Румпельштільцхен
«Румпельштільцхен» (нім. Rumpelstilzchen) — казка про злого карлика, здатного створювати золото з соломи, спрядаючи її. За класифікацією Аарне-Томпсона[1] цей сюжет має номер 500: «Ім'я помічника»[2][3]. Вперше записана братами Грімм. Сучасними дослідниками вважається однією з найдавніших казок, якій близько 4000 років[4].
Сюжет
ред.В одного мельника була дочка, і в розмові з королем, щоб додати собі ваги, він сказав, що його дочка може спрясти з соломи золотко. Король посадив її в кімнату, повну соломи. Він доручив дівчині виконати обіцянку. Насправді вона нічого подібного робити не вміла, але несподівано з'явився карлик і запропонував допомогти. Дівчина за допомогу віддала карлику своє намисто, потім перстень, але король вимагав ще більше золота: і коли нічого натомість дівчина віддати не могла, карлик попросив у неї первістка від майбутнього шлюбу. Коли король взяв її в дружини і у неї народилася дитина, з'явився карлик і зажадав свою винагороду. Королева просила залишити їй дитя — і карлик поставив умову, що, якщо вона вгадає його ім'я за три дні, він залишить їй дитину. Королева відправила гінців у всі кінці країни дізнаватися рідкісні імена, і один з гінців випадково підслухав, як сам карлик наспівує пісеньку:
Оригінал німецькою:
Heute back ich, morgen brau ich,
übermorgen hol ich der Königin ihr Kind;
ach, wie gut, dass niemand weiß,
dass ich Rumpelstilzchen heiß!
Літературний переклад:[5]
Нині смажу, завтра парю, післязавтра буде мій
Солодкий, ласий шматочок — королевич молодий.
Це просто пречудово, це просто пречудово —
Те, що ім'я Румпельштільцхен нікому тут не відомо!
Гонець повідомив королеві ім'я карлика. Королева назвала його. Чоловічок зі злості так тупнув правою ногою об землю, що увійшов у неї по пояс, а за ліву ногу в люті вхопився обома руками і сам себе розірвав навпіл.[6]
Переклад імені
ред.Румпельштільцхен можна перекласти з німецької як маленький чоловічок, який сильно шумить, коли ходить.[7][8]
Видання та переклади
ред.Оригінал казки німецькою мовою був виданий в 1857 році. Першим перекладом слов'янською мовою став російський. Казка вийшла під редакцією Петра Польового як «Хламушка» у збірнику «Сказки, собранные братьями Гримм» у 1895 році[9]. Згодом 2 рази переводилася Григорієм Петніковим: як «Хламушка» і як «Румпельштільцхен». Тамара Габбе перекладала казку як «Гном-Тихогром»[10].
Українською як «Румпельштільцхен» перекладена у 2009 році в складі збірника «Казки для дітей і родини»[11].
Аналогічні сюжети в казках народів світу
ред.Схожі мотиви з вгадуванням імені злої чарівної істоти є в народній ісландської казці «Гілітрутт»[12], і в народній англійській казці «Те-Тіт-Той», де королева також повинна вгадати ім'я істоти, що допомагає їй прясти[13]. «Менівезе» — аналогічна фінська народна казка[14]. Чеська казка за тим самим сюжетом — «Мартинко Кінкаш», французька казка — «Вірлуве»[15].
Румпельштільцхен в психології
ред.У монографії Зигмунда Фрейда «Художник і фантазування» карлик Румпельштільцхен згадується у прикладі, що ілюструє постулат про те, що в сновидіннях часто зустрічаються мотиви казок, вірніше, сновидіння часто інтерпретується людиною як подобу відомої казки. Фрейд припускає, що це може бути зверненням «до глибшого інфантильного пласту ідей через сновидіння»[16].
Румпельштільцхен в сучасній культурі
ред.- На честь Румпельштільцхена названий астероїд 1773 Rumpelstiltskin, відкритий Паулем Вільдом в 1968 році.
- У серії відеоігор Final Fantasy з'являється мандрівний мугл-торговець на ім'я Штільцхен (англ. Stiltzkin) — скорочений Румпельштільцхен (в англійському варіанті Rumpelstiltskin).
- У рамках серії коміксів Grimm Fairy Tales вийшов однойменний комікс, який представляє переосмислення оригінальної казки.
Література
ред.- У Арсенія Тарковського є вірш «Румпельштільцхен», в якому поет співчуває карлику, а не «позитивним персонажам»[17].
- «Румпельштільцхен» — детектив Еда Макбейна[18], сюжет якого має відсилання до казки.
- У книзі Джона Катценбаха «Аналітик» псевдонімом «Румпельштільцхен» підписується головний антагоніст.
- У книзі американської письменниці Лісл Шуртліф «Румп: справжня історія про Румпельштільцхена» дається нове, розгорнуте трактування подій казки. Воно є сучасною інтерпретацією старої історії.
- У романі Віталія Трофімова-Трофімова «Трирукий Ангел» прізвисько «Румпель Штільцхен» носить агент ООН по боротьбі з тероризмом Фелікс Дюран.
Кінематограф
ред.- Існує кілька фільмів «Румпельштільцхен»:
- Фільм 1995 року про жінку, яка оживила свого чоловіка за допомогою каменю бажань, куди був заточений Румпельштільцхен.
- В анімаційному фільмі «Шрек III» з'являється як епізодичний персонаж. У наступній частині, «Шрек назавжди», є головним антагоністом, причому виглядає зовсім по-іншому.
- В американо-німецькому мультфільм «Нові пригоди Попелюшки» Румпельштільцхен виступає в ролі прислужника головної лиходійки. Він все-таки викрадає дитину, але, прив'язавшись до неї, в кінці стає позитивним персонажем.
- В одній із серій серіалу «Доктор Хаус» лікарі, не знаючи імені пацієнта, підписують його на дошці як «Rumpelstilskin».
- В одній із серій серіалу «Шукач» (третій сезон, 5 серія), людину, яка прийшла у поліцейську дільницю і зізналася у 7 вбивствах, але відмовилася називати своє ім'я, детективи також називали Румпельштільцхеном.
- В одній із серій багатосерійного фільму-казки «Десяте королівство» два головних герої, Ентоні і Вовк, зустрічають сліпого дроворуба, який вимагає вгадати його ім'я. В одній із спроб Ентоні називає ім'я Румпельштільцхен, мабуть, згадавши відповідну казку. Однак в підсумку з'ясовується, що дроворуба звуть Джульєтта (англ. Juliett).
- У телесеріалі «Якось у казці» є одним з головних персонажів. Представлений як дуже могутній злий чаклун, який, тим не менш, може допомогти героям, якщо це відповідає його інтересам. В одній із серій також екранізується оригінальна казка Грімм. Там він так само допомагає доньці мірошника спрясти з соломи золото і так само просить первістка в нагороду. Його грає Роберт Карлайл.
- У фільмі «Кар'єристки» одна з головних героїнь представилася домовласникові як Румпельштільцхен.[19]
- В 9-й серії 6-го сезону «Надприродне» згадується про Королівство Фейрі, жителі якого так само, як Румпельштільцхен, забирають у людей первістків;[20] і цих «фейріків» — гномів, жителів Фейрі, можуть бачити тільки такі викрадені первістки, які повернулися з їхнього паралельного світу.
- У фільмі «7 гномів: І цілого лісу мало» Румпельштільцхен укладає з королівським слугою угоду, за якою у слуги знову відростає волосся, а Румпельштільцхен забирає у принцеси Білосніжки дитину, що йому в кінцевому підсумку не вдається, адже сім гномів допомагають їй з'ясувати ім'я лиходія.
- У 2007 році російський режисер Оксана Холодова зняла короткометражний мультфільм «Румпельштільцхен».
- У 16 серії другого сезону серіалу «Грімм» згадується казка братів Грімм «Румпельштільцхен». Вбивця вимагає жертв відгадати його ім'я. Їм виявилося істота Бісогнівець[21].
- У фільмі «Месники: Грімм» (2015) персонажа Румпельштільцхен зіграв Каспер Ван Дін.
- У фільмі «Grimms Kinder» (2015) персонажа Румпельштільцхен зіграв Саша Гольдбах.
- У шостому сезоні мультсеріалу «Вінкс: школа чарівниць» Румпельштільцхен вкрав голос Музи, згодом обмінявши його на Ашерона.
- У 16 серії першого сезону серіалу «Зоряний шлях: Глибокий космос 9», коли шеф транспортаторної служби Майлз О'Браєн читав казку своєї дочки, Гном-Тихогном ожив з книги.
Естрада
ред.- I. M. (Informeller Mitarbeiter) Rumpelstilzchen — пісня німецької групи Megaherz.
- Stiltskin — назва англійської постграндж-групи, які є усіченим варіантом від Rumpelstiltskin.
- Rumpelstiltskin Grinder — назва американської грайндкор-групи.
- «I will spin Rumpelstiltskin in a haystack» («Я буду прясти, як Румпельштільцхен, в стозі сіна») — рядок із пісні The Monster (Eminem feat. Rihanna).
- У творчості гурту Ляпис Трубецкой в альбомі «Матрьошка» (2014) Румпельштільцхен згадується в пісні «Клоуна немає».
- Illumate — Румпельштільцхен — пісня російського реп виконавця Illumate
Румпельштільцхен використовується в сучасній літературі, в серіалі «Якось у казці» (як містер Голд).
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Сравнительный указатель сюжетов
- ↑ Heidi Anne Heiner, «Tales Similar to Rumpelstiltskin [Архівовано 2016-07-01 у Wayback Machine.]»
- ↑ 500 — Имя чёрта (Трапеза Пилемнеявич, Том-Тит-Тот) — Русские народные сказки
- ↑ Flood, Alison (20 січня 2016). Fairytales much older than previously thought, say researchers. the Guardian. Процитовано 25 липня 2016.
- ↑ Rumpelstilzchen (Румпельштільцхен) - Острів знань. shkola.ostriv.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
- ↑ Румпельштільцхен (Брати Ґрімм), Дерево казок, 14 липня 2014
- ↑ Тайная комната Хоботова..., ЖЖ, 1 жовтня 2006
- ↑ Стаття в англійськоому вікісловнику Rumpelstilzchen.
- ↑ Гримм Я., Гримм В. Собрание сочинений: В 2 т. / Пер. с нем. под ред. П. Н. Полевого. — М.: Алгоритм, 1998.
- ↑ Купить Сказки зарубежных писателей в интернет-магазине OZON.ru. Ozon.ru. Процитовано 3 вересня 2016.
- ↑ Вільгельм і Якоб Грімм «Казки для дітей та родини».
- ↑ Гилитрутт, Исландская сказка. www.niworld.ru. Процитовано 3 вересня 2016.
- ↑ Сказка «Том-Тит-Тот» в переводе М. Архів оригіналу за 14 листопада 2012. Процитовано 24 липня 2016.
- ↑ :: Сказки Скандинавских народов :: :: Финские сказки :: Мневезёт ::. www.s-tales.ru. Процитовано 3 вересня 2016.
- ↑ Вирлуве. aleksandra.in. Процитовано 3 вересня 2016.
- ↑ Фрейд З. Художник и фантазирование электронная библиотека психологии. www.gumer.info. Процитовано 3 вересня 2016.
- ↑ А.
- ↑ Эд Макбейн. Архів оригіналу за 7 червня 2012. Процитовано 24 липня 2016.
- ↑ «- So what's your name? - Rumpelstiltskin.» // Career Girls Script - Dialogue Transcript (англ.)
- ↑ «We know they only take firstborn sons, just like Rumplestiltskin did. Personally, I think they’re taken to Avalon to service Oberon, the King of the Faery.» // (Supernatural's) 6.09 Clap Your Hands If You Believe... (Transcript)
- ↑ Бесогневец. Процитовано 3 вересня 2016.
Джерела
ред.- Ґрімм Вільгельм, Якоб. Казки для дітей та родини. / Пер. з нім. — Матієв Р. І., Кульчицька О. Я.— Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2009. — 816 c.— (Бібліотека світової літератури для дітей у 100 томах «Світовид». Серія друга. Література ХІХ століття.)