Ріка́рду Аро́на (порт. Ricardo Arona;  • 17 липня 1978, Нітерой, Ріо-де-Жанейро, Бразилія) — бразильський спортсмен, професійний греплер і боєць змішаного стилю. Триразовий чемпіон світу з греплінгу у напівважкій (2000–2001 роки) та вільній (2001 рік) ваговій категорії за версією ADCC.[1][2] Чемпіон світу зі змішаних бойових мистецтв у середній ваговій категорії за версією FNR (2001–2002 роки). Чемпіон Гран-прі «Rings» у середній ваговій категорії (2001 рік). Віце-чемпіон Гран-прі «Pride» у напівважкій ваговій категорії (2005 рік).

Рікарду Арона
Загальна інформація
Повне ім'я Рікарду Арона
Громадянство Бразилія Бразилія
Народження 17 липня 1978(1978-07-17) (45 років)
  Нітерой, Ріо-де-Жанейро, Бразилія
Зріст 180 см
Вагова категорія Греплінг :
Напівважка (88-99 кг)
Змішані єдиноборства :
Напівважка (84-93 кг)
Стійка Лівобічна
Стиль Бразильське дзюдзюцу, греплінг, кікбоксинг
Команда «Brazilian Top Team»
Кар'єра в змішаних єдиноборствах
Перший бій 20 квітня 2000
Останній бій 12 вересня 2009
Боїв 19
Перемог 14
 • нокаутом 2
 • підкоренням 3
 • рішенням 9
Поразок 5
 • нокаутом 3
 • рішенням 2

Спортивна кар'єра ред.

Рікарду Арона провів успішну кар'єру у гібридних стилях боротьби. З юнацтва опановуючи навички національного мистецтва Бразилії, бразильського дзюдзюцу, Арона досягнув високого рівня майстерності, що згодом дозволило йому успішно виступати і в суміжних дисциплінах. Арона брав участь у регіональних чемпіонатах, а також у турнірах під егідою Міжнародної федерації бразильського дзюдзюцу, був переможцем і призером змагань за національну першість. Першим світовим досягненням Рікарду стала золота медаль на чемпіонаті світу 1998 року з бразильського дзюдзюцу серед фіолетових поясів, де він виступав у ваговій категорії від 81 до 87 кг.[3] Через рік він повторив успіх у ваговій категорії від 87 до 93 кг, вже серед коричневих поясів.[4] Протягом наступного року Арона був акредитований на чорний пояс, і у 2000 році взяв участь у черговому чемпіонаті світу, вперше серед майстрів, але у фінальному поєдинку поступився багаторазовому чемпіону світу Фабіу Ґуржелу, посівши друге місце.[5]

В 2000 році Рікарду Арона перейшов у греплінг. На чемпіонаті світу в Абу-Дабі він миттєво став зіркою цього спорту, завоювавши золоту медаль з першої ж спроби, а в ході боротьби здолавши чемпіонів з різних бойових мистецтв: росіянина Каріма Баркалаєва (ADCC), американців Тіто Ортіса (UFC) та Джеффа Монсона (ADCC, IBJJF, FILA).[1] У квітні того ж року, через місяць після успіху в Еміратах, Арона вперше виступив за правилами змішаних бойових мистецтв. Його дебют пройшов на турнірі федерації FNR, що на той час перебувала на піку свого розвитку і проводила змагання за участі світових зірок спорту. У двох перших боях Арона переміг чемпіона СРСР з самбо Андрія Копилова та рейтингового американського бійця Джеремі Горна. Після цього Арону включили у склад Гран-прі «King of Kings», де він програв перший бій майбутньому чемпіону і рекордсмену росіянину Федору Ємельяненко, спірним рішенням суддів.

У 2001 році Арона вже поєднував змагання з греплінгу з боями за правилами MMA. На черговому чемпіонаті світу за версією ADCC з греплінгу Арона виступив одразу в двох вагових категоріях — напівважкій (від 88 до 99 кг) та вільній. Завоювавши «золото» в обох, він оновив свій професійний рекорд перемогами над титулованими спортсменами: в числі інших йому поступилися український дзюдоїст, бронзовий призер Олімпійських ігор Руслан Машуренко; бразильський боєць змішаного стилю, майбутній чемпіон Strikeforce та IFC Ренату Сорбал; норвезький греплер, майбутній чемпіон ADCC Йон-Олав Айнемо; американський борець, чемпіон IBJJF Рікарду Алмейда; бразильські греплери, чемпіони ADCC Саулу Рібейру та Жан-Жак Машаду; бразильський боєць змішаного стилю, чемпіон UFC Вітор Белфорт.[2] У другому півріччі Арона зосередився на MMA. Він взяв участь у Гран-прі «Rings», головною нагородою у якому був вакантний титул чемпіона у новоствореній ваговій категорії чемпіонату: до 90 кг. Здолавши рейтингових бійців організації, — Хіроміцу Канехару, Джеремі Горна (вдруге) та Ґуставу Машаду, — Арона завоював і кубок Гран-прі, і вакантний титул чемпіона світу зі змішаних бойових мистецтв. Наприкінці року Рікарду підписав угоду про виступи на турнірах популярного чемпіонату «Pride», де у вересні 2001 року переміг екс-чемпіона UFC Ґая Мезґера.

Наступний рік Арона провів вельми успішно, вигравши два поєдинки проти зірок чемпіонату — Дена Хендерсона, та Мурілу Руа. Обидві перемоги були здобуті ним за очками. Арона більше не брав участі у турнірах з боротьби, зосередившись на змішаних єдиноборствах. Лише раз, у 2003 році, він провів матч за правилами греплінгу проти багаторазового чемпіона світу Марка Керра, якого переміг. У 2004 році Арона провів поєдинок проти Квінтона Джексона, на той час — претендента на титул чемпіона світу. Цей бій завершився нокаутом, який довгий час вважався одним з найвидовищніших в історії: під час проведення задушливого прийому ногами (трикутне задушення) Арона знехтував страховкою від кидка (захопленням однієї з ніг суперника), що дозволило Квінтону Джексону підняти бійця над головою і різко кинути на настил рингу. Від удару головою Арона знепритомнів.

У 2005 році Рікарду Арона взяв участь у Гран-прі «Pride» у напівважкій вазі, де дійшов до фіналу, послідовно здолавши Діна Лістера, Кадзусі Сакурабу та чемпіона федерації — Вандерлея Сілву, який у рамках Гран-прі брав участь як регулярний боєць, і титулом не ризикував. У фіналі Арону нокаутував Маурісіу Руа. Щоб не зводити в бою одноклубників Руа та Сілву, адміністрація чемпіонату вирішила організувати титульний реванш між Сілвою та Ароною. Бій відбувся у новорічну ніч 2005 року, і завершився роздільним рішенням суддів на користь чинного чемпіона.

У 2006 році Арона зустрівся з майбутнім чемпіоном K-1 Алістаром Оверімом, примусивши того здатись під градом ударів. У 2007 році Арона сенсаційно програв малодосвідченому Рамо Тьєрі Сокоджу. У ці роки боєць виступав вкрай рідко, переслідуваний серією травм. Через це він залишив професійний спорт, провівши останній двобій у 2009 році. Травми і низька змагальна активність у ці роки завадили Ароні підписати угоду з чемпіонатом UFC, з яким він вів переговори.

Спортивні досягнення ред.

Бразильське дзюдзюцу ред.

Рік Місце проведення Подія Вагова категорія Місце Пояс
2000   Ріо-де-Жанейро, Бразилія Чемпіонат світу (версія IBJJF) Напівважка (87-93 кг)
     
1999   Ріо-де-Жанейро, Бразилія Чемпіонат світу (версія IBJJF) Напівважка (87-93 кг)
     
1998   Ріо-де-Жанейро, Бразилія Чемпіонат світу (версія IBJJF) Середня (81-87 кг)
     

Греплінг ред.

Рік Місце проведення Подія Вагова категорія Місце
2001   Абу-Дабі, ОАЕ Чемпіонат світу (версія ADCC) Вільна
Напівважка (88-99 кг)
2000   Абу-Дабі, ОАЕ Чемпіонат світу (версія ADCC) Напівважка (88-99 кг)

Спортивна статистика ред.

Змішані бойові мистецтва ред.

Результат Противник Спосіб Раунд Час Дата Місце Подія Примітки
Перемога   Марвін Істмен Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02009-09-1212 вересня 2009   Ріо-де-Жанейро, Бразилія «Bitetti Combat MMA 4»
Поразка   Рамо Тьєрі Сокоджу Нокаут (удар кулаком) 1 1:59 02007-04-088 квітня 2007   Сайтама, Японія «Pride 34»
Перемога   Алістар Оверім Підкорення (удари кулаками) 1 4:28 02006-09-1010 вересня 2006   Сайтама, Японія «Pride Final Conflict Absolute»
Поразка   Вандерлей Сілва Рішення суддів (роздільне) 3 5:00 02005-12-3131 грудня 2005   Сайтама, Японія «Pride Shockwave 2005» Бій за титул чемпіона світу у напівважкій ваговій категорії.
Поразка   Маурісіу Руа Нокаут (удари кулаками) 1 2:54 02005-08-2828 серпня 2005   Сайтама, Японія «Pride Final Conflict 2005»
Гран-прі «Pride» (фінал)
Перемога   Вандерлей Сілва Рішення суддів (одностайне) 2 5:00 02005-08-2828 серпня 2005   Сайтама, Японія «Pride Final Conflict 2005»
Гран-прі «Pride» (півфінал)
Перемога   Кадзусі Сакураба Технічний нокаут (рішення кутового) 2 5:00 02005-06-2626 червня 2005   Сайтама, Японія «Pride Critical Countdown 2005»
Гран-прі «Pride» (чвертьфінал)
Перемога   Дін Лістер Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02005-04-2323 квітня 2005   Осака, Японія «Pride Total Elimination 2005»
Гран-прі «Pride» (відкриття)
Перемога   Сергій Ігнатов Підкорення (задушення руками) 1 9:05 02004-10-3131 жовтня 2004   Осака, Японія «Pride 28»
Поразка   Куінтон Джексон Нокаут (кидок) 1 7:32 02004-06-2020 червня 2004   Сайтама, Японія «Pride Critical Countdown 2004»
Перемога   Мурілу Руа Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02002-11-2424 листопада 2002   Токіо, Японія «Pride 23»
Перемога   Ден Хендерсон Рішення суддів (роздільне) 3 5:00 02002-04-2828 квітня 2002   Йокогама, Японія «Pride 20»
Перемога   Ґай Мезґер Рішення суддів (роздільне) 3 5:00 02001-09-2424 вересня 2001   Осака, Японія «Pride 16»
Перемога   Ґуставу Машаду Технічний нокаут (удари кулаками) 1 1:29 02001-08-1111 серпня 2001   Осака, Японія «Rings: 10th Anniversary»
Гран-прі «Rings» (фінал)
Виграв Гран-прі у напівважкій ваговій категорії. Виграв вакантний титул чемпіона світу у напівважкій ваговій категорії.
Перемога   Джеремі Горн Рішення суддів (переважне) 2 5:00 02001-08-1111 серпня 2001   Осака, Японія «Rings: 10th Anniversary»
Гран-прі «Rings» (півфінал)
Перемога   Хіроміцу Канехара Підкорення (больовий прийом на руку) 2 0:53 02001-06-1515 червня 2001   Йокогама, Японія «Rings: World Title Series 2»
Поразка   Федір Ємельяненко Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02000-12-2222 грудня 2000   Осака, Японія «Rings: King of Kings 2000 Block B»
Перемога   Джеремі Горн Рішення суддів (роздільне) 2 5:00 02000-08-2323 серпня 2000   Осака, Японія «Rings: Millennium Combine 3»
Перемога   Андрій Копилов Рішення суддів (одностайне) 2 5:00 02000-04-2020 квітня 2000   Токіо, Японія «Rings: Millennium Combine 1»

Греплінг ред.

Результат Противник Вага Спосіб Час Дата Місце Подія Примітки
Перемога   Марк Керр Вільна Очкова перевага 10:00 02003-05-1717 травня 2003 17 — 18 травня 2003   Сан-Паулу, Бразилія «ADCC 2003»
Перемога   Жан-Жак Машаду Вільна Очкова перевага 10:00 02001-04-1111 квітня 2001 11 — 13 квітня 2001   Абу-Дабі, ОАЕ «ADCC 2001» (фінал) Виграв титул чемпіона світу у вільній ваговій категорії.
Перемога   Вітор Белфорт Вільна Очкова перевага 10:00 02001-04-1111 квітня 2001 11 — 13 квітня 2001   Абу-Дабі, ОАЕ «ADCC 2001» (півфінал)
Перемога   Саулу Рібейру Вільна Очкова перевага 10:00 02001-04-1111 квітня 2001 11 — 13 квітня 2001   Абу-Дабі, ОАЕ «ADCC 2001» (чвертьфінал)
Перемога   Роджер Нефф Вільна Підкорення (больовий прийом на ногу) 4:50 02001-04-1111 квітня 2001 11 — 13 квітня 2001   Абу-Дабі, ОАЕ «ADCC 2001» (одна восьма фіналу)
Перемога   Рікарду Алмейда 88-99 кг Очкова перевага 10:00 02001-04-1111 квітня 2001 11 — 13 квітня 2001   Абу-Дабі, ОАЕ «ADCC 2001» (фінал) Виграв титул чемпіона світу у напівважкій ваговій категорії.
Перемога   Йон Олав Ейнемо 88-99 кг Очкова перевага 10:00 02001-04-1111 квітня 2001 11 — 13 квітня 2001   Абу-Дабі, ОАЕ «ADCC 2001» (півфінал)
Перемога   Ренату Собрал 88-99 кг Очкова перевага 10:00 02001-04-1111 квітня 2001 11 — 13 квітня 2001   Абу-Дабі, ОАЕ «ADCC 2001» (чвертьфінал)
Перемога   Руслан Машуренко 88-99 кг Очкова перевага 10:00 02001-04-1111 квітня 2001 11 — 13 квітня 2001   Абу-Дабі, ОАЕ «ADCC 2001» (одна восьма фіналу)
Перемога   Джефф Монсон 88-99 кг Очкова перевага 10:00 02000-03-011 березня 2000 1 — 3 березня 2000   Абу-Дабі, ОАЕ «ADCC 2000» (фінал) Виграв титул чемпіона світу у напівважкій ваговій категорії.
Перемога   Тіто Ортіс 88-99 кг Очкова перевага 10:00 02000-03-011 березня 2000 1 — 3 березня 2000   Абу-Дабі, ОАЕ «ADCC 2000» (півфінал)
Перемога   Карім Баркалаєв 88-99 кг Очкова перевага 10:00 02000-03-011 березня 2000 1 — 3 березня 2000   Абу-Дабі, ОАЕ «ADCC 2000» (чвертьфінал)
Перемога   Хіроміцу Канехара 88-99 кг 02000-03-011 березня 2000 1 — 3 березня 2000   Абу-Дабі, ОАЕ «ADCC 2000» (одна восьма фіналу)

Примітки ред.

  1. а б ADCC 2000 — Results Матеріал сайту www.adcombat.com.com (англ.)
  2. а б ADCC 2001 — Results Матеріал сайту www.adcombat.com.com (англ.)
  3. Campeonato Mundial 1998 [Архівовано 2009-08-03 у Wayback Machine.] Матеріал сайту www.ibjjf.org (порт.)
  4. Campeonato Mundial 1999 [Архівовано 2012-05-31 у Wayback Machine.] Матеріал сайту www.ibjjf.org (порт.)
  5. Campeonato Mundial 2000 [Архівовано 2009-08-03 у Wayback Machine.] Матеріал сайту www.ibjjf.org (порт.)

Посилання ред.