Локтєв Вадим Михайлович
| Вадим Михайлович Локтєв | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Народився |
3 травня 1945 (78 років) Київ, Українська РСР, СРСР | |||||
| Країна |
 СРСР→ Україна | |||||
| Діяльність | фізик-теоретик | |||||
| Alma mater | фізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка | |||||
| Галузь | фізик-теоретик | |||||
| Заклад | Інститут теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України | |||||
| Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук | |||||
| Відомі учні | Сергій Шарапов | |||||
| Нагороди |
| |||||
Вади́м Миха́йлович Ло́ктєв (3 травня 1945, Київ) — український науковець, фізик-теоретик, академік Національної академії наук України (2003), доктор фізико-математичних наук (1983), заслужений діяч науки і техніки України, лауреат двох Державних премій України в галузі науки і техніки, лауреат Золотої медалі імені В. І. Вернадського Національної академії наук України[1]. Академік-секретар Відділення фізики і астрономії НАН України.
Біографія ред.
- 1968 р. — закінчив фізичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. У той же рік вступив до аспірантури Інституту теоретичної фізики АН України, де працює і по сьогодні.
- 1971 р. захистив кандидатську дисертацію,
- у 1983 р. — докторську.
- у 1987—1993 роках завідував лабораторією електронних процесів у молекулярних впорядкованих структурах відділу теорії багаточастинкових систем, який очолював академік НАН України О. С. Давидов.
- 1993 р. — завідувач відділу нелінійної фізики конденсованого стану.
Науковий доробок ред.
В. М. Локтєв одержав низку основоположних результатів з теорії кріокристалів, молекулярних та магнітних екситонів, високотемпературної надпровідності, фазових переходів у конденсованих системах. Він є одним із авторів теорії домішкових станів великого радіуса в кристалах, яка одержала назву теорії Іванова—Локтєва—Погорєлова.
Важливих результатів досяг дослідник у вивченні магнітних систем, зокрема ізотропних та анізотропних феромагнетиків. В. М. Локтєв побудував теорію спінових збуджень у невпорядкованих магнетиках з сильною одноіонною анізотропією і теорію спінових хвиль та формування магнітопружної щілини у квазідвовимірних антиферомагнетиках.
В області фізики надпровідності В. М. Локтєв вивчав, головним чином, властивості ВТНП сполук як вузькозонних провідників, вихідні (материнські) фази яких відносяться до типових АФМ діелектриків, а металічні — до так званих поганих металів. Як зазначає дослідник історії науки Ігор Шаров у своїй книжці «Вчені України, 100 видатних імен»[3], було запропоновано (разом з В. Г. Бар'яхтаром) повну феноменологічну теорію статичних і резонансних властивостей та знайдені магнітні структури непровідних фаз ВТНП. Розраховані критичні поля магнітних фазових перетворень і спектри спінових збуджень знайшли достатньо добре експериментальне підтвердження.
В. М. Локтєв передбачив новий лінійний по зовнішньому магнітному полю магнітооптичний ефект в анізотропних магнітних кристалах. На його базі експериментаторам вдалося візуалізувати колінеарні домени в антиферомагнетиках. В. М. Локтєв розвинув теорію ефекту Рашби в антиферомагнетиках та визначив можливість колективної перебудови спектра незалежно від концентрації домішок.
У дослідженнях спектрів твердого кисню В. М. Локтєв передбачив явище розщеплення смуг біекситонного поглинання в антиферомагнітних діелектриках.
В. М. Локтєв вперше встановив важливу роль ефекту Яна—Теллера у механізмі виникнення високотемпературної надпровідності плівок фулеритів.
В. М. Локтєв дослідив вплив доменної структури кристалів на їх поведінку в зовнішніх полях та запропонував механізм утворення доменної структури в антиферомагнетиках.
В. М. Локтєв — автор кількох монографій і понад двох сотень наукових праць, опублікованих у вітчизняних і зарубіжних виданнях; член редколегій наукових журналів «Вісник НАН України», «Наукові вісті Національного технічного університету України „Київський політехнічний інститут“», «Физика низких температур».
В. М. Локтєв завідує кафедрою теоретичної і загальної фізики фізико-математичного факультету Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», очолює наукову школу.
Громадська діяльність ред.
Член президії НАН України. Член Акредитаційної комісії України.[4]
Примітки ред.
- ↑ Академіку В. М. Локтєву та нобелівському лауреату О. О. Абрикосову присуджено золоту медаль імені В. І. Вернадського НАН України. Архів оригіналу за 27 січня 2016. Процитовано 22 січня 2016.
- ↑ Деякі питання діяльності Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти: Кабінет Міністрів України; Постанова, Склад колегіального органу, Перелік від 27.07.2016 № 567. Архів оригіналу за 21 листопада 2016. Процитовано 24 вересня 2016.
- ↑ Вчені України, 100 видатних імен. Архів оригіналу за 14 січня 2017. Процитовано 21 квітня 2017.
- ↑ Склад Акредитаційної комісії України. ak.gov.ua. Архів оригіналу за 19 квітня 2017. Процитовано 18 квітня 2017.
Джерела ред.
Посилання ред.
- Вадим Михайлович Локтєв / НАН України, Ін-т теорет. фізики ім. М. М. Боголюбова ; [відп. ред.: Л. С. Брижик, О. О. Понєжа]. — Київ: Академперіодика, 2015. — 192 с. : 16 с. іл., портр. — (Біобібліографія вчених України). — ISBN 978-966-360-278-3
- Біографія
- Ігор Шаров. Вчені України: 100 видатних імен. – К.: АртЕк, 2006. ISBN 966-505-054-0 [Архівовано 14 січня 2017 у Wayback Machine.]