Рут Тейтельбаум

Американська комп'ютерна програмістка

Рут Тейтельбаум (до шлюбу — Ліхтерман; англ. Ruth Teitelbaum, Ruth Lichterman; 19241986) — американська програмістка, одна з перших розробниць першого у світі програмованого комп'ютера ENIAC; одна з перших комп'ютерних програмістів у світі.

Рут Тейтельбаум
Ruth Teitelbaum.png
Ім'я при народженні англ. Ruth Lichterman
Народилася 1924
Даллас
Померла 9 серпня 1986(1986-08-09)[1]
Даллас
Країна Flag of the United States.svg США
Діяльність математик, інженер, програміст, інформатик
Alma mater Гантерський коледж
Науковий ступінь бакалавр наук[d]
Заклад Пенсильванський університет
Нагороди Зала слави Women in Technology International

БіографіяРедагувати

Ранні рокиРедагувати

Про ранні роки Рут Тейтельбаум не збереглося багато інформації. Народилася у 1924 році в єврейській родині в Нью-Йорку. За даними колеги Рут за проєктом ENIAC Джин Бартік, походила із сім'ї науковця єврейського походження і в дитинстві жила в районі Фар-Рокавей у боро Квінз Нью-Йорка[2]. Після завершення школи Ліхтерман навчалася в Гантерському коледжі при Міському університеті Нью-Йорка, де здобула бакалаврський ступінь з математики.

Наукова кар'єраРедагувати

У середині 40-х років — під час розпалу Другої світової війни — Адель Голдстайн запросила Ліхтерман до Електротехнічної школи Мура, яка незадовго до того була заснована Армією США при Пенсильванському університеті. У Школі Мура Ліхтерман займалася обрахуванням балістичних траєкторій — зокрема вручну вирішувала диференціальні рівняння, будучи однією із близько 80 жінок-«комп'ютерів»[2].

Коли Збройні сили США вирішили профінансувати експериментальний проєкт першого у світі програмованого комп'ютера ENIAC, Ліхтерман увійшла до шістки жінок, яких запросили стати першими програмістками нового проєкту. Серед розробниць ENIAC були — за дошлюбними прізвищами — Мерлін Мельцер, Кетлін Макнальті, Бетті Дженнінгс (Джин Бартік), Бетті Снайдер, та Франсіс Білас[3]. Серед їхніх завдань було ручне перемикання балістичних програм за допомогою десятків перемикачів для маршрутизації даних; особисто Ліхтерман, серед іншого, займалася вираховуванням рівнянь балістичних траєкторій. У 1946 році проєкт ENIAC був розсекречений, і його творці отримали перше публічне визнання[2].

У середині 1947 року, разом із деякими іншими членкинями команди (зокрема, Франсіс Білас і Кетлін Макналті), Рут Ліхтерман перехала до Лабораторії балістичних досліджень англ. Ballistic Research Laboratory), розташованої на військовій базі у комплексі Абердинського випробувального полігону)[2]. У цей період вона стала поступово відходити від безпосередньої роботи над розробкою ENIAC і почала займатися навчанням наступної групи програмістів. Попри зміну складу групи у 1947 і 1948 роках, серед нових програмістів частка жінок також була доволі значною.

Пізні роки і спадокРедагувати

Рут Ліхтерман покинула проєкт приблизно в середині 1949 року — останньою із шести початкових програмісток ENIAC. Як більшість інших перших програмісток, вона полишила роботу для того, щоб вийти заміж і сконцентруватися на сімейному житті[2]. Після цього вона змінила прізвище Ліхтерман на Тейтельбаум. Померла Рут Тейтельбаум у 1986 році в Далласі (Техас).

Попри те, що Рут Тейтельбаум зіграла визначальну роль у створенні ENIAC, значну частину свого визнання вона отримала вже після смерті[3] — частково через те, що Тейтельбаум померла у віці 62 років, найпершою з усіх перших розробниць ENIAC. У 1997 році перші шість програмісток ENIAC були включені до Залу слави організації Women in Technology International. У той час як інші п'ять розробниць отримали нагороду особисто, за покійну Тейтельбаум нагороду прийняв її чоловік.

ЛітератураРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. https://pantheon.world/profile/person/Ruth_Teitelbaum
  2. а б в г д W. Barkely Ritz. The Women of ENIAC. — 1996. — С. 13-28. — DOI:10.1109/85.511940. Архівовано з джерела 11 липня 2017. Процитовано 7 листопада 2017.
  3. а б Annie Minoff and Jared Goyette. Finding the forgotten women who programmed the world’s first electronic computer. — 2015. Архівовано з джерела 21 березня 2021. Процитовано 7 листопада 2017.