Відкрити головне меню

Ромуальд Гутт (Romuald Gutt, 6 лютого 1888, Варшава — 3 вересня 1974, там само) — польський архітектор, педагог.

Ромуальд Гутт
Romuald Gutt.jpg
Народження 6 лютого 1888(1888-02-06)Варшава
Смерть 3 вересня 1974(1974-09-03) (86 років)там же
Поховання Повонзківський цвинтар
Громадянство
(підданство)
Flag of Poland (1928–1980).svg Польща
Навчання Академія образотворчих мистецтв у Варшаві
Діяльність архітектор
Заклад Варшавська політехніка
Ромуальд Гутт у Вікісховищі?
Дім Головного статистичного управління на алеї Незалежності, 208 у Варшаві
Вілла на вулиці Келецькій, 33а у Варшаві
Басейн у Цехоцинку, 1931—1932

БіографіяРедагувати

Відвідував середню школу в Цюриху. Навчався в Технічній школі у Вінтертурі, а також у 19051908 роках у швейцарській Школі мистецтва в Цюриху. 1909 року розпочав практику в архітектурній майстерні Чеслава Пшибильського. Викладав технічний рисунок у ремісничих школах.[1] Спільно з Рудольфом Сверчинським організував приватне проектне бюро, де було виконано низку проектів.[2] Спільно з Францішеком Кшивдою-Польковським 1915 року заснував у Варшаві Колегію оздоблювальних мистецтв. Там протягом першої світової війни викладав композицію архітектури інтер'єрів. Навчався у Краківській школі мистецтв.[3] Кілька років був викладачем на факультеті садівництва Головної школи сільського господарства у Варшаві.[1] 1929 року став одним із засновників Польського товариства житлової реформи. 26 квітня 1929 року обраний до складу правління товариства скарбником.[4] 1938 року іменований професором надзвичайним архітектури інтер'єрів Академії мистецтв у Варшаві. У листопаді 1944 року виїхав до Любліна, де організував люблінський відділ архітектурного факультету Варшавської політехніки. Від осені 1945 року до 1961-го викладав на факультеті архітектури Варшавської політехніки. Зокрема 1946 року іменований професором звичайним політехніки. У 1946/47 академічному році був деканом факультету.[1]

Входив до складу журі (секретар) першого конкурсу типових проектів невеликих приватних будинків, організованого 1933 року варшавським Банком крайового господарства.[5] Належав до Товариства урбаністів польських. У 19381947 був президентом товариства. Під час війни працював в Майстерні урбаністичній Управління міста Варшави. Від 1952 року член ПАН. 1966 року відзначений Почесною нагородою Спілки архітекторів Республіки Польща із формулюванням «за видатні заслуги в розвитку сучасної архітектури Польщі».

Помер 3 вересня 1974 у Варшаві. Був одружений з Генрикою Курнатовською. Родина проживала у Варшаві на вулиці Вронського, 5.[6] Іменем Гутта названо одну з вулиць Варшави в місцевості Урсинув.

Ранні проекти Гутта створені у т. зв. «дворковому стилі». Пізніше перейшов до функціональної архітектури. Паралельно з радикально функціональними тогочасними пошуками Юзефа Шанайци, Богдана Лахерта та інших, роботи Гутта представляють поміркований функціоналізм із характерною простотою і класичним спокоєм.[7]

РоботиРедагувати

  • Проект сільської школи. Експонувався на п'ятій виставці Товариства заохочення красних мистецтв у Варшаві у грудні 1908 — січні 1909.[8]
  • Проект польського павільйону для ювілейної міжнародної виставки в Римі 1910 року. Здобув перше місце на відбірковому конкурсі. Не був реалізований, оскільки римські організатори відмовились ставити на виставці польській павільйон.[9]
  • Проект житлового однородинного будинку з оточенням. Розрахований для виставки. Здобув перше місце на конкурсі Делегації архітекторів польських і Комітету виставки 1911 року. На виставці експонувався макет.[10]
  • Конкурсний проект маєтку в Неговичі. 1913 рік, співавтор Рудольф Сверчинський. Друге місце. Журі відзначило оригінальний план, вдале розміщення головної сходової клітки, гарні, дещо архаїзуючі фасади.[11]
  • Маєтки в Брудзеві, Кракові (19101914).
  • Проект дерев'яної двокімнатної сільської хати. Здобув перше місце на конкурсі Громадського комітету і Кола архітекторів у Варшаві 1916 року. Співавтор Рудольф Сверчинський.[12]
  • План регуляції дільниці Повіслє у Варшаві від схилів цитаделі до вулиці Черняковської. Здобув перше місце на конкурсі 1916 року. Не був реалізований. Співавтор Францішек Кшивда-Польковський.[13]
  • Проект військового цвинтаря, створений на спільний конкурс товариства «Польське ужиткове мистецтво» і Краківського технічно-промислового музею. Здобув перше місце. Проект типового надгробка отримав додаткову нагороду від ще одного співорганізатора конкурсу — Спілки товариств охорони краси краю. Роботи опубліковано в каталозі 1916 року.[14]
  • Відзнака на конкурсі проектів «Великого Каліша». 1916 рік, співавтор Францішек Кшивда-Польковський.[6]
  • Дві відзнаки на конкурсі проектів ремізи пожежної частини. 1916 рік, співавтор Францішек Кшивда-Польковський.[6]
  • Дві відзнаки на конкурсі проектів каплички в селі Остроленка. 1917 рік, співавтор Францішек Кшивда-Польковський.[6]
  • План регуляції ділянки в місцевості Повіслє між вулицями Новий Світ, Вєйською, Тамка, Ординацькою, Вілянувською, Шарою у Варшаві. Призначений для раціонального розпланування під спорудження прибуткових будинків. Здобув друге місце на конкурсі 1918 року. Співавтори Едвард Ебер, Францішек Кшивда-Польковський.[13]
  • Костел у Лишковіцах (1919).[15]
  • Стадіон у Скаришевському парку у Варшаві (19181920).
  • Офіцерський готель і житлові будинки в місцевості Жолібож, т. зв. «офіцерський» (19221924).
  • Житлові будинки колонії «Жолібож уженднічи» у Варшаві (19221925).[7]
  • Конкурсний проект кафедрального костелу і будинків курії в Катовіцах. Здобув одне трьох II місць на конкурсі у квітні 1925 року.[16]
  • Проект комплексу житлових будинків кооперативу «Jedność» на розі вулиць Фільтрової і Сухої у Варшаві. Створений для закритого конкурсу 1925 року, де здобув третє місце.[17]
  • Дерев'яний костел у Цумані (19191925).[15]
  • Конкурсний проект будинку державної учительської семінарії у Пщині (1925). Не здобув нагород, але був придбаний журі.[18]
  • Проект Народного дому в Лодзі, створений для конкурсу 1926 року. Співавтор Станіслав Бардзький. Здобув одну з двох четвертих відзнак. Співавтор Александер Ранецький.[19]
  • Конкурсний проект костелу Провидіння в Білостоку (не пізніше 1927).[20]
  • Власний дім у Варшаві на вулиці Гене-Вронського (19261928).[3]
  • Дім Школи медсестер у Варшаві на вулиці Кошиковій, 78, на розі з вулицею Халубінського (1928).[7]
  • Парафіяльний костел Діви Марії Королеви Польщі в селі Велика Рогозниця Мостовського району, Білорусі. Збудований із ламаного каменю у простих модерністичних формах, однонавний із пресбітерієм, захристям, і прибудованою вежею. Проект 1926 року, реалізований до 1928. Ромуальд Гутт розробив також проекти внутрішнього оздоблення, з яких реалізовано, ймовірно, лише вівтар (тепер втрачений). Храм зберігся у дещо зміненому вигляді після перебудови 1990 року.[15]
  • Конкурсний проект робітничих осель для місцевості Полесє Константиновське в Лодзі. Не здобув нагород, але був придбаний журі. Проект для місцевості Нове Рокіче здобув перше місце. 1928 рік, співавтор Юзеф Янковський. У квітні того ж року роботи експонувались на виставці конкурсних проектів у гімназії ім. Пілсудського на вул. Сенкевича, 46.[21]
  • Дім для підофіцерів на вулиці Рафала Краєвського у Варшаві (19311932, співавтор Юзеф Янковський).[22]
  • Дім для підофіцерів на вулиці Вісньовій у Варшаві (19311932, співавтор Юзеф Янковський)[22].
  • Термальний басейн у Цехоцинку. Планувався як осередок майбутнього «парку здоров'я». Збудований у 19311932 роках. Співавтор інженер Александер Шньоліс.[23]
  • Два проекти невеликих дешевих приватних будинків. Експонувались 1932 року на виставці «Tani Dom Własny» у Варшаві, в місцевості Бєляни. Співавтор Юзеф Янковський.[24]
  • Будинок Фонду військового квартирування на вулиці Кошиковій у Варшаві, призначений для офіцерів (19311933, співавтор Юзеф Янковський).[25]
  • Ескізний проект будинку Фонду військового квартирування на вулиці Краківське передмістя, 11 у Варшаві. Призначений для закритого конкурсу 1933 року. Співавтор Юзеф Янковський.[26]
  • Басейн у Варшаві в дільниці Рембертув. Проект 1933 року, співавтор Александер Шньоліс.[27]
  • Державна жіноча професійна школа у Варшаві на вулиці Гурношльонській, на розі з вулицею Розбрат. Споруджена під керівництвом автора.[28]
  • Дім Школи політичних наук на вулиці Вавельській, 56 у Варшаві (1933).[29]
  • Будинок пошти в Цехоцинку (1935).[1]
  • Школа на вулиці Пражмовського у Вільнюсі (1939).[30]
  • Дім Головного статистичного управління у Варшаві. Мешканці Варшави прозвали дім «Вітряком».[31]
  • Перебудова Національного театру (1954).[1]
  • Будинки китайського посольства у Варшаві (19561959).
  • Конкурсний проект санаторію в Цехоцинку. Відзначений.[1]
  • Конкурсний проект санаторію у Криниці.[1]
  • Реставрація даху та інтер'єрів палацу в Неборові.[1]
  • Реставрація палацу в Целесниці.[1]
  • Співпраця зі скульпторами у проектуванні пам'ятників. Зокрема після другої світової війни став співавтором пам'ятника Шопенові у Варшаві, пам'ятника в Освенцімі.[1]
  • Розпланування теренів і озеленення копця Пілсудського на пагорбі Совінець у Кракові. Співавтор Аліна Шольц.[32]
  • Будинок і парк посольства Китаю у Варшаві. Співавтори Аліна Шольц і Тадеуш Зелінський.[32]
  • Проект саду при будинку посольства Польщі у Пхеньяні. Співавтори Аліна Шольц, Тадеуш Зелінський, В. Новак.[32]
  • Нереалізований проект костелу для місцевості Єльонки у Варшаві.[15]
  • Нереалізований проект костелу в Зоф'ювці.[15]

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е ж и к л Architektura — to pasja służenia człowiekowi // Stolica. — 21 czerwca 1953. — № 25 (287). — S. 5.
  2. P. T. Otwarcie Politechniki w Warszawie // Przegląd Techniczny. — 1915. — № 49—50. — S. 467.
  3. а б Czyżewski A. Polska architektura nowoczesna. Honorowa nagroda SARP 1966–2010. — Warszawa, 2010. — S. 12—15, 190. — ISBN 978-83-930200-1-0.
  4. Architektura i Budownictwo. — 1929. — № 7. — S. 278.
  5. Gutt R. Sprawozdanie z wyniku konkursu na opracowanie wzorowych typów dla drobnego budownictwa mieszkaniowego // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 4. — S. 103.
  6. а б в г Łoza S. Gutt Romuald // Czy wiesz kto to jest? — Główna Księg. Wojskowa, 1938. — T. 1. — S. 240—241.
  7. а б в Krzyżakowa K. Rozwój architektury // Stolica. — 12 listopada 1978. — № 46 (1612). — S. 5.
  8. Stifelman H. Piąta wystawa doroczna w Tow. Zachęty do Sztok Pięknych // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 52. — S. 635.
  9. Kronika // Architekt. — 1910. — № 4. — S. 64—65; Konkursy // Architekt. — 1910. — № 4. — S. 70; Architekt. — 1910. — № 5. — Tabl. 13; Rozstrzygnięcie konkursu na dworek // Nowa Reforma. — 18 kwietnia 1910. — № 173. — S. 5.
  10. K. S. Wystawa architektoniczna w Krakowie // Tygodnik Ilustrowany. — 22 czerwca 1912. — № 25 (2745). — S. 526—527; Rozstrzygnięcie konkursu na typy domów mieszkalnych // Architekt. — 1912. — № 6—7. — S. 75; Architekt. — 1912. — № 10. — S. 100—101, tabl. 31.
  11. Architekt. — 1914. — № 1—2. — S. 18, 32, tabl. I; Konkursy // Architekt. — 1913. — № 12. — S. 182.
  12. Przegląd Techniczny. — 1915. — № 49—50. — S. 482.
  13. а б Projekty regulacji Powiśla // Stolica. — 18 marca 1956. — № 12 (430). — S. 4—5.
  14. Nagrobki / Muzeum Techniczno-Przemysłowe w Krakowie. — Kraków : Drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1916. — S. 13, 26—27.
  15. а б в г д Uchowicz K. Kościół parafialny p. w. Najśw. Marii Panny Królowej Polski w Rohoźnicy // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa nowogródzkiego. — Kraków: Antykwa, 2006. — Т. 2. — S. 206, 211—211. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 2). — ISBN 83-89273-43-8.
  16. Architekt. — 1925. — № 3. — S. 31; Architektura i Budownictwo. — 1925. — № 1. — S. 47; Architektura i Budownictwo. — 1927. — № 8-9. — S. 248; Kronika // Rzeczy Piękne. — 1925. — № 4. — S. 92; Kulczyński K. Konkurs na gmach katedry w Katowicach // Architekt. — 1925. — № 4. — S. 4, 18—20.
  17. Konkurs ścisły spółdzielni «Jedność» // Architektura i Budownictwo. — 1926. — № 7. — S. 17, 21.
  18. Kronika // Architekt. — 1925. — № 8. — S. 32; Architekt. — 1925. — № 9. — S. 24.
  19. Kronika // Architektura i Budownictwo. — 1926. — № 7. — S. 35.
  20. Architektura i Budownictwo. — 1927. — № 8—9. — S. 238—239.
  21. Kronika // Rzeczy Piękne. — 1928. — № 4—6. — S. 60.
  22. а б Toruń L. Kryzysowe domy Fuduszu Kwaterunku Wojskowego // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 2. — S. 33—35.
  23. Gutt R. Szniolis A. Pływalnia solankowo-termalna w Ciechocinku // Architektura i Budownictwo. — 1932. — № 12. — S. 365—380; Architektura i Budownictwo. — 1935. — № 5. — S. 39—40.
  24. Miller R. Referat o stronie konstrukcyjnej domków jednorodzinnych na wystawie «Tani dom własny» w Warszawie // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 2. — S. 44, 46.
  25. Woźnicki S. Architektura wojskowa. Z powodu wystawy piętnastolecia budownictwa wojskowego // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 10—12. — S. 294, 364—365.
  26. Lalewicz M. Budowa domu F.K.W. przy Krak. Przedm. № 11 w Warszawie // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 3. — S. 65, 68—70.
  27. Nowakowski T. Geneza budownictwa sportowego w Polsce // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 10—12. — S. 353.
  28. Krzyżakowa K. Rozwój… — S. 5; W sprawie budowli państwowych // Architektura i Budownictwo. — 1925. — № 1. — S. 41.
  29. Architektura i Budownictwo. — 1935. — № 5. — S. 19; Krzyżakowa K. Rozwój… — S. 5.
  30. Zeszyty Architektury Polskiej. — 1988. — № 5—6. — S. 27. — ISSN 0239-3549.
  31. Domy z warszawskiego słownika // Stolica. — 2 kwietnia 1967. — № 14 (1008). — S. 3.
  32. а б в Böhm A., Kosiński W. Pionierzy polskiej architektury krajobrazu // Czasopismo Techniczne. — 2007. — № 5-A. — S. 263.

ДжерелаРедагувати

  • B. J. [Jakubowska B.] Gut Romuald // Słownik biograficzny historii Polski / Pod red. J. Chodery, F. Kiryka. — Wrocław—Warszawa—Kraków : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 2005. — T. 1. — S. 506. — ISBN 83-04-04856-6.
  • Gutt Romuald // Encyklopedia Warszawy / Pod red. B. Petrozolin-Skowrońskiej. — 1994. — T. 1. — S. 234. — ISBN 83-01-08836-2.
  • Łoza S. Gutt Romuald // Czy wiesz kto to jest? — Główna Księg. Wojskowa, 1938. — T. 1. — S. 240—241.