Рут Гордон

американська акторка та письменниця

Рут Гордон (англ. Ruth Gordon, *30 жовтня 1896, Квінсі, Штат Массачусетс — †28 серпня 1985, Едгартаун, штат Массачусетс) — американська акторка, сценаристка та драматургиня (п'єси). За 47 років акторської кар'єри здобула премії «Оскар», «Еммі» та два «Золоті глобуси». Найвідомішими її ролями є сусідка Міні у фільмі «Дитина Розмарі» та Марджорі Чардін у «Гарольд і Мод».

Рут Гордон
англ. Ruth Gordon
Зображення
Дата народження 30 жовтня 1896(1896-10-30)
Місце народження Куінс Штат Массачусетс
Дата смерті 28 серпня 1985(1985-08-28) (88 років)
Місце смерті Едгартаун, штат Массачусетс
Громадянство США
Alma mater Американська академія драматичного мистецтваd (1914)[1] і Quincy High Schoold
Професія акторка, сценарист
Кар'єра 19151985
Нагороди «Оскар»
«Золотий глобус»
«Еммі»
IMDb ID 0002106
CMNS: Рут Гордон у Вікісховищі
Ruth Gordon 1946.

БіографіяРедагувати

Рут Гордон Джонс народилася 30 жовтня 1896 в місті Квінсі в штаті Массачусетс єдиною дитиною в сім'ї капітана Клінтона Джонсона і Енні Зіглер Джонс. Гордон полюбила театр ще в юному віці і часто писала листи улюбленим акторкам в надії отримати від них автограф. Після того як на її лист відповіла акторка Гейзел Доун, Рут Гордон надихнулася почати власну кар'єру в театрі. Батько спочатку скептично поставився до планів Рут, але після закінчення середньої школи в 1914 все ж допоміг їй вступити до Американської академії драматичного мистецтва у Нью-Йорку.

У 1918 під час бродвейської роботи у «Сімнадцять» познайомилася з актором Грегорі Келлі. Уклала з ним шлюб у 1921, і була разом допоки він не помер від хвороби серця у 1927 році. "Не в нашій сімейній традиції розлучатися з чоловіками — ми їх просто ховаємо."

У 1929 народила поза шлюбом сина Джонса від бродвейського продюсера Джеда Гарріса.

У 1942 одружилася з драматургом Гарсоном Каніном, молодшим за неї на 16 років, і тривало співпрацювала з ним як драматургиня.

Рут Гордон померла 28 серпня 1985 від інсульту у віці 88 років у своєму будинку в місті Едгартаун, штат Массачусетс.

Театральна кар'єраРедагувати

Вже через рік навчання Рут Гордон дебютує в кіно у німому фільмі «Вихор життя» з епізодичною роллю танцівниці. У тому ж році Гордон дебютувала і на Бродвеї в постановці «Пітер Пен», з роллю Нібса, одного з загублених хлопчиків.

У 1918 виконала роль Лоли Пратт в бродвейській адаптації п'єси Бута Таркінгтона «Сімнадцять». Свою першу велику роль Гордон виконала у бродвейській п'єсі Максвелла Андерсона «Діти суботи», де зіграла Боббі. Рут Гордон продовжувала активно грати на театральній сцені протягом 1930-х: ролі Метті в постановці «Етан Фром», Марджері Пінчвайф в «Сільській дружині» Вільяма Уічерлі, а також Нори Хелмер в «Ляльковому домі» Генріка Ібсена.

Кінокар'єраРедагувати

Контракт з кіностудією «MGM» Рут Гордон підписала ще на початку 1930-х, але вперше з'явилася у фільмі студії лише в 1941 з невеликою роллю в картині «Дволика жінка» з Гретою Гарбо в головній ролі. У 1940 Гордон виконала дві успішні ролі на інших голлівудських студіях у фільмах «Лінкольн в Іллінойсі» і «Магічна куля доктора Ельріха».

У колаборації з Гордоном Каніном Рут Гордон написала серію чудових сценаріїв, поставлених Джорджем К'юкором, серед яких «Ребро Адама» і «Пет і Майк» з Кетрін Хепберн і Спенсером Трейсі в головних ролях. За ці два фільми, а також за їх перший сценарій для «Подвійного життя» в 1947, Гордон і Канін висувалися на премію «Оскар» в номінації найкращий оригінальний сценарій. У 1953 компанія «MGM» випустила фільм «Акторка» за автобіографією Гордон, в якому вона вимтупила сценаристкою (Гордон втілила англійка Джин Сіммонс). У 1970-х Рут Гордон написала ще три автобіографії: «Моя сторона», «Серед інших» і «Відкрита книга».

Рут Гордон продовжувала грати і на театральній сцені. У 1956 вона номінована як найкраща акторка на премію «Тоні» за роль Доллі Леві в п'єсі Торнтона Уайлдера «Сваха», яка пізніше отримала назву «Гелло, Доллі!». З гастролями цієї п'єси акторка виступала в Лондоні, Берліні та Единбурзі.

У 1966 Гордон була номінована на «Оскар» і удостоїлася «Золотого глобуса» в номінації найкращої акторки другого плану за роботу в картині «Внутрішній світ Дейзі Кловер» з Наталі Вуд в головній ролі. Почесну нагороду кіноакадемії і другого «Золотого глобуса» Рут Гордон отримала через три роки за роль Мінні Кастевет в містичному фільмі Романа Поланскі «Дитина Розмарі» за однойменним романом Айра Левіна. Третю номінацію на «Золотий глобус» їй принесла головна роль Мод в культовому фільмі «Гарольд і Мод».

Починаючи з 1970-х, Гордон стала періодично з'являтися на телебаченні. Знялася в серіалах «Рода», «Н'юхарт», «Коломбо», а також в «Таксі», роль у якому принесла їй у 1979 премію «Еммі».

ФільмографіяРедагувати

  • Лінкольн в Іллінойсі (1940) — Мері Тодд Лінкольн
  • Магічна куля доктора Ельріха (1940) — Хедвіг Ерліх
  • Дволика жінка (1941) — міс Рут Елліс
  • Війна в Північній Атлантиці (1943) — місис Джервіс
  • Внутрішній світ Дейзі Кловер (1966) — місис Кловер
  • 1968 — Дитина Розмарі — Мінні Кастевет
  • Що сталося з тітонькою Еліс? (1969) — Еліс Діммок
  • Де Поппі? (1970) — місис Хочейзер
  • 1971 — Гарольд і МодМод
  • Як не крути — програєш (1978) — Зеновія «Ма» Боггс
  • Сміттєве полювання (1979) — Арвілла Дролл
  • Мій охоронець (1980) — Бабуся Піч
  • Як тільки зможеш (1980) — Зеновія «Ма» Боггс
  • Дельта Пі (1985) — Магсі
  • Проблема зі шпигунами (1987) — місис Аркрайт

СценаріїРедагувати

НагородиРедагувати

  • «Оскар» 1969 — «Найкраща жіноча роль другого плану» («Дитина Розмарі»)
  • «Золотий глобус» 1966 — «Найкраща жіноча роль другого плану» («Внутрішній світ Дейзі Кловер»)
  • «Золотий глобус» 1969 — «Найкраща жіноча роль другого плану» («Дитина Розмарі»)
  • «Еммі» 1979 — «Найкраща жіноча роль у комедійному серіалі» («Таксі»)

ПриміткиРедагувати