Розсудок

Розсудок — початковий рівень мислення, де оперування абстракціями відбувається в межах певної незмінної, наперед заданої схеми. Забезпечує оперування поняттями за певним наперед заданим алгоритмом без усвідомлення їхньої природи.

Функція глузду — класифікувати факти, робити логічні розумові висновки, систематизувати знання за суворими правилами і схемами.

Протиставляється розуму — вищій формі теоретичного осягнення дійсності.

Література

• Глузд // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
• М. Булатов. Розсудок і розум // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 555. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
• Філософський словник. К.: Академія наук Української РСР. - 1973. - 600 с. (С.?)

Посилання

• Розсудок // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1620. — 1000 екз.
• Розсудок // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 340.