Ріккардіанська бібліотека
Ріккардіанська бібліотека (лат. Biblioteca Riccardiana) — бібліотека-музей у Флоренції, Італія. Бібліотека розташовується в Палаццо Медічі-Ріккарді.
Ріккардіанська бібліотека лат. Biblioteca Riccardiana | |
---|---|
Ріккардіанська бібліотека | |
43°46′31″ пн. ш. 11°15′19″ сх. д. / 43.77554800002777569° пн. ш. 11.255369000028° сх. д.Координати: 43°46′31″ пн. ш. 11°15′19″ сх. д. / 43.77554800002777569° пн. ш. 11.255369000028° сх. д. | |
Країна: | Італія[1] |
Тип: | бібліотека-музей |
Назва на честь: | House of Riccardid |
Складова | Палаццо Медічі-Ріккардіd[5] |
Розташування | Флоренція[1][5] |
Адреса | Флоренція, Італія, Via Ginori, 10 — 50123 Firenze, Italia |
Заснована | 1600 |
Статус спадщини | національна спадщина Італіїd[6] |
Фонди: | 88 588 документ[3], 133 144 документ[4], 133 471 документ[7], 133 725 документ[8][9], 96 600 том[9], 725 документ[9], 4460 документ[10] і 4460 документ[11] |
Площа приміщень: | 395 квадратний метр[3] і 220 квадратний метр[3] |
Сайт: | Biblioteca Riccardiana Firenze Офіційна сторінка |
Медіафайли у Вікісховищі |
Історія
ред.Бібліотека була заснована 1600 року Ріккардо Ріккарді як приватна бібліотека його родини.
З 1670 року вона знаходиться в палаці Медічі на Віа Ларга. Для публічного доступу бібліотека була відкрита 1715 року, а з 1815 року вона підпорядкована Академія делла Круска.
Фонди
ред.У бібліотеці зберігається багато унікальних рукописів і книжок, зокрема:
- Копія «Природної історії» Плінія, що датується X століттям, * Автограф рукопису «Історії Флоренції» Нікколо Макіавеллі.
- Французький рукопис «Історія Венеції» (1275).
- Біблійні манускрипти мінускул 368, мінускул 369 та мінускул 370.
- Опис подорожі Одоріко Порденоне до Індії (1318)
- Рукописна копія «Божественної комедії».
- Примірник «Божественної комедії», переписаний Франческо Барберіно першої половини XIV століття з рукописними коментарями Данте.
- Примірник «Нової хроніки» Джованні Віллані, переписаний Матео Віллані 1377 року.
- Копія «Бенкету» Данте, що належала Торквато Тассо.
- Оригінал поеми Петрарки «Тріумфи».
- Видання Арістотеля майстра мініатюри Аттаванте Аттаванті (1452-1517).
Галерея
ред.-
Вхід з віа Джінорі
-
Фреска Луки Джордано
-
Фреска
Див. також
ред.Література
ред.- Francesco Lumachi, Firenze — Nuova guida illustrata storica-artistica-anedottica della città e dintorni, Firenze, Società Editrice Fiorentina, 1929
- Giovanna Lazzi, La Biblioteca Riccardiana di Firenze. L'ambiente, le collezioni, i servizi, Firenze, Polistampa, 2009
Примітки
ред.- ↑ а б Sistema Cultura — 2013.
- ↑ https://www.librari.beniculturali.it/it/biblioteche-pubbliche-statali
- ↑ а б в г ISTAT 2019 survey on Italian libraries — 2021.
- ↑ а б ISTAT 2020 survey on Italian libraries — 2022.
- ↑ а б в Anagrafe delle biblioteche italiane — 1990.
- ↑ dati.beniculturali.it — 2014.
- ↑ ISTAT 2021 survey on Italian libraries — 2023.
- ↑ ISTAT 2022 survey on Italian libraries — 2024.
- ↑ а б в www.beniculturali.it
- ↑ ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2021.
- ↑ Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2024.
Це незавершена стаття про Італію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з бібліотечної справи. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Посилання
ред.Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ріккардіанська бібліотека |