Федорів Роман Миколайович
Рома́н Микола́йович Фе́дорів (1 грудня 1930, Братківці — 14 березня 2001, Львів) — український письменник, лауреат Шевченківської премії (1995) за твір «Єрусалим на горах», редактор часопису «Дзвін». Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання. Народний депутат СРСР у 1989—1991 роках.
| Роман Миколайович Федорів | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 1 грудня 1930 Братківці Тисменицького району | |||
| Помер | 14 березня 2001 (70 років) Львів, Україна | |||
| Поховання | Личаківський цвинтар | |||
| Громадянство |  Україна | |||
| Діяльність | журналіст | |||
| Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка | |||
| Мова творів | українська | |||
| Жанр | оповідання, повісті, зокрема історичні, нариси | |||
| Magnum opus | «Єрусалим на горах» | |||
| Партія | КПРС[1] | |||
| Нагороди |   | |||
|
| ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Біографія
ред.Народився 1 грудня 1930 року в селі Братківці Тисменицького району на Івано-Франківщині.
У 1945—1950 роках — учень педагогічного училища; завідувач книжкового відділу магазину; бригадир бригади протифілоксерної експедиції; інструктор обласного відділу «Союздрук».
У 1950—1953 роках служив у Радянській армії.
У 1953—1956 роках — інспектор-бухгалтер районного сільськогосподарського банку; інструктор міського відділу «Союздрук».
З 1956 року — співробітник районної, обласної газети, власний кореспондент низки республіканських газет.
1967 закінчив факультет журналістики Львівського державного університету імені Франка, працював у місцевій пресі. З 1968 до смерті у 2001 році — головний редактор журналу «Жовтень» (тепер «Дзвін»).
1989 року на велелюдному святкуванні 133-ї річниці від дня народження Івана Франка разом з письменниками Романом Іваничуком, Романом Лубківським, професором Михайлом Шалатою запропонували відновити назву села Нагуєвичі[2].
Творча діяльність
ред.Автор оповідань, повістей, нарисів.
Перша книга письменника «Жовтнева соната» побачила світ у 1959. Довгий час працюючи кореспондентом обласних, а згодом і республіканських газет, об'їздив усю Україну. Завдяки зусиллям письменника були відновлені видавництво «Червона калина» й часопис «Літопис Червоної Калини». Він започаткував у «Дзвоні» рубрику про призабутих письменників та літераторів з української діаспори.
Помер 14 березня 2001 року у віці 70 років. Причиною смерті став інфаркт. Могила — на 3 полі Личаківського цвинтаря.
Твори
ред.- Отчий світильник (роман, 1976)
- Кам'яне поле (трилогія, 1978)
- Твори в двох томах (1980)
- Плуг у борозні (трилогія)
- Єрусалим на горах (роман, 1993), відзначений Державною премією України ім. Т. Шевченка та премією Всесвітньої української Фундації Антоновичів (1996)
- Чорна свіча від Їлени (роман, 1996)
- Палиця для прокажених (роман, 2000)
Нагороди
ред.Примітки
ред.Джерела
ред.| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Федорів Роман Миколайович |
- Герасимова Г. П. Федорів Роман Миколайович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 276. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Володимир Качкан. Роман Федорів: Літературно-критичний нарис. — 1983.
- Віктор Жадько. Український некрополь. — К., 2005. — С. 317.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Посилання
ред.- Федорів Роман Миколайович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Федорів Роман
|
Це незавершена стаття про українського письменника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |