Вікіпедія

Романенко Петро Логвинович

Романенко Петро Логвинович (11 вересня 1905(19050911), с. Хустянка, нині Буринського району Сумської області — 22 серпня 1985, м. Москва) — генерал-лейтенант. Герой Радянського Союзу (1944)[1].

Романенко Петро Логвинович
Народився 11 червня 1905(1905-06-11)
Хустянка, Буринський район, Харківська область
Помер 22 серпня 1985(1985-08-22) (80 років)
Москва, СРСР
Поховання Кунцевський цвинтар
Діяльність педагог
Alma mater Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Учасник німецько-радянська війна
Партія КПРС
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Олександра Невського (СРСР) орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За оборону Ленінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» медаль «40 років Збройних Сил СРСР» медаль «50 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Романенко Петро.

Біографія ред.

У 1913 році разом з батьками переїхав до с. Благодатне Ставропольського краю. Після закінчення середньої школи перебував на комсомольській роботі у Петровському районі. Призваний 1927до армії. Закінчив в 1929 році піхотну школу в м. Орджонікідзе. До 1939 року служив у прикордонних військах. Закінчив у 1941 році Військову академію ім. М. В. Фрунзе.

Діяльність ред.

П. Л. Романенко воював на Ленінградському фронті. За мужність і стійкість, виявлені в боях із ворогом поблизу Ленінграда, командиру 131-ї Ропшинської стрілецької дивізії полковнику Романенку присвоєно звання Героя Радянського Союзу. В 1962 звільнився в запас з посади заступника начальника вищих офіцерських курсів «Постріл» ім. Маршала Б. М. Шапошникова. Проживав у Москві.

Відзнаки ред.

Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденами Олександра Невського, Червоної зірки, медалями.

Примітки ред.

  1. ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 21 февраля 1944 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1944. — 29 февраля (№ 12 (272)). — С. 2 (рос.)

Джерела ред.

  • Сумщина в іменах. Енциклопедичний довідник.- Суми, 2003.
  • Зубков В. Е. Героїчний Ленінград. — М., 1972
  Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Романенко_Петро_Логвинович&oldid=38080065