Реґіна Сафірштайн (пол. Regina Safirsztajn; 1915—1945) — єврейська учасниця руху опору в підпіллі Освенцима та одна з чотирьох жінок, повішених у концтаборі Освенцим за участь у повстанні зондеркоманди 7 жовтня 1944 року[3].

Реґіна Сафірштайн
Народилася 1915 або 1916[2]
Бендзин, Республіка Польща[1]
Померла 6 січня 1945(1945-01-06), 5 січня 1945(1945-01-05)[1] або 9 січня 1945(1945-01-09)[2]
концтабір Біркенау або Аушвіц, Верхня Сілезія, Третій Рейх[1]
·повішення[1]
Країна  Республіка Польща
Знання мов польська і їдиш
Скульптура, присвячена пам'яті 4 єврейських жінок, які брали участь у повстанні зондеркоманди в Освенцимі 7 жовтня 1944 року. Яд Вашем, Єрусалим. 1989 рік

Біографія ред.

Реґіна народилася 1915 року в Бендзіні (Польща) у родині Йозефа і Рози Сафірштайн. Її батько управляв рестораном і баром перед їхнім будинком[3].

Реґіна була сьомою з восьми дітей. Її братами і сестрами були Хана Ґітла, Мордехай, Ісаак, Езель, Тоніам, Сесія та Давид. Діти відвідували польські школи й розмовляли вдома мовою їдиш[3].

Бендзінське гетто ред.

Реґіна та її родина, за винятком Мордехая, який виїхав до Сполучених Штатів, були переміщені до гетто. Там від серцевого нападу помер батько. Матір померла ще до переміщення в гетто[3].

Перебуваючи в гетто, Реґіна вийшла заміж за Йозефа Шайнталя, який помер невдовзі після їхнього одруження[3].

Повстання в Освенцимі ред.

У серпні 1943 року Реґіна, її сестра, невістки та їхні діти були депортовані до Освенцима, де родину розділили. Більшість членів сім'ї одразу вбили, а деяких відібрали на примусові роботи[3]. Реґіні сказали працювати на заводі Weichsel-Union-Metalwerke (фабрика боєприпасів), де вона служила майстром порохового відділення[3][4][5].

Працюючи на фабриці, Реґіна приєдналася до руху опору. Вона, разом із іншими в'язнями, включаючи Алу Ґертнер, сестер Естерку (Естер) і Анну Вайкблюм, і Роуз Ґрюнапфель Мет, викрали з фабрики порох і віддали його Розі Роботі, учасниці руху опору. Роза, ув'язнена, яка працювала у Біркенау, потім передала цей порох зондеркоманді, групі в'язнів табору смерті, які були змушені утилізовувати тіла жертв газових камер у крематоріях[4][6].

7 жовтня 1944 року зондеркоманда використала порох, щоб підірвати крематорій IV у Біркенау[3][4]. Ала, Роза, Естер і Реґіна були затримані та піддані тортурам за участь у змові. Жінок публічно повісили в Біркенау 5 січня 1945 року[3].

Брат Реґіни, Мордехай, який виїхав до Сполучених Штатів, і її племінниця Роуз Рехнік (Роза Ікович) є єдиними членами сім'ї Реґіни, які пережили Голокост[3].

Виноски ред.

  1. а б в г д https://collections.ushmm.org/search/catalog/pa1155021
  2. а б в YVNG
  3. а б в г д е ж и к л Portrait of Regina Szafirsztajn, one of the four women who was hanged for her participation in the Auschwitz uprising. - Collections Search - United States Holocaust Memorial Museum. collections.ushmm.org. Процитовано 20 квітня 2021.
  4. а б в Prisoner Revolt at Auschwitz-Birkenau. www.ushmm.org (англ.). Процитовано 20 квітня 2021.
  5. Kirschner, Ann (2006). Sala's Gift: My Mother's Holocaust Story. New York: Simon and Schuster.
  6. Teaching about Women and Resistance. teaching-about-women-and-resistance.html (англ.). Процитовано 20 квітня 2021.

Посилання ред.