Вікіпедія

Сакамото Рюіті

японський музикант, композитор, актор
(Перенаправлено з Рюіті Сакамото)

Рюіті Сакамото (яп. 坂本 龍一, Сакамото Рю:іті, нар. 17 січня 1952 — пом. 28 березня 2023) — японський композитор, музикант, продюсер і актор, який створював музику різних стилів як сольний виконавець і як учасник Yellow Magic Orchestra. Разом зі своїми колегами по групі Харуомі Хосоно та Юкіхіро Такахасі Сакамото вплинув на низку жанрів електронної музики.

Рюіті Сакамото
яп. 坂本龍一
Основна інформація
Дата народження 17 січня 1952(1952-01-17)[1][2]
Місце народження Район Накано, Токіо, Японія[3]
Дата смерті 28 березня 2023(2023-03-28)[4][5] (71 рік)
Місце смерті Токіо, Японія
Причина смерті колоректальний рак[6]
Роки активності 1975 — 2023
Громадянство Японія
Професії актор, композитор, музичний продюсер, аранжувальник, піаніст, клавішник, кінокомпозитор, викладач університету, студійний музикант, диригент
Освіта Токійський університет мистецтв, Tokyo Metropolitan Shinjuku High Schoold, Q21653356? і Soshigaya Elementary Schoold
Інструменти electronic keyboard
Мова японська
Жанри електронна музика, техно[7] і експериментальна музика[8]
Лейбли Midi Inc.d, Island Records, Nippon Columbiad, For Life Musicd, Columbia Records і Commmonsd
Нагороди
Батько Kazuki Sakamotod
Діти (4) Miu Sakamotod і Neo Sorad[9]
sitesakamoto.com
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі
Заголовок цієї статті — японське ім'я. Воно складається з прізвища та особового імені, яке йде після нього: іменем цієї особи є Рюіті, а прізвищем — Сакамото.

Біографічні відомості ред.

Сакамото почав свою кар'єру під час навчання в університеті в 1970-х як сесійний музикант, продюсер і аранжувальник. Його першим великим успіхом у 1978 році стала участь в гурті Yellow Magic Orchestra. Паралельно він розвиває сольну кар'єру, випустивши експериментальний електронний ф'южн альбом Thousand Knives у 1978 році. Через два роки він випустив альбом B-2 Unit. До нього увійшов трек «Riot in Lagos», який став значущим у розвитку електро та хіп-хоп музики.[10][11][12] Сакамото продовжив продюсувати більше сольних записів і співпрацювати з багатьма міжнародними артистами, серед яких Девід Сільвіан, Карстен Ніколаї, Юссу Н'Дур і Феннес. Сакамото створив музику для церемонії відкриття Олімпійських ігор у Барселоні 1992 року, а його композиція «Energy Flow» (1999) стала першим інструментальним синглом номер один в історії японських чартів Oricon.[13]

Як композитор музики до фільмів Сакамото отримав премії «Оскар», «BAFTA», «Греммі» та 2 нагороди «Золотий глобус».[14] Стрічка «Щасливого Різдва, містере Лоуренс» (1983) ознаменувала його дебют і як актора (одна із головних ролей), і як кінокомпозитора. Головна музична тема фільму була адаптована в сингл «Forbidden Colours[en]», який став міжнародним хітом. Його найуспішнішою роботою як кінокомпозитора був «Останній імператор» (1987),[15] після чого він продовжував отримувати нагороди, створюючи композиції для таких фільмів, як «Небо, що приховує» (1990), «Маленький Будда» (1993) і «Легенда Г'ю Гласса»/«Уцілілий» (2015). Іноді Сакамото також працював як композитор і сценарист аніме та відеоігор. У 2009 році він був нагороджений Орденом мистецтв і літератури від Міністерства культури Франції за внесок у музику[16].

27 лютого 2022 року, невдовзі після військового вторгнення РФ в Україну, на офіційному youtube-каналі композитора опубліковано його саундтрек до документального фільму «Олексій і весна»/ англ. «Alexei and the Spring» (2002, реж. Seiichi Motohashi[en]), присвяченому темі Чорнобильської трагедії 1986 року, і слова солідарності та підтримки народу України: „Я з українським народом. Миру Україні і всьому світу“ (англ. “I am with the Ukrainian people. Peace for Ukraine and the world.” — Ryuichi Sakamoto)[17].

Пішов із життя 28 березня 2023 після тривалого онкологічного захворювання.

Фільмографія ред.

 
Ryuichi Sakamoto

Кінокомпозитор:

Кіноролі:

Примітки ред.

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #134505794 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Filmportal.de — 2005.
  3. ↑ https://www.imdb.com/name/nm0757098/
  4. ↑ (unspecified title)
  5. ↑ https://www.sitesakamoto.com/images/whatsnew/20230331_Sakamotos-annoucement-of-death_final_1280x1280.jpg
  6. ↑ Ryuichi Sakamoto, Japanese pop pioneer and Oscar-winning composer, dies aged 71
  7. ↑ http://igloomag.com/reviews/alva-noto-ryuichi-sakamoto-vrioon-insen-insen-tour
  8. ↑ http://www.tinymixtapes.com/music-review/ryuichi-sakamoto-sala-santa-cecilia-fennesz?desktop
  9. ↑ https://pitchfork.com/thepitch/ryuichi-sakamoto-final-concert-film-opus-son-neo-sora-interview/
  10. ↑ Broughton, Frank (2007). La historia del DJ / The DJ's Story, Volume 2. Ediciones Robinbook. с. 121. ISBN 978-84-96222-79-3. Процитовано 25 травня 2011.
  11. ↑ Kurtis Mantronik Interview, Hip Hop Storage, July 2002, архів оригіналу за 24 травня 2011, процитовано 25 травня 2011
  12. ↑ David Toop (March 1996), A-Z Of Electro, The Wire (145), процитовано 29 травня 2011
  13. ↑ Sakamoto's 'energy Flow' Enlivens Japan. AllBusiness.com. 2 липня 1999. Архів оригіналу за 4 грудня 2008. Процитовано 29 листопада 2008.
  14. ↑ Ryûichi Sakamoto на сайті IMDb (англ.)
  15. ↑ Jim Sullivan (8 лютого 1998), RYUICHI SAKAMOTO GOES AVANT-CLASSICAL, Boston Globe: 8, архів оригіналу за 10 лютого 2013, процитовано 27 травня 2011
  16. ↑ Denise Sullivan (13 травня 2011). What Makes A Legend: Ryuichi Sakamoto. Crawdaddy!. Архів оригіналу за 15 травня 2011. Процитовано 31 травня 2011.
  17. ↑ "Alexei and the Spring" for Ukraine
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сакамото_Рюіті&oldid=42283531