Рудольф фон Ксиландер

Рудольф Ріттер унд Едлер фон Ксиландер (нім. Rudolf Ritter und Edler von Xylander; 26 грудня 1872, Шарлевіль-Мезьєр — 18 лютого 1946, Мюнхен) — німецький офіцер і військовий історик, генерал-майор вермахту.

Рудольф фон Ксиландер
нім. Rudolf Ritter und Edler von Xylander
Народився	26 грудня 1872(1872-12-26) Шарлевіль-Мезьєр
Помер	18 лютого 1946(1946-02-18) (73 роки) Мюнхен, Американська зона окупації Німеччини, Німеччина
Поховання	Північний цвинтар (Мюнхен)d
Країна	Німеччина
Діяльність	військовий історик, автор(ка)
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	Генерал-майор
Партія	Німецька національна народна партія і Німецька народна партія свободиd
Нагороди	Медаль принца-регента Луїтпольда Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці Орден «За військові заслуги» 2-го класу (Баварія) Військовий орден Максиміліана Йозефа Лицарський хрест ордена Корони (Вюртемберг) Лицарський хрест 1-го класу ордена Альберта (Саксонія) Медаль «Ліакат» Хрест «За вислугу років» (Баварія) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Командор ордена Корони Італії Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Герб

Біографія

Виходець із знатного роду Ксиландер. Син генерал-полковника Еміля фон Ксиландера і його дружини Рози, уродженої Лоґан.

Навчався у гімназії Вільгельма в Мюнхені. 1 серпня 1890 року поступив на службу кандидатом в офіцери у 5-й кавалерійський полк «Ерцгерцог Фрідріх Австрійський» Баварської армії. Учасник Першої світової війни, воював на Західному фронті і в Карпатах. Відзначений численними нагородами. Після війни був членом Комісії генерального штабу з питань миру і працював над альтернативним варіантом Версальського договору генерала Ганса фон Зекта, однак під тиском Франції 3 вересня 1921 року Ксиландера відправили у відставку.

Рудольф фон Ксиландер (другий праворуч) біля пам'ятника Армінію (1 вересня 1929)

Після звільнення Ксиландер займався військово-історичними дослідженнями і написав ряд книг з цієї теми, а також був активним учасником баварського націоналістичного руху. З 1935 року викладав історію війни у Берлінській військовій академії.

На початку Другої світової війни призваний на службу, проте не отримав призначення. З 24 квітня 1941 року — командир 680-ї польової комендатури в Мелені і, одночасно, керівник відділу військової науки ОКГ. Здійснював лекційні поїздки по Франції, Кубані та Румунії. 31 січня 1943 року відправлений у відставку.

Сім'я

Перша дружина — Гелена Фроммель (нар. 2 липня 1898). В шлюбі народились син Вольф-Дітріх фон Ксиландер і 3 дочки. Незабаром після смерті дружини одружився 30 червня 1923 року з Луїзою Беттельгойзер.

Звання

• Кандидат в офіцери (1 серпня 1890)
• Другий лейтенант (5 березня 1892)
• Обер-лейтенант (24 січня 1900)
• Гауптман (30 вересня 1903)
• Майор (3 березня 1911)
• Оберст-лейтенант (17 квітня 1917)
• Оберст (3 вересня 1921)
• Генерал-майор (1 серпня 1942)

Нагороди

• Медаль принца-регента Луїтпольда
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами
• Орден «За заслуги» (Баварія) 3-го класу з мечами
• Військовий орден Максиміліана Йозефа, лицарський хрест (12 жовтня 1914)
• Лицарський хрест ордена Вюртемберзької корони з мечами
• Лицарський хрест 1-го класу ордена Альберта з мечами
• Срібна медаль «Ліакат» (Османська імперія)
• Хрест «За вислугу років» (Баварія) 2-го класу (24 роки)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Командор ордена Корони Італії
• Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами

Бібліографія

Деякі книги Ксиландера були заборонені в радянській зоні окупації Німеччини:

• Deutsche Führung in Lothringen 1914 (Junker u. Dünnhaupt. Berlin 1935.)
• Die kriegswirtschaftliche Verfassung Italiens (Hanseatische Verlagsanstalt Hamburg 1935.)
• Die Eroberung Abessiniens 1935/36 (Mittler. Berlin 1937.)

Джерела

• Othmar Hackl: Die Bayerische Kriegsakademie (1867–1914). C.H. Beck´sche Verlagsbuchhandlung, München 1989, ISBN 3-406-10490-8, S. 606.
• Rudolf von Kramer, Otto Freiherr von Waldenfels: VIRTUTI PRO PATRIA. Der königlich bayerische Militär-Max-Joseph-Orden Kriegstaten und Ehrenbuch 1914–1918. Selbstverlag des königlich bayerischen Militär-Max-Joseph-Ordens, München 1966, S. 436–438.