Палата депутатів Італії

нижня палата італійського парламенту

Палата депутатів Італії (італ. Camera dei Deputati) — нижня палата італійського парламенту, що складається з 400 депутатів, яких обирають раз на 5 років. 8 депутатів палати представляють італійців, які проживають за кордоном. Палата традиційно засідає в старовинному бароковому Палаці Монтечиторіо.

Палата депутатів Італії
італ. Camera dei Deputati
Chamber of Deputies of Italy logo.png
 
Rear facade, Palazzo Montecitorio.jpg
 
Camera dei deputati Aula Palazzo Montecitorio Roma.jpg
 
Загальна інформація:
Юрисдикція: Італія Італія
Тип: нижня палата
Частина від: Парламент Італії
Дата заснування: 1 січня 1948
Попередник: Chamber of Fasces and Corporations
Структура:
Risultati elezioni politiche italiane 2022 - Camera dei deputati - Per liste.svg
Депутатів: 400
Політичні
групи:
 
Президент Палати депутатів: Лоренцо Фонтана (Ліга[en])
з 14 жовтня 2022
Вибори:
Останні вибори: 25 вересня 2022
Адреса:
Адреса: Палаццо Монтечиторіо, Рим
Офіційний вебсайт:
www.camera.it

Commons-logo.svgВікісховище має мультимедійні дані за темою: Палата депутатів Італії

Останні вибори до Палати депутатів відбулися 25 вересня 2022. З 14 жовтня 2022 року її головою є Лоренцо Фонтана від партії «Ліга[en]»[1].

Законодавчий процесРедагувати

Палата розглядає та затверджує законопроєкти, які можуть бути запропоновані урядом, окремим членом парламенту, а також за народною ініціативою (щонайменше 50 000 виборців), ініціативою Національної ради економіки та праці або регіональних рад.

Поданий законопроєкт розглядається в одній із 14 постійних комісій або в спеціальній комісії, а потім передається на обговорення в палату.

Палата також ухвалює рішення про внесення будь-яких поправок до Конституції.

Комісії парламентуРедагувати

У палаті діє 14 постійних комісій:

  1. Комісія з питань Конституції, Голови Ради та внутрішніх справ;
  2. Комісія з юстиції;
  3. Комісія з закордонних справ і в справах громад;
  4. Комісія з оборони;
  5. Комісія з бюджету, фінансів та планування;
  6. Комісія з фінансування;
  7. Комісія з культури, науки та освіти;
  8. Комісія з навколишнього середовища, землі та громадських робіт;
  9. Комісія з транспорту, пошти та телекомунікацій;
  10. Комісія з виробничої діяльності, торгівлі та туризму;
  11. Комісія з державної та приватної праці;
  12. Комісія із соціальних питань;
  13. Комісія зі сільського господарства;
  14. Комісія з Європейського Союзу;

Крім того, існують спільні, слідчі та спеціальні комісії.

Процедура виборівРедагувати

Палата депутатів на основі закону № 270 та від 21 грудня 2005 обирається за пропорційною системою. Пропорційно числу голосів, отриманих списками кандидатів, представлених у 26 округах, обираються 617 депутатів за загальнонаціональним округом; 1 депутат обирається в одномандатному окрузі Валле-д'Аоста; 12 депутатів обираються від італійців, які проживають за кордоном, від 4 виборчих округів. Місця розподіляються пропорційно між загальнонаціональними списками коаліцій і списками, які перевищили встановлений законом мінімальний поріг. Коаліції, які набрали понад 10 % від загальної кількості дійсних голосів, можуть бути допущені до розподілу місць. Списки, які не прив'язані до коаліції, також допускаються до розподілу місць, якщо вони отримали не менше 4 % голосів у всій країні.

Якщо коаліція списків (або не прив'язаний до коаліції перелік) з найбільшим числом голосів не в змозі виграти 340 місць, вони отримують «бонусну» кількість місць, необхідних для досягнення цієї кількості. Решта місць розподіляються між рештою списків, які перейшли необхідний бар'єр.

Політичні партіїРедагувати

Правила палати передбачають, що кожен її член повинен належати до якої-небудь парламентської партії. Протягом двох днів після першого засідання депутати повинні заявити Генеральному секретарю палати, до якої партії вони належать. Змішана група складається з депутатів, які не належать до будь-якої іншої фракції. Для формування фракції потрібно мінімум 20 депутатів.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Спікером Палати депутатів Італії обрали прихильника Путіна, який голосував проти безвізу для України. Європейська правда (українською). 14 жовтня 2022. Процитовано 14 жовтня 2022. 

ПосиланняРедагувати