Відкрити головне меню
Рухлива вогнева точка
Загальні дані
класифікація Танкетка
компонувальна схема моторно-трансмісійне відділення спереду, відділення управління та бойове відділення в центрі
Виробництво та застосування
країна-виробник СРСР СРСР
кількість виробів, од. 1
основні країни-оператори СРСР СРСР
Основні параметри
екіпаж, осіб 1
довжина, мм 2700
ширина, мм 1800
висота, мм 1370
кліренс, мм 275
Броня
тип броні сталева, пртикулева
Озброєння
кулемети курсовий кулемет
Силова установка, маневреність та мобільність
підвіска зблокована попарно, на горизонтальних пружинах

Рухома вогнева точка[вин 1] — радянський проект одномісної танкетки, розроблений в міжвоєнний період.

Зміст

Історія створенняРедагувати

На початку 1930-х радянським авіаконструктором та винахідником Павлом Гнатовичем Гроховським на хвилі підвищеного інтересу за кордоном до концепції надлегких одномісних броньованих машин був запропонований проект одномісної танкетки з кулеметним озброєнням. Проект розвитку не отримав і в металі реалізований не був[1].

Опис конструкціїРедагувати

Компонування — передньомоторне: моторно-трансмісійне відділення знаходилося в носовій частині корпусу, поєднане з відділенням управління, бойове відділення розташовувалося в середній частині корпусу машини. Єдиний член екіпажу, який поєднував обов'язки механіка-водія і стрільця, розташовувався в машині лежачи на животі[1].

Броньований корпус машини мав близьку до веретеноподібної форму. У передній половині корпусу розміщувалася рубка населеного відділення краплинної форми. У лобовому бронелисті рубки встановлювався курсовий кулемет[1].

Ходова частина танкетки — гусенична, стосовно одного борту складалася з чотирьох опорних котків, напрямного колеса ззаду та ведучого колеса спереду. Підвіска — зблокована попарно, на горизонтальних пружинах[1].

Цікаві фактиРедагувати

  • Пізніше, в 1940 році, була побудована дослідна двомісна танкетка РКГ, екіпаж якої в бойових умовах також розташовувався лежачи на животі і яка також повинна була виконувати роль мобільної вогневої точки.

ПриміткиРедагувати

ВиноскиРедагувати

  1. Машина згадується в журналі «Техніка — молоді» як «проект одномісній „вогневої точки“ на гусеничному ходу».

ДжерелаРедагувати

  1. а б в г Владислав Грибовский. Они были первыми // Техника — молодёжи : журнал. — 1990. — № 3. — С. 63 — 65. — ISSN 0320-331X.

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати