Рудольф Вульф
Рудольф Вульф (нім. Rudolf Wulf; 12 грудня 1905, Ельмсгорн — 14 листопада 1972, Брайтбрунн) — німецький воєначальник, генерал-майор вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.
| Рудольф Вульф | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народився |
12 грудня 1905 Ельмсгорн, Шлезвіг-Гольштейн, Німеччина | |||||||||
| Помер |
14 листопада 1972 (66 років) Брайтбрунн, Гасберґе, Нижня Франконія, Баварія, ФРН | |||||||||
| Країна |
 Німеччина | |||||||||
| Діяльність | військовослужбовець | |||||||||
| Знання мов | німецька | |||||||||
| Учасник | Друга світова війна і Перша світова війна | |||||||||
| Військове звання |
 Генерал-майор | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
Біографія ред.
1 квітня 1924 року вступив в 6-й піхотний полк. З 1934 року — командир роти 23-го піхотного полку. З 1 вересня 1937 року — інспектор військового училища в Мюнхені. При мобілізації в серпні 1939 року призначений ордонанс-офіцером штабу 46-ї піхотної дивізії. Учасник Польської кампанії. З 1 травня 1940 року — інспектор піхотного училища в Деберіці. З 1 травня 1941 року — командир 3-го батальйону 89-го піхотного полку. Учасник Німецько-радянської війни. 17 жовтня 1942 року у боях під Дем'янськом прийняв командування 422-м піхотним полком. В жовтні 1944 року важко поранений. З 1 березня 1945 року — командир 319-ї піхотної дивізії і комендант Джерсі. В квітні 1945 року взятий в полон британськими військами. Влітку 1948 року звільнений.
Звання ред.
- Фанен-юнкер (1 квітня 1924)
- Оберфенріх (1924)
- Лейтенант (1 березня 1928)
- Оберлейтенант (1 жовтня 1931)
- Гауптман (1 вересня 1935)
- Майор (1 грудня 1940)
- Оберстлейтенант (31 жовтня 1942)
- Оберст (1 травня 1943)
- Генерал-майор (1 березня 1945)
Нагороди ред.
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го і 3-го класу (12 років; 2 жовтня 1936) — отримав 2 медалі одночасно.
- Залізний хрест
- 2-го класу (6 жовтня 1939)
- 1-го класу (27 червня 1941)
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному (10 листопада 1941)
- Штурмовий піхотний знак в сріблі (26 березня 1942)
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (7 серпня 1942)
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- лицарський хрест (13 листопада 1942)
- дубове листя (№556; 19 серпня 1944)
- Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ (25 травня 1944)
Література ред.
- Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
- Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
- Scheibert, Horst. Die Träger der Ehrenblattspange des Heeres und der Waffen-SS/ Die Träger der Ehrentaffelspange der Kriegsmarine/ Die Inhaber des Ehrenpokals für Besondere Leistung im Lukftkrieg. Friedberg, Ger.: Podzun-Pallas Verlag, 1986, ISBN 3-7909-0283-7
- THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940-1945, Biblio-Verlag, 1998.