці управління збройних сил рота-батальйон.[1][2] На озброєння радянської армії прийнята з початку 1980-х років.
| Р-159 | |
|---|---|
 Штатна радіостанція командира роти у Сухопутних військах ЗС СРСР | |
| Тип | Радіостанція |
| Походження |  СРСР |
| Історія використання | |
| На озброєнні | із 1980-х років |
| Війни | Війна в Афганістані (1979—1989) |
| Історія виробництва | |
| Варіанти | Р-159М |
| Характеристики | |
| Вага | 14,5 кг або 19 кг із УНЧ (підсилювальний блок для ведення зв'язку з кабіни на ходу та стоянці на автомобілях УАЗ-469, ГАЗ-66, ЗІЛ-131) |
| Довжина | 180 мм |
| Ширина | 305 мм |
| Висота | 410 мм |
Опис
ред.
Радіостанція приймально-передавальна, симплексна з вузькосмуговим телеграфуванням та з тональним викликом, а також з можливістю дистанційного керування в телефонному режимі. Конструкція ранцева — наплічні ремені для перенесення кріпляться до корпусу. Також у комплекті є сумка радиста для перенесення антен та інструменту.
Радіостанція зібрана за трансиверною схемою. Формування частоти відбувається в однопетльовому синтезаторі з ФАПЧ. Встановлення частоти проводиться за допомогою малогабаритних поворотних галетних перемикачів, інформація з яких перетворюється на коефіцієнт поділу для синтезатора, що використовує дільник зі змінним коефіцієнтом поділу.
Тракт прийому — супергетеродинний, із двома перетвореннями частоти. Проміжні частоти — 11,5 і 1,5 МГц.
Основна вибірковість сусіднього каналу забезпечується на першій проміжній частоті за допомогою кварцового фільтра ФП2П-307 зі смугою пропускання 18 кГц.
Шумодавець використовує верхню частину спектра сигналу, отриманого після детектора. Особливість шумодавця цієї станції в тому, що він не повністю пригнічує сигнал низької частоти, щоб при черговому прийомі не пропустити сигнали слабких кореспондентів.
Тракт передачі — з окремим збудником, частота якого встановлюється за частотою синтезатора. Вихідний каскад — однотактний.
У радіостанції застосовано систему автоматичної підтримки рівня вихідної потужності. Для узгодження з антеною використовується автоматичний узгоджувальний пристрій, виконаний за схемою П-контуру з двома змінними ємностями. Активізується САУ натисканням однієї кнопки, яку потрібно утримувати до завершення процесу настроювання.
Живлення радіостанції здійснюється від акумуляторної батареї, розташованої у спеціальному відсіку корпусу радіостанції. Як кінцевий низькочастотний пристрій застосовується мікротелефонна гарнітура (складається з мікрофона ДЭМШ-1А, мікрофонного підсилювача і головних телефонів ТА-55м), або трубка з мікрофоном порошкового типу МК-10 і телефонним капсулем.
У комплект радіостанції входять такі антени:
- гнучка штирьова антена конструкції Кулікова[ru]
- 6-секційна штирьова антена
- променева антена довжиною 40 метрів, що використовується як найпростіша спрямована антена біжучої хвилі[en].
Р-159 була штатною радіостанцією командира роти, з допомогою якої забезпечувався зв'язок як із командирами взводів, і зі штабом батальйону.
Технічні характеристики
ред.- Діапазон частот — 30,0 — 75,999 МГц
- Крок перелаштування — 1 кГц
- Вид роботи — ТлФ (телефон та телеграф з частотною модуляцією), ТлГ (вузькосмугове телеграфування)
- Чутливість приймача, не гірша, в ТлФ — 1,2 мкВ, в ТлГ — 0,6 мкВ
- Потужність передавача — 5 Ват
- Елементна база — напівпровідникові прилади
- Живлення — акумулятори. Напруга — 12 вольт. Максимальний струм споживання — 3,5 ампера.
Дальність зв'язку
ред.Р-159 забезпечує надійний двосторонній радіозв'язок на місцевості середньої пересіченості в будь-який час доби та року на будь-якій частоті діапазону у вільному від перешкод на відстані:
- на штирьову антену 1,5 м в режимі ТлФ до 12 км, в режимі ТлГ до 18 км;
- на штирьову антену 2,7 м в режимі ТлФ до 18 км, в режимі ТлГ до 27 км;
- на антену біжучої хвилі[en] в режимі ТлФ до 35 км, в режимі ТлГ до 50 км;
- при встановленні на автомобілі та антені 1,5 м при швидкості до 60 км/год — до 8 км.
Граничні режими експлуатації
ред.- Радіостанція зберігає працездатність у будь-яких кліматичних умовах за температури від −40°С до +50°С.
- Непроникна для дощу та витримує занурення у воду на глибину 0,5 метра та протягом 1 години.
- Працює в умовах тряски на ходу автомобіля будь-якими дорогами зі швидкістю до 60 км/год.
- Витримує авіадесантування парашутним способом у спеціальному м'якому контейнері типу ГК-30.
Модифікація Р-159М
ред.
У 1988 році з урахуванням досвіду війни в Афганістані випущено модифікацію Р-159М.
Р-159М була призначена для роботи в комплекті з блоком засекречувального апаратурного зв'язку Т-240С «Історик» (що складається з блоку сполучення і блоку шифрування).
Примітки
ред.- ↑ Радиостанции Р-159, Р-159М // Системы управление, связи и радиоэлектронной борьбы. Оружие и технологии России. Энциклопедия. XXI век / Под общей редакцией С. Иванова. — Москва : Издательский дом «Оружие и технологии», 2006. — Т. 13. — С. 131-133. — ISBN 5-93799-025-0.
- ↑ Радиостанция Р-159М // Учебник сержанта танковых войск. — Москва : Военное издательство, 2004. — С. 338-342.