Рудольф II (пфальцграф Рейнський)

Рудольф II Сліпий (*Rudolf II. der Blinde, 8 серпня 1306 — 4 жовтня 1353) — пфальцграф Рейнський у 13291353 роках.

Рудольф II Сліпий
Rudolf II. von der Pfalz.jpg
Народився 8 серпня 1306(13060808)
Вольфратсгаузен
Помер 4 жовтня 1353
Нойштадт
Громадянство
(підданство)
Німеччина
Титул пфальцграф Рейнський
Посада Курфюрст
Термін 1329—1353 роки
Попередник Людвіг Баварський
Наступник Рупрехт I
Конфесія католицтво
Рід Віттельсбахи
Батько Рудольф I Баварський
Мати Мехтильда Нассауська
Брати, сестри  • Адольф (пфальцграф Рейнський) і Рупрехт I
У шлюбі з Анна Тирольська
Маргарита Сицилійська
Діти 1 донька

ЖиттєписРедагувати

Походив з династії Віттельсбахів. Третій син Рудольфа I, герцога Баварії, та Мехтильди Нассауської. Народився 1306 року. У 1319 році після смерті батька разом з братами Адольфом і Рупрехтом перебував під опікою вуйка — графа Йоганна Нассауського.

Скориставшись малоліттям, їхні володіння захопив стрийко — імператор Людвіг IV. Стосунки з останнім поліпшилися після смерті матері у 1323 році, яка було затятим ворогом Людвіга IV. 1328 року пошлюбив представницю Горицької династії.

Втім лише у 1329 році був укладений Договір в Павії, згідно з яким Пфальц ставав самостійним князівством і передавався Рудольфу II, при молодших співправителях Рупрехті I і їх небожі Рупрехті II.

1331 року помирає дружина Рудольфа II. Спільне правління завершилося у 1338 році, коли відбувся поділ Пфальцу між Рудольфом II, його братом і небожем. Перший отримав землі з резиденцією в Нойштадті.

1348 року оженився вдруге. 1349 року підтримав обрання королем Німеччини Гюнтера Шварцбурзького. У 1350 році визнав німецьким королем Карла Люксембурга. Через хворобу очей Рудольф II 1352 року повністю осліп, тому передав управління своїми володіннями братові Рупрехту I. У 1353 році останній після смерті Рудольфа II офіційно успадкував ці володіння.

РодинаРедагувати

1 Дружина — Анна, донька Оттона III фон Гориця, графа Тироля, герцога Каринтії.

Діти:

2. Дружина — Маргарита, донька Фредеріка II, короля Сицилії.

Дітей не було.

ДжерелаРедагувати

  • Alois Schmid: Rudolf II.. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 22, Duncker & Humblot, Berlin 2005, ISBN 3-428-11203-2, S. 183 (Digitalisat).