Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Робуста — вид кавових зерен, що відрізняється низькою кислотністю, добре вираженим гірким присмаком та міцністю, використовується здебільшого у виробництві розчинної кави, під час приготування еспресо, є також складовою частиною сумішей меленої кави. Зерна робусти вирощуються на кавових деревах Coffea canephora, що походять із центральної та західної частин Субсахарської Африки.[1] Робуста має більший врожай, майже подвійну дозу кофеїну й антиоксидантів,[2] зручна у догляді; на відміну від арабіки, робуста більш стійка до захворювань. Напій із зерен робусти є міцним та насиченим, однак зазвичай більш гірким, ніж арабіка, через високий вміст піразину; аромат робусти можна охарактеризувати як землистий.

Необсмажені зерна робусти
Традиційний метод сушіння кавових зерен у Калібару (Індонезія)

Вирощування та вживання

ред.

Близько 30% кави, що вирощується в світі, є робустою.[3] Її вирощують здебільшого у В'єтнамі, куди наприкінці ХІХ століття потрапили французькі колоністи; вирощують робусту також в Індії, Африці та Бразилії, де вона відома також під назвою conilon.[4][5] Не так давно В'єтнам, що виробляє більшу частину обсягів робусти, став найбільшим експортером зерен робусти в світі, охоплюючи більше 40% від загальносвітового її виробництва. Далі йдуть Бразилія (25% світового виробництва), Індонезія (15%), Індія (6%) та Уганда (4,5%).[6] Бразилія й досі залишається найбільшим виробником кави в світі, продукуючи третину її світових обсягів, більше 70% виробленої в Бразилії кави є арабікою.[7][8]

За робустою досить легко доглядати, до того ж вона має більші врожаї, ніж арабіка, тому виробляти її дешевше.[9] Напій із зерен робусти має міцний та насичений смак, проте зазвичай він більш гіркий, ніж арабіка, через високий вміст піразину; аромат робусти можна охарактеризувати як землистий.[10][11] Арабіка має м'якіший смак, більшу кислотність та багатший аромат, тому часто перевага надається саме їй; виробництво робусти довгий час не було в пріоритеті, зерна її не милися, через що смак робусти був жорсткішим.[12][13][14] Однак міцний аромат може бути привабливим у кавових сумішах — він додає їм міцності та «завершеності», особливо це помітно в італійській кавовій культурі; ретельно оброблені та вимиті зерна робусти можуть бути високоякісними та більш м'якими на смак, ніж зерна арабіки не дуже високої якості.[14] Відбірні зерна робусти входять до складу традиційних кавових сумішей для приготування італійського еспресо (їхня частка становить близько 10—15%), завдяки їм напій має більш повний смак та щільнішу пінку («крема»). Робуста застосовується також як стимулятор, сечогінний засіб, антиоксидант, жарознижувальний засіб; корисним є її застосування при спастичній астмі.[15][16]

Характеристика рослин

ред.
 
Цвітіння робусти
Докладніше: Робуста

Робуста є різновидом покритонасінних родини маренових. Науковці часто ідентифікують рослину як Coffea canephora, хоча вона широко відома під синонімом Coffea robusta. Назва Coffea canephora має два основних варіанти — C. c. robusta і C. c. nganda.[1] Дерева мають дрібну кореневу систему, ростуть як у вигляді дерев висотою близько 10 м, так і у вигляді чагарників. Цвітуть нерегулярно. Плоди («вишні») мають овальну форму; період дозрівання плодів становить близько 10—11 місяців. Дерева робусти дають більший врожай, ніж арабіка, містять більше кофеїну — 2,7%, тоді як у арабіці його частка становить 1,5%[17] — та менше цукру (3—7%, тоді як у арабіці — 6—9%).[18] Робуста менш чутлива до захворювань та шкідників, ніж арабіка,[19] тому не потребує надто активного застосування пестицидів і гербіцидів.

Робуста походить із заліснених височин Ефіопії, росте у Західній та Центральній Африці від Ліберії до Танзанії та на південь до Анголи. До 1897 робуста не визнавалася окремим різновидом кавового дерева[20] — її виокремили лише через більш ніж сто років після арабіки.[21][22] Дерева робусти були помічені також на Борнео, у Французькій Полінезії, Коста-Риці, Нікарагуа, Ямайці та на Малих Антильських островах.[23]

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б J. Dagoon (2005). Agriculture & Fishery Technology Iv. Rex Bookstore, Inc. с. 58. Процитовано 22 липня 2011.
  2. Vignoli, J. A.; Bassoli, D. G.; Benassi, M. T. (2011). Antioxidant activity, polyphenols, caffeine and melanoidins in soluble coffee: The influence of processing conditions and raw material. Food Chemistry. Elsevier Ltd. 124 (3): 863—868. doi:10.1016/j.foodchem.2010.07.008.
  3. Brewed awakening: Plenty of coffee, too few drinkers. The Economist. 13 липня 2013. Процитовано 19 липня 2013.
  4. A. Rami Horowitz (2004). Insect pest management: field and protected crops. Springer. с. 41. Процитовано 23 серпня 2011.
  5. Roseane M Santos (2009). An Unashamed Defense of Coffee. Xlibris Corporation. с. 269. Процитовано 23 серпня 2011.
  6. Robusta Coffee Production. United States Department of Agriculture - Foreign Agricultural Service. 18 грудня 2015. Процитовано 9 травня 2016.[недоступне посилання з липня 2019]
  7. Coffee Production. United States Department of Agriculture - Foreign Agricultural Service. 18 грудня 2015. Архів оригіналу за червня 3, 2016. Процитовано 9 травня 2016.
  8. Arabica Coffee Production. United States Department of Agriculture - Foreign Agricultural Service. 18 грудня 2015. Архів оригіналу за червня 3, 2016. Процитовано 9 травня 2016.
  9. Miyanari, Walter (2008). Aloha Coffee Island. Savant Books & Publications. с. 7. Процитовано 13 грудня 2011.
  10. Andrew J. Taylor, Robert Linforth (2010). Food Flavour Technology. John Wiley and Sons. с. 68. Процитовано 13 грудня 2011.
  11. Wintgens, Jean Nicolas (2009). Coffee: Growing, Processing, Sustainable Production: A Guidebook for Growers. Wiley-VCH. с. 799. Процитовано 13 грудня 2011.[недоступне посилання з липня 2019]
  12. Miyanari, Walter (2008). Aloha Coffee Island. Savant Books & Publications. с. 6. Процитовано 13 грудня 2011.
  13. Kaffee - Ein Genuss. Henning Seehusen, Joerg Lehmann. 2005. Процитовано 8 травня 2016.
  14. а б The Coffee Exporter’s Guide - Third Edition. International Trade Center. 30 січня 2012. Процитовано 8 травня 2016.
  15. Reynolds, Richard (1 лютого 2006). Robusta's Rehab. CoffeeGeek. Coffee Geek. Архів оригіналу за 13 серпня 2007. Процитовано 5 січня 2010.
  16. Robertson, Carol (2010). The Little Book of Coffee Law. American Bar Association. с. 52. Процитовано 13 грудня 2011.
  17. Mark Nesbitt (2005). The Cultural History of Plants. Taylor & Francis. с. 177. Процитовано 22 липня 2011.
  18. Understanding the Difference: Arabica vs Robusta. The Coffee Barrister. 31 липня 2016. Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 2 серпня 2016.
  19. Benoit Daviron; Stefano Ponte (2005). The Coffee Paradox: Global Markets, Commodity Trade and the Elusive Promise of Development. Zed Books. с. 51. ISBN 978-1-84277-457-1.
  20. Pierre, Jean Baptiste Louis ex Froehner, Albrecht. 1897. Notizblatt des Königlichen botanischen Gartens und Museums zu Berlin 1(7): 237–238
  21. Linnaeus, Carl von. 1753. Species Plantarum 1: 172
  22. Mark Nesbitt (2005). The Cultural History of Plants. Taylor & Francis. с. 176. Процитовано 22 липня 2011.
  23. Kew World Checklist of Selected Plant Families, Coffea canephora. Архів оригіналу за 4 травня 2011. Процитовано 26 листопада 2016.

Посилання

ред.