Рут Гордон

Рут Гордон Джонс (англ. Ruth Gordon, *30 жовтня 1896, Квінсі, Массачусетс — †28 серпня 1985, Едгартаун, Массачусетс) — американська акторка, сценаристка, драматургиня, письменниця (автобіографії). За 47 років акторської кар'єри здобула премії «Оскар», «Еммі» та два «Золоті глобуси». Найвідомішими її ролями є сусідка Міні у фільмі «Дитина Розмарі» та Марджорі Чардін у «Гарольд і Мод».

Рут Гордон
англ. Ruth Gordon
Дата народження	30 жовтня 1896(1896-10-30)[…]
Місце народження	Квінсі, Массачусетс, США
Дата смерті	28 серпня 1985(1985-08-28)[…] (88 років)
Місце смерті	Едгартаун, Дюкс, Массачусетс, США
Громадянство	США
Alma mater	Американська академія драматичного мистецтва (1914) і Quincy High Schoold
Професія	сценаристка, драматургиня, акторка театру, кіноакторка, телеакторка, письменниця, акторка
Кар'єра	1915—1985
Нагороди	«Оскар» «Золотий глобус» «Еммі»
IMDb	ID 0002106
Рут Гордон у Вікісховищі

Біографія

Рут Гордон Джонс народилася 30 жовтня 1896 в місті Квінсі, штат Массачусетс, єдиною дитиною в сім'ї капітана Клінтона Джонсона і Енні Зіглер Джонс. Гордон полюбила театр у юному віці і часто писала листи улюбленим акторкам в надії отримати від них автограф. Після того, як на її лист відповіла акторка Гейзел Доун, Рут надихнулася почати власну кар'єру в театрі. Батько спочатку скептично поставився до її планів, але після закінчення середньої школи в 1914 все ж допоміг їй вступити до Американської академії драматичного мистецтва у Нью-Йорку.

У 1918 під час бродвейської роботи у «Сімнадцять» познайомилася з актором Грегорі Келлі. Уклала з ним шлюб у 1921, і була разом до його смерти від хвороби серця у 1927 році. «Не в нашій сімейній традиції розлучатися з чоловіками — ми їх просто ховаємо».

У 1929 народила поза шлюбом сина Джонса від бродвейського продюсера Джеда Гарріса.

У 1942 одружилася з драматургом Гарсоном Каніном, молодшим на 16 років, і тривало співпрацювала з ним як драматургиня.

Рут Гордон Джонс померла 28 серпня 1985 від інсульту у віці 88 років у своєму будинку в місті Едгартаун, штат Массачусетс.

Театральна кар'єра

Вже через рік навчання Рут Гордон дебютувала в кіно у німому фільмі «Вихор життя» з епізодичною роллю танцюристки. У тому ж році Гордон дебютувала і на Бродвеї в постановці «Пітер Пен», з роллю Нібса, одного з загублених хлопчиків.

У 1918 виконала роль Лоли Пратт в бродвейській адаптації п'єси Бута Таркінгтона «Сімнадцять». Свою першу велику роль Гордон виконала у бродвейській п'єсі Максвелла Андерсона «Діти суботи», де зіграла Боббі. Рут Гордон продовжувала активно грати на театральній сцені протягом 1930-х: ролі Метті в постановці «Етан Фром», Марджері Пінчвайф в «Сільській дружині» Вільяма Уічерлі, а також Нори Гелмер в «Ляльковому домі» Генріка Ібсена.

Кінокар'єра

Контракт з кіностудією «MGM» Рут Гордон підписала ще на початку 1930-х, але вперше з'явилася у фільмі студії лише в 1941 з невеликою роллю в картині «Дволика жінка» з Гретою Гарбо в головній ролі. У 1940 Гордон виконала дві успішні ролі на інших голлівудських студіях у фільмах «Лінкольн в Іллінойсі» і «Магічна куля доктора Ельріха».

У колаборації з Гордоном Каніном Рут Гордон написала серію чудових сценаріїв, поставлених Джорджем К'юкором, серед яких «Ребро Адама» і «Пет і Майк» з Кетрін Гепберн і Спенсером Трейсі в головних ролях. За ці два фільми, а також за їх перший сценарій для «Подвійного життя» в 1947, Гордон і Канін висувалися на премію «Оскар» в номінації найкращий оригінальний сценарій.

У 1953 компанія «MGM» випустила фільм «Акторка» за автобіографією Гордон, в якому вона вимтупила сценаристкою (Гордон втілила англійка Джин Сіммонс). У 1970-х Рут Гордон написала ще три автобіографії: «Моя сторона», «Серед інших» і «Відкрита книга».

Рут Гордон продовжувала грати і на театральній сцені. У 1956 вона номінована як найкраща акторка на премію «Тоні» за роль Доллі Леві в п'єсі Торнтона Вайлдера «Сваха», яка пізніше отримала назву «Гелло, Доллі!». З гастролями цієї п'єси акторка виступала в Лондоні, Берліні та Единбурзі.

У 1966 Гордон була номінована на «Оскар» і удостоїлася «Золотого глобуса» в номінації найкращої акторки другого плану за роботу в картині «Внутрішній світ Дейзі Кловер» з Наталі Вуд в головній ролі. Почесну нагороду кіноакадемії і другого «Золотого глобуса» Рут Гордон отримала через три роки за роль Мінні Кастевет в містичному фільмі Романа Поланскі «Дитина Розмарі» за однойменним романом Айра Левіна. Третю номінацію на «Золотий глобус» їй принесла головна роль Мод у культовому фільмі «Гарольд і Мод».

Починаючи з 1970-х, Гордон стала періодично з'являтися на телебаченні. Знялася в серіалах «Рода», «Н'юхарт», «Коломбо», а також в «Таксі», роль у якому принесла їй у 1979 премію «Еммі».

Фільмографія

• Лінкольн в Іллінойсі (1940) — Мері Тодд Лінкольн
• Магічна куля доктора Ельріха (1940) — Гедвіґ Ерліх
• Дволика жінка (1941) — міс Рут Елліс
• Війна в Північній Атлантиці (1943) — місис Джервіс
• 1966 — Внутрішній світ Дейзі Кловер — місис Кловер
• 1968 — Дитина Розмарі — Мінні Кастевет
• Що сталося з тітонькою Еліс? (1969) — Еліс Діммок
• Де Поппі? (1970) — місис Хочейзер
• 1971 — Гарольд і Мод— Мод
• Як не крути — програєш (1978) — Зеновія «Ма» Боггс
• Сміттєве полювання (1979) — Арвілла Дролл
• 1980 — Мій охоронець — Бабуся Піч
• Як тільки зможеш (1980) — Зеновія «Ма» Боггс
• Дельта Пі (1985) — Магсі
• Проблема зі шпигунами (1987) — місис Аркрайт

Сценарії

• Подвійне життя (1947)
• Ребро Адама (1949)
• Врятувати шлюб (1952)
• Пет і Майк (1952)
• Акторка (1953)

Нагороди

• «Оскар» 1969 — «Найкраща жіноча роль другого плану» («Дитина Розмарі»)
• «Золотий глобус» 1966 — «Найкраща жіноча роль другого плану» («Внутрішній світ Дейзі Кловер»)
• «Золотий глобус» 1969 — «Найкраща жіноча роль другого плану» («Дитина Розмарі»)
• «Еммі» 1979 — «Найкраща жіноча роль у комедійному серіалі» («Таксі»)