Росовський Олексій Андрійович

Олексій Андрійович Росовський (нар. 6 квітня 1923, Степанівка, Сумська округа, Харківська губернія, УРСРпом. 6 липня 2009, Самара, Росія) — один із керівників радянської влади, голова виконкому міста Куйбишева у 1964—1982 роках, футболіст.

Росовський Олексій Андрійович
Народився 6 квітня 1923(1923-04-06)
Степанівка, Сумська округа, Харківська губернія, Українська СРР, СРСР
Помер 6 липня 2009(2009-07-06) (86 років)
Самара, Росія
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність футболіст, державний службовець
Alma mater Вища партійна школа при ЦК КПРС[d]
Знання мов російська
Партія КПРС
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани»
Ф
Олексій Росовський
Особисті дані
Повне ім'я Олексій Андрійович Росовський
Народження 6 квітня 1923(1923-04-06)
  Степанівка, Сумська округа, Харківська губернія, УРСР
Смерть 6 липня 2009(2009-07-06) (86 років)
  Самара, Росія
Громадянство СРСР СРСР
Росія Росія
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1941—1942 СРСР К-да капітана Садового (Куйбишев) (КФК)
1942—1943 СРСР «Крила Рад» (К) ()
1944—1947 СРСР «Маяк» (Куйбишев) (КФК)
Звання, нагороди
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Життєпис ред.

Ранні роки ред.

Після закінчення середньої школи вступив до технікуму хімічного машинобудування. У 1941 році переїхав до Куйбишева і почав працювати на заводі «Прогрес», де пропрацював до 1956 році, пройшов кар'єрний шлях від конструктора технологічного відділу до секретаря парторганізації заводу.

Кар'єра футболіста ред.

У березні 1942 почав грати за заводську команду «Авіаційного заводу № 1 імені Сталіна». У 1942—1943 роках Олексій Росовський захищав ворота куйбишевських «Крил Рад», у рік заснування клубу. З 1944 до 1947 рік продовжував грати за заводську футбольну команду «Маяк»[1].

Партійна кар'єра ред.

З 1956 року працював у структурах КПРС, у 1960 році закінчив Вищу партійну школу. У 1964-1982 роках обіймав посаду голови виконкому Куйбишевської міської Ради народних депутатів. За час його роботи на високій посаді в місті було введено в експлуатацію 9360 тис. м² загальної житлової площі, тобто подвоєно житлову площу міста у порівнянні з 1965 року. Було також збудовано міст «Південний» через річку Самару, річковий пасажирський вокзал та готель «Росія», ЦУМ «Самара» та низку інших значущих об'єктів.

Надалі Росовський працював головним спеціалістом Департаменту транспорту та зв'язку адміністрації міста Самари.

Нагороди та звання ред.

Пам'ять ред.

 
Пам'ятна стела на вул. Стара-Загора
  • У 2010 році з метою вшанування пам'яті почесного громадянина Самари ім'ям Олексія Росовського названо площу, яка до цього не мала назви, в пішохідній зоні вулиці Стара-Загора і в центрі цієї площі встановлено пам'ятну стелу[2].
  • На будинку по вулиці Вілонівській, де з 1961 року проживав Росовський, встановлено меморіальну дошку[3].
  • У 2013 році ім'я Росовського присвоєно Самарському метрополітену[4].

Примітки ред.

  1. Куйбышевский «Кандидов». Архів оригіналу за 14 квітня 2013. Процитовано 21 вересня 2012.
  2. О присвоении адресным единицам городского округа Самара наименований «Площадь Алексея Росовского» и «Сквер Болгарский». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 серпня 2012.
  3. В Самаре открыли мемориальную доску Алексею Росовскому — Новости Общества — Новости Mail.Ru. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 9 червня 2014.
  4. Самарскому метро присвоили имя Алексея Росовского. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 лютого 2016.

Посилання ред.