Дже́ффрі Ві́льям Мо́нсон (англ. Jeffrey William Monson, 18 січня 1971, Сент-Пол, Міннесота, США) — російський політик. Депутат міської думи Красногорська з 9 вересня 2018 року[1].

Джефф Монсон
Загальна інформація
Повне ім'я Джеффрі Вільям Монсон
Прізвисько «Сніговик» (англ. Snowman)
Громадянство США США
Росія Росія
Народження 18 січня 1971(1971-01-18) (53 роки)
  Сент-Пол, Міннесота, США
Зріст 175 см
Розмах рук 188 см
Вагова категорія Важка (93-120 кг)
Стійка Лівобічна
Стиль Бразильське дзюдзюцу, греплінг, кікбоксинг
Команда American Top Team
Кар'єра в змішаних єдиноборствах
Перший бій 21 листопада 1997
Останній бій 2 листопада 2013
Боїв 67
Перемог 49
 • нокаутом 3
 • підкоренням 29
 • рішенням 17
Поразок 17
 • нокаутом 4
 • підкоренням 3
 • рішенням 10
Нічиїх 1

Греплер, борець бразильського дзюдзюцу, боєць змішаного стилю і боксер. Чемпіон світу з греплінгу у напівважкій (1999 рік)[2] та важкій (2005 рік)[3] ваговій категорії за версією ADCC. Дворазовий чемпіон світу з греплінгу у важкій ваговій категорії за версією FILA (2008, 2012 роки).[4][5] Чемпіон світу з бразильського дзюдзюцу без ґі у вільній ваговій категорії за версією IBJJF.[6] Срібний призер чемпіонату світу з греплінгу у напівважкій (2000 рік)[7] та важкій (2001 рік)[8] ваговій категорії за версією ADCC. Срібний призер чемпіонату світу з бразильського дзюдзюцу без ґі у важкій ваговій категорії за версією IBJJF.[6] Бронзовий призер чемпіонату світу з греплінгу у важкій ваговій категорії за версією ADCC (2009 рік).[9]

Монсон був вшанований премією «Греплер року» за версією профільного видання «On The Mat» у 2004 та 2009 роках.[10][11]

Біографія ред.

Джеффрі Монсон народився 18 січня 1971 року в місті Сент-Пол у Сполучених Штатах Америки. Частину дитинства провів у Гамбурзі, Німеччина, разом з батьком.[12] З юнацьких років займався спортом, а саме різними стилями боротьби. Вищу освіту Монсон отримав в Мінесотському університеті, де вивчав психологію.[13] Монсон — магістр психології.[14] Декілька років Джефф працював за прямим фахом (діагностика кризових станів), а також був сімейним та дитячим консультантом.[14] У подальшому він цілком присвятив себе спорту.

В 2015 році Монсон заявив про бажання мати російське громадянство; у грудні 2015 року було схвалено надання громадянства і надано наказом президента Росії Володимира Путіна 28 травня 2018 року[15][16].

Греплінг ред.

У греплінг Монсон прийшов з якісною базою у боротьбі: він займався греко-римською, вільною та американською боротьбою, займав призові місця і перемагав на турнірах з цих видів боротьби у західних штатах США. З кінця 1990-х років Джефф Монсон бере регулярну участь у змаганнях з греплінгу. Його професійна і любительська кар'єра включає десятки матчів із зірками греплінгу. Монсон виступав під егідою найпрестижніших федерацій світу: ADCC, FILA, IBJJF.

ADCC ред.

У турнірах чемпіонату світу з греплінгу за версією ADCC Джеффрі Монсон бере регулярну участь майже з часу заснування федерації. Його дебют на світовій греплерській арені відбувся на другому в історії чемпіонаті ADCC, 1999 року в Об'єднаних Арабських Еміратах. Монсон виступав у напівважкій ваговій категорії (до 99 кг). В числі його перших здобутків перемога на Роберту Травіном та Саулу Рібейру, і, як результат — золота медаль.[2] Саме на цьому чемпіонаті Джефф Монсон заробив своє прізвисько «Сніговик». Це прізвисько йому дали бразильські греплери, яким великий американець із виразно білою шкірою, який у боротьбі легко перекочувався по матах, нагадував сніговика.[17]

Наступного року Джефф завоював на ADCC срібну медаль.[7] Він поступився у фіналі Рікарду Ароні за очками, посівши друге місце. На шляху до фіналу Монсон переміг, в числі інших, чемпіона UFC Метта Х'юза, за очками. У вільній вазі Джефф не пройшов одну восьму турніру.

У 2001 році Монсон перейшов на одну категорію вище, у важку вагу (понад 99 кг). Тут він також досягнув значного успіху, але не зразу. З першої спроби у новій для себе ваговій категорії Джефф посів почесне друге місце, поступившись у фіналі Марку Робінсону.[8] А от на чемпіонаті 2003 року, в Бразилії (ADCC вперше залишила Емірати), Монсон не зміг зайняти призове місце, поступившись у чвертьфіналі Марсіу Крусу за очками. У вільній же вазі, у другому спільному матчі, Монсона переміг Саулу Рібейру.

У 2005 році Монсон вдруге здобув «золото» на ADCC.[3] У фінальних сутичках Джефф переміг Ґабріела Ґонзаґу та Фабрісіу Вердума, обох за очками.

На чемпіонаті 2009 року, в Іспанії, Монсон дійшов до півфіналу, де поступився Роберту Абреу за рішенням рефері, але у боротьбі за «бронзу» переміг Саулу Рібейру за очками.[9] Невдовзі, Рібейру оголосив про завершення кар'єри. Традиційно, Монсон виступив і у вільній ваговій категорії чемпіонату, але не пройшов однієї восьмої турніру, де його переміг Гуннар Нельсон, легший за «Сніговика» на 30 кг.

У 2011 році на черговому чемпіонаті світу Монсон у чвертьфіналі турніру у важкій вазі вдруге зустрівся з Фабрісіу Вердумом, якому цього разу програв підкоренням (больовим прийомом на руку).[18] У вільній вазі, на цьому ж чемпіонаті, Монсон був дискваліфікований на етапі однієї восьмої турніру. Офіційна причина: змащення шкіри.[19]

FILA ред.

У 2007 році Джефф Монсон вперше виступив у змаганнях з греплінгу за правилами FILA. Федерація проводила змагання з греплінгу в ґі та без нього. Монсон, який традиційно виступав без спеціальної уніформи, обрав категорію «без ґі», де і виступав всю кар'єру. Вигравши відбірковий турнір за національну першість у США,[20] він отримав допуск на міжнародний турнір на «Всесвітніх іграх з боротьби», що проходив під егідою FILA в Анталії, Туреччина. Цей турнір, що став предтечею чемпіонату світу, Монсон виграв.[21]

У 2008 FILA організувала свій перший чемпіонат світу. Там «Сніговик» виборов титул чемпіона світу ще й за версією FILA. У фінальному матчі Монсон переміг майбутнього чемпіона Брендона Руїса.[4]

Відбірковий турнір у Сполучених Штатах, що передував наступному чемпіонату світу, Монсон також виграв, але у самому ЧС-2009 участі не брав. На заміну йому вийшов вищезгаданий Руїс, і завоював другу срібну медаль.

У 2011 році FILA проводила Гран-прі Мартіньї з греплінгу. На цьому турнірі Монсон посів друге місце у важкій вазі.[22]

У 2012 році Монсон вдруге здобув «золото» на чемпіонаті світу, при цьому виступив лише по двох днях після складного бою за правилами MMA у Москві.[23]

IBJJF ред.

З 2007 року федерація IBJJF проводить додатковий залік із бразильського дзюдзюцу без ґі — це де-факто греплінг. Джефф Монсон лише раз брав участь у чемпіонаті світу з цієї дисципліни, саме 2007 року, і зайняв одразу два призових місця серед майстрів рівня чорного поясу: перше у вільній ваговій категорії, і друге у важкій.[6]

Крім участі у престижних чемпіонатах світу, Монсон також вигравав менш рейтингові турніри з греплінгу, такі як «NAGA», «Grapplers Quest» тощо.[14]

Бокс ред.

У 2004 році Джефф Монсон тричі випробував свої сили у професійному боксі. Провів три поєдинки, два з яких виграв технічним нокаутом, один звів внічию. Суперники Монсона не мали позитивної боксерської статистики на момент зустрічі з ним.[24]

Змішані бойові мистецтва ред.

 
Джефф Монсон на турнірі в Ірландії, 2009 рік.

Монсон розпочав професійну кар'єру у змішаних бойових мистецтвах у 1997 році. Перші роки його професійний рекорд поповнюється не лише перемогами, а й частими поразками: ще недосвідчений майбутній «Сніговик» навіть двічі програв підкоренням. Серед тих, хто записав собі в актив перемоги над молодим Монсоном є й майбутні чемпіони світу: Чак Лідделл, Рікко Родрігес та Форрест Гріффін. Невдалим був і перший період виступів під егідою UFC — найпрестижнішої організації, з числа тих, де змагався Джефф Монсон.

У 2003 – 2005 роках Монсон успішно виступав у нижчих лігах, і досягнув особистого рекорду 20-5-0, в тому числі 13 перемог поспіль. З такими досягненнями бійця вдруге запрошують в UFC. Там Джефф здобув ще три перемоги, в тому числі й над Марсіу Крусом — греплером-чемпіоном і своїм регулярним опонентом у 2000-х роках. Після цього Монсон отримав право змагатись за титул чемпіона світу зі змішаних єдиноборств за версією UFC, що на той час належав Тіму Сильвії. Монсон провів проти Сильвії повний п'ятираундовий бій, перевагу в якому за одностайним рішенням суддів отримав діючий чемпіон. Монсон залишив UFC.

У 2007 році Монсон виступив у Японії, на останньому в історії турнірі чемпіонату Pride, де переміг популярного японського бійця Кадзуюкі Фудзіту. В тому ж році Монсон зазнав важкої поразки: чемпіон світу з вале тудо Педру Різзу нокаутував Монсона у боротьбі за чемпіонський титул локальної федерації в США.

У 2008 – 2009 роках Монсон здобув низку важливих перемог. Протягом 2008 року він переміг двох екс-чемпіонів з греплінгу за версією ADCC — Марка Керра та Рікко Родрігеса. У 2009 році Джефф записав в свій професійний рекорд перемоги на рейтинговими важковаговиками Сергієм Харитоновим та Роєм Нельсоном, а також провів декілька боїв низької значущості. Поразок завдали Монсону опальний екс-чемпіон UFC Джош Барнетт та, вдруге, Педру Різзу (обидва бої Джефф програв за рішенням суддів).

З 2010 року рівень спортивної опозиції Монсона помітно знижується: він рідко виступав проти бійців високого рейтингу; натомість, Джефф часто перемагав і у певний момент мав серію з 8 перемог поспіль. У 2011 році «Сніговик» провів два значимих поєдинки: перший мав статус альтернативної (запасний склад) гілки Гран-прі Strikeforce, у якому Монсон виступив проти олімпійця і майбутнього чемпіона світу Деніела Корм'є; другий поєдинок, проти Федора Ємельяненка, мав статус головного бою турніру M-1 Global. Обидва бої Монсон програв за рішенням суддів. У Москві, після бою проти Ємельяненка, мав місце інцидент, який отримав широкий світовий розголос: прем'єр-міністр Росії Володимир Путін, який вийшов привітати переможця поєдинку, був освистаний натовпом.[25]

Найневдалішим у кар'єрі Монсона став 2013 рік. Джефф програв 4 поєдинки поспіль, в т.ч. 3 з них — достроково. Уперше за 14 років він, титулований греплер, програв підкоренням — на турнірі у Харкові його здолав Олексій Олійник. Після завершення спортивного турне по Європі і Азії, на першому за два роки виступі у США, Монсон програв Майку Хейзу, який нокаутував ветерана круговим хай-кіком.

Джеффрі Монсон, провівши понад 60 боїв за правилами MMA, продовжує професійну бійцівську кар'єру.

Особисте життя ред.

Монсон одружений вдруге. Має двох дітей від першого шлюбу.

Джефф захоплюється татуюванням. На його тілі багато татуювань різноманітної тематики: релігійна, окультна та анархічна символіка, надписи кількома мовами, зокрема англійською, японською та російською. Деякі мають глибокий філософський зміст, деякі за його власними словами, «зроблені для приколу».[26] Монсона називають в числі найтитулованіших спортсменів світу.[27]

Переконання ред.

Джефф Монсон називає себе анархістом. Так він визначає свої погляди: «Я анархіст, той, хто хоче покінчити з класовою ієрархією в суспільстві і тим, що породжує таку нерівність».[28] Монсон є активістом анархічних та правозахисних об'єднань, він неодноразово притягався до відповідальності за участь у несанкціонованих акціях протесту.[12]

10 вересня 2016 року Джефф Монсон отримав паспорт самопроголошеної «Луганської народної республіки»[29]. Церемонія вручення паспорту відбулася на концерті в Луганську, присвяченому 221-й річниці заснування міста. Паспорт вручив Монсону глава «ЛНР» Ігор Плотницький.

Спортивні досягнення ред.

Греплінг ред.

Рік Місце проведення Подія Дисципліна Місце
2012   Краків, Польща Чемпіонат світу (версія FILA) Греплінг, важка вага (понад 100 кг)
2009   Барселона, Іспанія Чемпіонат світу (версія ADCC) Греплінг, важка вага (понад 99 кг)
2008   Люцерн, Швейцарія Чемпіонат світу (версія FILA) Греплінг, важка вага (92-125 кг)
2007   Карсон, Сполучені Штати Америки Чемпіонат світу (версія IBJJF) Греплінг, важка вага (понад 97 кг)
Греплінг, вільна вага
2005   Лонг-Біч, Сполучені Штати Америки Чемпіонат світу (версія ADCC) Греплінг, важка вага (понад 99 кг)
2001   Абу-Дабі, Об'єднані Арабські Емірати Чемпіонат світу (версія ADCC) Греплінг, напівважка вага (понад 99 кг)
2000   Абу-Дабі, Об'єднані Арабські Емірати Чемпіонат світу (версія ADCC) Греплінг, напівважка вага (88-99 кг)
1999   Абу-Дабі, Об'єднані Арабські Емірати Чемпіонат світу (версія ADCC) Греплінг, напівважка вага (88-99 кг)

Змішані бойові мистецтва ред.

Результат Противник Спосіб Раунд Час Дата Місце Подія Примітки
Поразка   Майк Хейз Технічний нокаут (удар ногою і удари кулаками) 3 3:11 02013-11-022 листопада 2013   Кент, США «CWC 9»
Поразка   Сатосі Ісії Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02013-10-2020 жовтня 2013   Санкт-Петербург, Росія «M-1 Challenge 42»
Поразка   Олексій Олійник Підкорення (задушення руками) 2 3:28 02013-06-2020 червня 2013   Харків, Україна «Oplot Challenge 67»
Поразка   Маґомед Маліков Технічний нокаут (рішення лікаря) 2 2:58 02013-06-088 червня 2013   Джейрах, Росія «M-1 Challenge 40»
Перемога   Дражен Форґач Технічний нокаут (травма) 2 0:58 02013-03-099 березня 2013   Женева, Швейцарія «Road FC 10»
Перемога   Тон Кук Кан Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02012-11-2424 листопада 2012   Пусан, Південна Корея «Road FC 10»
Перемога   Олександр Ємельяненко Підкорення (удушення руками) 2 3:17 02012-11-1616 листопада 2012   Санкт-Петербург, Росія «M-1 Challenge 35»
Перемога   Денис Комкін Підкорення (удушення руками) 1 1:58 02012-06-2121 червня 2012   Санкт-Петербург, Росія «M-1 Global: Fedor vs. Rizzo»
Перемога   Джим Йорк Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02012-05-1818 травня 2012   Сідней, Австралія «САС 21»
Нічия   Шабан Ка Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02012-05-1111 травня 2012   Париж, Франція «100% Fight 11»
Перемога   Олексій Олійник Рішення суддів (роздільне) 3 5:00 02012-03-1616 березня 2012   Санкт-Петербург, Росія «M-1 Challenge 31»
Поразка   Федір Ємельяненко Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02011-11-2020 листопада 2011   Москва, Росія «M-1 Global: Fedor vs. Monson»
Перемога   Пол Тейлор Підкорення (удушення руками) 1 4:20 02011-04-3030 квітня 2011   Бірмінгем, Велика Британія «Sprawl 'n' Brawl 8»
Поразка   Деніел Корм'є Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02011-06-1818 червня 2011   Даллас, США «Strikeforce: Overeem vs. Werdum»
Перемога   Маро Перак Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02011-04-3030 квітня 2011   Женева, Швейцарія «SHC 4»
Перемога   Тоні Лопес Рішення суддів (одностайне) 5 5:00 02011-04-011 квітня 2011   Форт-Лодердейл, США «Elite Fight Time 4»
Перемога   Лі Мейн Підкорення (удушення руками) 1 3:31 02011-01-077 січня 2011   Вінніпег, Канада «CFM 1»
Перемога   Сергій Шемєтов Підкорення (больовий прийом на руку) 1 4:09 02010-11-099 листопада 2010   Тель-Авів, Ізраїль «Israel FC: Genesis»
Перемога   Тревіс Фултон Підкорення (больовий прийом на руку) 1 4:40 02010-10-2323 жовтня 2010   Помпано-Біч, США «Elite Fight Time 2»
Перемога   Дейв Кіллі Підкорення (удушення руками) 1 1:41 02010-09-044 вересня 2010   Ланкашир, Велика Британія «KUMMA 5»
Перемога   Джейсон Ґуіда Підкорення (удушення руками) 2 3:04 02010-08-2121 серпня 2010   Помпано-Біч, США «Elite Fight Time 1»
Перемога   Убіратан Марінью Ліма Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02010-07-1010 липня 2010   Брисбен, Австралія «Impact FC 1»
Поразка   Шаміль Абдурахімов Рішення суддів (переважне) 3 5:00 02010-05-1414 травня 2010   Абу-Дабі, ОАЕ «ADFC 1»
Поразка   Тревіс В'юфф Рішення суддів (роздільне) 3 5:00 02010-04-2424 квітня 2010   Міннеаполіс, США «Mayhem in Minneapolis»
Перемога   Франсіску Нонату Підкорення (удушення руками) 1 2:27 02010-03-033 березня 2010   Париж, Франція «100% Fight 2»
Перемога   Джон Браун Рішення суддів (роздільне) 3 5:00 02010-01-1616 січня 2010   Талса, США «New Year's Revolution»
Поразка   Педру Різзу Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02009-09-1212 вересня 2009   Ріо-де-Жанейро, Бразилія «Bitetti Combat 4»
Перемога   Джиммі Ембріз Підкорення (удушення руками) 1 1:09 02009-07-1111 липня 2009   Мехіко, Мексика «Total Combat 33»
Перемога   Сергій Харитонов Підкорення (удушення руками) 1 1:42 02009-04-055 квітня 2009   Наґоя, Японія «Dream 8»
Перемога   Сергій Маслобоєв Підкорення (удушення руками) 2 2:30 02009-03-2929 березня 2009   Белфаст, Велика Британія «CWC 11»
Перемога   Рой Нельсон Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02009-03-2121 березня 2009   Пенсакола, США «March Badness»
Перемога   Рікко Родрігес Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02008-12-1313 грудня 2008   Маямі, США «MFA 1»
Перемога   Джиммі Ембріз Підкорення (удушення руками) 1 1:50 02008-10-1111 жовтня 2008   Нью-Таун, США «Extreme Beatdown 3»
Перемога   Марк Керр Підкорення (удушення руками) 1 3:17 02008-09-2727 вересня 2008   Конкорд, США «VFC 1»
Поразка   Джош Барнетт Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02008-05-1818 травня 2008   Токіо, Японія «Sengoku 2»
Перемога   Хакім Ґурам Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02007-12-099 грудня 2007   Кесон-Сіті, Філіппіни «PFP: Ring of Fire»
Поразка   Педру Різзу Технічний нокаут (удари кулаками) 3 2:40 02007-09-011 вересня 2007   Даллас, США «Art of War 3»
Перемога   Кадзуюкі Фудзіта Підкорення (удушення руками) 1 6:37 02007-04-088 квітня 2007   Сайтама, Японія «Pride 34»
Поразка   Тім Сильвія Рішення суддів (одностайне) 5 5:00 02006-11-1818 листопада 2006   Сакраменто, США «UFC 65» Бій за титул чемпіона світу у важкій ваговій категорії.
Перемога   Ентоні Перош Технічний нокаут (удари кулаками) 1 2:43 02006-07-088 липня 2006   Лас-Вегас, США «UFC 61» Виграв премію «Нокаут вечора».
Перемога   Марсіу Крус Рішення суддів (роздільне) 3 5:00 02006-04-1515 квітня 2006   Анахайм, США «UFC 59»
Перемога   Бренден Лі Хінкл Технічне підкорення (удушення руками) 1 4:35 02006-02-044 лютого 2006   Лас-Вегас, США «UFC 57» Виграв премію «Підкорення вечора».
Перемога   Марк Еммануель Підкорення (удушення руками) 1 0:58 02005-11-2626 листопада 2005   Ковентрі, Велика Британія «CWFC Strike Force 4»
Перемога   Девін Коул Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02005-10-1515 жовтня 2005   Портленд, США «XFC 3»
Перемога   Джей Вайт Підкорення (удушення руками) 1 1:21 02005-09-1616 вересня 2005   Портленд, США «SportFight 12»
Перемога   Річ Вілсон Підкорення (больовий прийом на руку) 1 1:56 02005-07-022 липня 2005   Гонолулу, США «Extreme Wars»
Перемога   Тенгіз Тедорадзе Підкорення (удушення руками) 1 1:59 02005-04-3030 квітня 2005   Шеффілд, Велика Британія «CWFC 10»
Перемога   Джей Вайт Підкорення (травма) 1 4:07 02005-02-2626 лютого 2005   Атлантик-Сіті, США «Euphoria MFC 3»
Перемога   Браян Стромберг Підкорення (удушення руками) 1 02005-01-088 січня 2005   Грешем, США «SportFight 8»
Перемога   Тенгіз Тедорадзе Підкорення (удушення руками) 1 3:51 02004-12-1818 грудня 2004   Шеффілд, Велика Британія «CWFC 9»
Перемога   Пет Стено Технічний нокаут (удар коліном) 2 3:11 02004-10-1616 жовтня 2004   Гаммонд, США «Euphoria MFC 2»
Перемога   Карлус Клайтун Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02004-08-2828 серпня 2004   Ріо-де-Жанейро, Бразилія «AFC: Brazil»
Перемога   Дон Річардс Підкорення (удушення руками) 2 2:25 02004-06-055 червня 2004   Гаммонд, США «IHC 7»
Перемога   Джо Най Підкорення (удушення руками) 1 3:02 02003-08-1616 серпня 2003   Тонтон, США «Mass Destruction 12»
Перемога   Майк Ділейні Підкорення (удушення руками) 1 4:27 02003-07-1919 липня 2003   Форт-Лодердейл, США «AFC 4»
Поразка   Форрест Гріффін Рішення суддів (одностайне) 4 4:00 02002-06-2929 червня 2002   Маріетта, США «WEFC 1»
Поразка   Рікко Родрігес Технічний нокаут (удари кулаками) 3 3:00 02002-01-1111 січня 2002   Анкасвіль, США «UFC 35»
Перемога   Роман Ройтберг Підкорення (удушення руками) 1 02001-07-2121 липня 2001   Рочестер, США «AMC 6»
Поразка   Чак Лідделл Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02000-12-1616 грудня 2000   Індіанаполіс, США «UFC 29»
Перемога   Тім Лейсік Рішення суддів (одностайне) 2 5:00 02000-09-2222 вересня 2000   Новий Орлеан, США «UFC 27»
Перемога   Боб Гілстреп Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02000-07-2929 липня 2000   Рочестер, США «AMC 5»
Поразка   Девід Додд Підкорення (больовий прийом на руку) 1 0:46 01999-04-022 квітня 1999   Індіанаполіс, США «Extreme Challenge 23»
Перемога   Джон Ренфро Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 01999-03-011 березня 1999   Веначі, США «URC 1»
Поразка   Том Соер Підкорення (удушення руками) 1 3:47 01998-08-2222 серпня 1998   Давенпорт, США «Extreme Challenge 20»
Перемога   Джон Ренфро Підкорення (удари кулаками) 1 2:45 01998-08-022 серпня 1998   Ванкувер, Канада «UWC 1»
Перемога   Сай Кросс Підкорення (удушення руками) 1 3:47 01998-03-1414 березня 1998   Лінвуд, США «UFCF: Night of Champions»
Перемога   Лютер Норберг Рішення суддів (одностайне) 1 10:00 01997-11-2121 листопада 1997 «UFCF: Gladiators»

Примітки ред.

  1. Боєць Джефф Монсон став депутатом міста Красногорська в Росії / РБК. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 12 жовтня 2018.
  2. а б ADCC 1999 Results [Архівовано 30 жовтня 2012 у Wayback Machine.] Матеріал сайту www.adcombat.com (англ.)
  3. а б ADCC 2005 Results [Архівовано 28 жовтня 2012 у Wayback Machine.] Матеріал сайту www.adcombat.com (англ.)
  4. а б 2008 Results Lucerne No Gi [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] Матеріал сайту www.fila-official.com (англ.)
  5. 2012 Results Krakow No Gi [Архівовано 22 серпня 2013 у Wayback Machine.] Матеріал сайту www.fila-official.com (англ.)
  6. а б в 2007 World Jiu-Jitsu No-Gi Championship Results [Архівовано 31 травня 2012 у Wayback Machine.] Матеріал сайту www.ibjjf.org (англ.)
  7. а б ADCC 2000 Results [Архівовано 30 жовтня 2012 у Wayback Machine.] Матеріал сайту www.adcombat.com (англ.)
  8. а б ADCC 2001 Results [Архівовано 30 жовтня 2012 у Wayback Machine.] Матеріал сайту www.adcombat.com (англ.)
  9. а б ADCC 2009 Results [Архівовано 1 липня 2014 у Wayback Machine.] Матеріал сайту www.adcombat.com (англ.)
  10. OTM Submission Fighter of 2004 Award [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.] Матеріал сайту www.onthemat.com (англ.)
  11. OTM Submission Grappler of the Year: Jeff Monson [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.] Матеріал сайту www.onthemat.com (англ.)
  12. а б Jeff Monson talks Fedor fight,how to beat Daniel Cormier,going to jail for political activism Матеріал сайту www.youtube.com (англ.)
  13. Jeff Monson: Ultimate Fighting Anarchist Матеріал сайту www.mmajunkie.com (англ.)
  14. а б в About Jeff «The Snowman» Monson [Архівовано 20 жовтня 2012 у Wayback Machine.] Матеріал сайту www.news.infoshop.org (англ.)
  15. Боец Джефф Монсон проиграл свой первый бой под российским флагом. Архів оригіналу за 11 липня 2018. Процитовано 16 вересня 2018.
  16. Указ Президента РФ от 28 мая 2018 года №272. Архів оригіналу за 27 вересня 2018. Процитовано 16 вересня 2018.
  17. Jeff Monson — ADCC World Championship Barcelona 2009 [Архівовано 27 березня 2012 у Wayback Machine.] Матеріал сайту www.adccbarcelona.com (англ.)
  18. ADCC 2011 Over 99kg Round 2 Results: Jeff Monson, Fabrico Werdum, Vinny Magalhaes And More [Архівовано 23 січня 2012 у Wayback Machine.] Матеріал сайту www.mma.sbnation.com (англ.)
  19. The ADCC of each [Архівовано 17 лютого 2012 у Wayback Machine.] Матеріал сайту www.graciemagadcc.wordpress.com (англ.)
  20. 2007 Grappling Nationals & World Team Trials[недоступне посилання з липня 2019] Матеріал сайту www.themat.com (англ.)
  21. World Wrestling Games 2007[недоступне посилання з липня 2019] Матеріал сайту www.themat.com (англ.)
  22. 1st FILA Grand Prix in Martigny 2011 Results[недоступне посилання з липня 2019] Матеріал сайту www.fila-official.com (англ.)
  23. World Championship in Krakow [Архівовано 17 травня 2013 у Wayback Machine.] Матеріал сайту www.fila-official.com (англ.)
  24. Jeff Monson | BoxRec [Архівовано 3 червня 2012 у Wayback Machine.] Матеріал сайту www.boxrec.com (англ.)
  25. Putin is booed at martial arts fight Матеріал сайту www.ft.com (англ.)
  26. Jeff Monson MMA Athlete [Архівовано 1 грудня 2015 у Wayback Machine.] Матеріал сайту www.youtube.com (англ.)
  27. Top Twenty Tattooed Professional Athletes [Архівовано 24 липня 2012 у Wayback Machine.] Матеріал сайту www.rankmytattoos.org (англ.)
  28. An Interview with Anarchist Jeff "The Snowman" Monson of the Ultimate Fighting Championship [Архівовано 29 липня 2012 у Wayback Machine.] Матеріал сайту www.news.infoshop.org (англ.)
  29. Скандальний американський борець Монсон отримав паспорт "ЛНР". ukranews.com. [Українські новини]. 11 вересня 2016. Архів оригіналу за 14 вересня 2016.

Посилання ред.