Робо́ча пове́рхня (рос. рабочая поверхность, англ. working surface, effective area, working face, нім. Arbeitsfläche f, Funktionsfläche f, Messfläche f, Prüffläche f, blossgelegte (freie) Fläche f (Oberfläche f)) — поверхня виконавчого органу технологічного апарата, машини або механізму, яка перебуває у постійному контакті з матеріалом, що обробляється.

Приклади ред.

Наприклад, робоча поверхня у збагаченні корисних копалин є: просіюючі поверхні грохотів (сита); фільтрувальні сітки; решето відсаджувальних машин, сепараторів пневматичних, апаратів з киплячим шаром; покриття дек концентраційних столів; трафарети шлюзів тощо.

Див. також ред.

Література ред.

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Бучинський М. Я., Горик О. В., Чернявський А. М., Яхін С. В. ОСНОВИ ТВОРЕННЯ МАШИН / [За редакцією О. В. Горика, доктора технічних наук, професора, заслуженого працівника народної освіти України]. — Харків : Вид-во «НТМТ», 2017. — 448 с. : 52 іл. ISBN 978-966-2989-39-7