Рушниця Пакла

Рушниця Пакла — перша офіційно запатентована працездатна швидкострільна вогнепальна зброя — прообраз кулемета.

Історія

Джеймс Пакл

На початок XVIII століття в Європі вже склалися певні традиції у військовій справі для тактики піхоти і кавалерії. Зокрема, лінійна піхота, озброєна кременевими мушкетами вельми низької швидкострільності (з яких можна було встигнути зробити не більше 4-х пострілів в хвилину), була змушена діяти в щільному строю. Крім того, такий стрій (лінії стрільців, виставлені в прямокутник або каре) міг забезпечити деякою мірою захист від атак кавалерії, але, в будь-якому випадку, один стрілець зазвичай міг встигнути вистрілити всього один раз до моменту зіткнення його підрозділу з кавалерією противника. Обидва ці моменту визначили подальший напрям розвитку вогнепальної зброї: розробка ефективних засобів ураження щільного строю ворожої піхоти і захист власної піхоти від атак кавалерії. Першими технологічними проривами в цьому напрямку були винахід картечі для артилерії і багатоствольних гармат. Однак усіх проблем це не вирішило — артилерія була неповоротким, важким родом військ. Крім того, картеч швидко зношувала стволи гармат. Було потрібно щось більш легке і більш скорострільне.

Один з перших вдалих винаходів у цій галузі було зроблено англійським юристом з Лондона Джеймсом Паклом (англ. James Puckle). Свій новий винахід він запатентував 17 травня 1718 року як «рушницю Пакла». Вона являла собою поставлену на триногу звичайну одноствольну кремінну рушницю, але з 11-зарядним циліндричним барабаном. Кожен новий постріл проводився при повороті барабана, як в револьвері. Після витрачення боєзапасу барабана він замінювався на новий. Така конструкція дозволила добитися швидкострільності в дев'ять пострілів за хвилину. Бойовий розрахунок рушниці становив кілька людей. Рушницю передбачалося використовувати на кораблях для обстрілу абордажних команд.

Під час демонстрації зброї Пакл показав два варіанти виконання: з звичайними для тих років сферичними кулями і з кубічними. Сферичні передбачалося використовувати проти ворогів-християн, а кубічні, які, як вважалося, мали завдавати більше каліцтв, — проти ворогів-мусульман (в тому числі турків). Однак творіння Пакла не вразило його сучасників.

Слід зазначити, що до винаходу, з одного боку, капсулів і унітарних патронів, а з іншого, до появи машинного виробництва зброї, всі спроби створити швидкострільну ручну зброю не виправдовували себе: така зброя була дорогою, складною у виробництві і конструктивно ненадійною (зокрема, ненадійний запірний механізм у револьверів і переломних рушниць); до того ж кременева револьверна система не звільняла від необхідності після кожного пострілу підсипати затравку на полицю, що не давало можливості досягти справжньої шидкострільності.

Надалі для збільшення швидкострільності індивідуальної зброї інженерна думка йшла в основному в напрямку вдосконалення рушничного замка аж до появи капсулів, а пізніше — унітарних набоїв, коли на зміну замку прийшов уже ударно-спусковий механізм.

Див. також

Мітральєза

Посилання

James Puckle — Invented the Machine Gun 1718 (англ.). Wedmore.org.uk. Архів оригіналу за 18 квітня 2012. Процитовано 27 вересня 2010.
Эволюция. Автоматическое оружие. Мир фантастики. Архів оригіналу за 18 квітня 2012. Процитовано 27 вересня 2010.

Це незавершена стаття про вогнепальну зброю.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.