Вікіпедія

Роберто Мароні

італійський політик

Роберто Мароні (італ. Roberto Maroni; 15 березня 1955(19550315), Варезе, Італія — 22 листопада 2022) — італійський політик, колишній президент Ломбардії (2013—2018). Лідер Ліги Півночі (італ. Lega Nord), партії, яка бажає автономії або незалежності для Північної Італії чи Паданії, з 2012 до 2013 року. З 1992 до 2013 був членом Палати депутатів Італії, завжди обирався у ломбардських округах. Міністр внутрішніх справ Італії з 1994 до 1995 і з 2008 до 2011.

Роберто Мароні
італ. Roberto Maroni
Roberto Maroni, Premio lotta alla mafia, 2010.jpg
Народився 15 березня 1955(1955-03-15)[1][2]
Варезе, Ломбардія, Італія[3]
Помер 22 листопада 2022(2022-11-22)[4][4] (67 років)
Лоцца, Провінція Варезе, Ломбардія, Італія[3][4][5]
Країна Flag of Italy.svg Італія
Місце проживання Лоцца[6][4]
Діяльність політик, адвокат, учасник міжнародних форумів
Alma mater Державний Університет Мілану
Науковий ступінь лауреат[d][7]
Знання мов італійська
Заклад Banco Ambrosianod[8]
Членство ПАРЄ
Посада Federal Secretary of Northern Leagued, член міської ради, president of Lombardyd, член Палати депутатів Італії[d], Italian Minister of the Interiord, Italian Minister of the Interiord, Vice President of the Council of Ministers of Italyd, Italian Minister of Labour and Social Affairsd, Italian Minister of Labour and Social Affairsd, представник Парламентської Асамблеї Ради Європиd[9], представник Парламентської Асамблеї Ради Європиd[9], член Палати депутатів Італії[d], член Палати депутатів Італії[d], член Палати депутатів Італії[d], член Палати депутатів Італії[d] і член Палати депутатів Італії[d]
Партія Ліга Півночі
Автограф Firma Roberto Maroni.jpg
Нагороди
Кавалер ордена Пія IX

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ http://leg16.camera.it/29?tipoAttivita=&tipoVisAtt=&tipoPersona=&shadow_deputato=33660
  2. ↑ Munzinger Personen
  3. ↑ а б Morto Roberto Maroni, ex ministro dell'Interno — ANSA, 2022.
  4. ↑ а б в г Cremonesi M. Roberto Maroni è morto, l’ex ministro dell’Interno aveva 67 anni — Milano: RCS MediaGroup, 2022. — ISSN 1120-4982; 1128-2568; 2499-2542
  5. ↑ sapere.it
  6. ↑ http://leg16.camera.it/application/xmanager/projects/camera/attachments/dichiarazione_patrimoniale/files/000/001/308/2012.pdf
  7. ↑ https://storia.camera.it/deputato/roberto-ernesto-maroni-19550315
  8. ↑ http://www.corriere.it/Primo_Piano/Editoriali/2007/08_Agosto/06/ambrosiano_crac_draghi.shtml — 2007.
  9. ↑ а б http://www.assembly.coe.int/nw/xml/AssemblyList/MP-Details-EN.asp?MemberID=5791
  10. ↑ Mammone V. Il figlio di Maroni eletto contro la Lega: «Sono di sinistra e a favore dei porti aperti» – L’intervista — 2019.
  11. ↑ Madron A. Addio a Bobo Maroni, anima critica della Lega: se ne va il barbaro sognante. "Grande marito, padre e amico" — Italia: 2022. — ISSN 2037-089X
  12. ↑ Mastro E. D. Chi è la moglie di Roberto Maroni, la lunga storia d’amore con Emilia Macchi e i figli — Italia: 2022. — ISSN 1723-8080; 1723-0047

ПосиланняРедагувати


  Це незавершена стаття про політичного діяча чи діячку Італії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Роберто_Мароні&oldid=37726177