Філіпп Якович Рубахо (* 13 січня 1923, Аксай, Ростовська область, РРФСР, СРСР — 14 вересня 1943, Новоросійськ, Краснодарський край, РРФСР, СРСР) — російський радянський снайпер казахського походження в армії СССР у часи Другої Світової війни.

Філіпп Якович Рубахо
Народження13 січня 1923(1923-01-13)
Аксай, Ростовська область, РРФСР, СРСР
Смерть14 вересня 1943(1943-09-14) (20 років)
Новоросійськ, Краснодарський край, РРФСР, СРСР
ПохованняЗавокзальний цвинтар (Сочі)d
КраїнаСРСР СРСР
Рід військСнайпер, піхота
ЗванняСтаршина
Війни / битвиДруга Світова війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора

Радянська пропаганда стверджує, що Рубахо вбив 346 солдатів армії противника.

Біографія

ред.

Казах. Його батько був звичайним робітником.

Отримав середню освіту. Захоплювався стрілецьким спортом, був відзначений значком «Ворошиловський стрілець».

Влітку 1941 року призваний до проходження служби у Військово-Морському Флоті. Рубахо бере участь у багатьох військових операціях у складі 7-ї бригади морської піхоти. Під час одного з боїв він був тяжко поранений. З госпіталю солдат виписався лише через рік.

У березні 1943 року Пилип Рубахо повернувся на передову вже як командир снайперської команди. Разом з іншими снайперами він проходить службу під Новоросійськом.

Незабаром Рубахо та його групу перекинули в район висоти Цукрова Голівка, де німецькі снайпери знищили багато радянських бійців.

Радянська пропаганда стверджує, що вночі 7 липня 1943 року Рубахо підірвав дот із цілим гарнізоном німецьких військ, за що був нагороджений орденом Червоного Прапора, а під час звільнення Новоросійського порту офіційно ліквідував двох кулеметників, застрелив 68 німецьких солдатів і знищив вогневу точку.

Коли Рубахо брав участь у боях на Малій землі, офіційна кількість убитих ним німецьких солдат досягла 276 чоловік.

Проте невдовзі він був поранений в обидві ноги. Незважаючи на страждання, Рубахо залишився воювати. Під час чергової артилерійської атаки Рубахо був смертельно поранений в голову.

22 січня 1944 року йому було посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу[1].

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза офицерскому составу Военно-Морского флота» от 22 января 1944 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 3 февраля (№ 6 (266)). — С. 1

Посилання

ред.