Рівняння Гінзбурга — Ландау
Рівняння Гінзбурга — Ландау рівняння, які описують стан надпровідника в зовнішньому магнітному полі.
В теорії Гінзбурга — Ландау[1] надпровідник описується параметром порядку ψ, який вважається малим, а тому розглядається область в околиці фазового переходу між надпровідним і звичайним станом (у звичайному стані параметр порядку дорівнює нулю).
Рівняння мають такий вигляд:
- ,[2]
де — приведена стала Планка, m — маса електрона, c — швидкість світла, — векторний потенціал, a та b — певні сталі, які характеризують надпровідник.
Рівняння нагадує рівняння Шредінгера, але для частинки з масою й зарядом вдвічі більшими за масу й заряд електрона (куперівська пара).
Крім наведеного рівняння величина магнітного поля визначається із звичного рівняння електродинаміки
- ,
де густина струму визначається виразом
- .
Вільна енергія
ред.Рівняння Гінзбурга — Ландау виводяться із принципу мінімальності вільної енергії термодинамічної системи у рівноважному стані. Виражена через параметр порядку, вільна енергія має такий вигляд:
Теорія Гінзбурга — Ландау дозволяє розраховувати критичні магнітні поля, проникнення магнітного поля в надпровідник тощо.
Граничні умови
ред.На межі між надпровідником і речовиною в нормальному стані параметр порядку повинен задовільняти граничним умовам
- ,
Історія
ред.Сільвія Серваті у 2004 році отримала премію EMS за внесок у теорію Гінзбурга – Ландау.[3]
Література
ред.- Локтєв В. М. Лекції з теорії надпровідності. — К. : ІТФ НАН України, 2011. — 276 с.
- Шмидт В. В. Введение в физику сверхпроводников. — М. : МЦНМО, 2000. — 402 с.
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Примітки
ред.- ↑ Віталій Лазаревич Гінзбург отримав Нобелівську премію в 2003 році за свій вклад у розвиток фізики надпровідників
- ↑ Формули на цій сторінці записані в системі СГС (СГСГ). Для перетворення в Міжнародну систему величин (ISQ) дивись Правила переводу формул із системи СГС в систему ISQ.
- ↑ Sylvia Serfaty de nouveau couronnée avec le grand prix Mergier-Bourdeix de l’Académie des Sciences (French) , UPMC, 12 липня 2013, процитовано 24 червня 2019