Різанина у Стрільцях і Тугані — злочин, вчинений у селах Стрільці і Тугані 26 травня 1943 року проти цивільного українського населення підрозділом Кедів Армії Крайової.

Спалено десятки хуторів. За словами Михайла Горного, загальна кількість жертв у Тугані та Стрільцях становила 28 осіб (22 у Стрільцях та 6 у Тугані), із них 26 чоловіків і 2 жінки. Постраждали 8 осіб (5 у Стрільцях та 3 у Тугані)[1]. Згідно зі звітом німецької поліції, 17 людей були вбиті у Стрільцях і 6 в Тугані[2]. Інформація про 54 або більше жертв, яка інколи з'являється в літературі[3][4][5] швидше за все, включає жертви злочинів у Моложеві, Наброжі та кількох інших селах[2].

Атака на Стрільці була помстою польського підпілля за німецьку українську акцію, яку проводили часто за участю Української допоміжної поліції[4]. Стрільці та Тугані були селами, частково заселеними українськими переселенцями[2].

Виноски ред.

  1. Михайло Горний: Пом'яник українців Холмщини і Підляшшя за 1941—1947 роки. Львів: «Сполом», 2008, s. 129—130
  2. а б в Mariusz Zajączkowski, Ukraińskie podziemie na Lubelszczyźnie w okresie okupacji niemieckiej 1939—1944, Lublin — Warszawa 2015, Instytut Studiów Politycznych PAN, Instytut Pamięci Narodowej O/Lublin, ISBN 978-83-7629-769-9, s. 242—243
  3. M. Jasiak, Działalność OUN-UPA w południowo-wschodnich powiatach dzisiejszej Polski w latach 1944—1946 [w:] Polska-Ukraina: Trudne pytania, t. 7, KARTA, Warszawa 2000, s.97
  4. а б Czesław Partacz, Działalność nacjonalistów ukraińskich w Ziemi Chełmskiej i na Podlasiu 1939—1944 [w:] Stosunki polsko-ukraińskie w latach 1939—2004, Red. Bogumił Grott, Warszawa 2004, ISBN 83-60093-01-6, s.85
  5. Okupacja i ruch oporu w «Dzienniku Hansa Franka» 1939—1945. T. 2. Warszawa, 1972, s. 126.