Рудольф Сверчинський

Рудольф Сверчинський (пол. Rudolf Świerczyński, 23 квітня 1887, Руднік — 14 травня 1943, Варшава) — архітектор, педагог.

Рудольф Сверчинський
Народження 23 квітня 1887(1887-04-23)
Руднік
Смерть 14 травня 1943(1943-05-14) (56 років)
Країна
(підданство)
Flag of Poland (1928–1980).svg Польща
Діяльність архітектор
Нагороди
Золоті академічні лаври
CMNS: Рудольф Сверчинський у Вікісховищі
Будинок Банку крайового господарства у Варшаві
Дім Міністерства комунікації у Варшаві

БіографіяРедагувати

Відвідував школу в Ловичі і у Варшаві. Навчався у Варшавській політехніці, Варшавській школі мистецтв, згодом у Дармштадті. 1910 року закінчив Дрезденську політехніку. Спочатку відбував практику у міському будівельному бюро Гарбурга під керівництвом професора Шумахера. Пізніше працював у проектному бюро Юзефа Галензовського. Із часом став його спільником. Заснував спільне проектне бюро з Ромуальдом Гуттом. Від 1915 року викладач, а згодом професор на факультеті архітектури Варшавської політехніки.

9 листопада 1938 року відзначений Золотим академічним лавровим вінком за «видатні заслуги для польського мистецтва загалом».[1]

Член журі конкурсів проектів робітничих осель для місцевостей Полесє Константиновське і Нове Рокіче у Лодзі.[2], проектів польського павільйону для виставки у Нью-Йорку 1939 року (відбірковий конкурс 1938).[3]

Роботи
  • Проект палацу в Амбельмуйжі Вітебської губернії.[4]
  • Двір у старій Сеняві на Поділлі.[4]
  • Перебудова дворів у Пясечниці і Вольбожі.[4]
  • Проект парку в Синьоленці.[4]
  • Конкурсний проект маєтку в Неговичі. 1913 рік, співавтор Рудольф Сверчинський. Друге місце. Журі відзначило гарні, дещо архаїзуючі фасади з галереєю на фронті, оригінальний план, вдале розміщення головної сходової клітки.[5]
  • Проект дерев'яної двокімнатної сільської хати. Здобув перше місце на конкурсі Громадського комітету і Кола архітекторів у Варшаві 1916 року. Співавтор Ромуальд Гутт.[6]
  • Проект комплексу житлових будинків кооперативу «Jedność» на розі вулиць Фільтрової і Сухої у Варшаві. Створений для закритого конкурсу 1925 року, де здобув перше місце.[7]
  • Будівля Банку державного господарства на розі вулиць Алеї Єрусалимські і Новий Світ у Варшаві. Конкурсний проект 1927 року здобув перше місце.[8] Будівництво завершено після Другої світової війни.[9]
  • Перше місце на конкурсі проектів будинку Міністерства закордонних справ Польщі у Варшаві (1929).[10]
  • Будинок Міністерства комунікації на вулиці Халубінського, на розі з вулицею Гожею у Варшаві. Проект здобув перемогу на конкурсі 1927 року. Початково призначався для Міністерства публічних робіт. Обчислення параметрів залізобетонних конструкцій виконав Людвік Тильбор, керівництво спорудженням Вітольда Якімовського.[11]
  • Проект дому керівництва військово-морських сил у Варшаві (1933).[12]

ПриміткиРедагувати

  1. Odznaczenia Wawrzynem akademickim // Gazeta Lwowska. — 10 listopada 1938. — № 256. — S. 2.
  2. Kronika // Rzeczy Piękne. — 1928. — № 4—6. — S. 60.
  3. Pawilon polski na wystawie w Nowym Jorku // Republika. — 31 marca 1938. — № 89. — S. 11.
  4. а б в г P. T. Otwarcie Politechniki w Warszawie // Przegląd Techniczny. — 1915. — № 49—50. — S. 467.
  5. Architekt. — 1914. — № 1—2. — S. 18, 32, tabl. I; Konkursy // Architekt. — 1913. — № 12. — S. 182.
  6. Przegląd Techniczny. — 1915. — № 49—50. — S. 482.
  7. Konkurs ścisły spółdzielni «Jedność» // Architektura i Budownictwo. — 1926. — № 7. — S. 15, 21.
  8. Norwerth E. Konkurs na budowę gmachu Ministerstwa Robót Publicznych i Banku Gospodarstwa Krajowego // Architektura i Budownictwo. — 1927. — № 10. — S. 307—309, 325.
  9. Krzyżakowa K. Rozwój architektury // Stolica. — 12 listopada 1978. — № 46 (1612). — S. 4—5.
  10. Konkurs na Gmach Ministerstwa Spraw Zagranicznych // Architektura i Budownictwo. — 1929. — № 7. — S. 278.
  11. Kodelski A. Gmach b. Ministerstwa robót publicznych // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 8. — S. 229—245.
  12. Budowle współczesne // Architektura i Budownictwo.  — 1933.  — № 10—12. — S. 330.

ДжерелаРедагувати

  • P. T. Otwarcie Politechniki w Warszawie // Przegląd Techniczny. — 1915. — № 49—50. — S. 467.
  • Świerczyński Rudolf // Wielka Encyklopedia Powszechna PWN. — Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1968. — T. 11. — S. 342—343.