Решетников Василь Семенович
Васи́ль Семе́нович Реше́тников (9 лютого 1927 — 2 липня 2019) — радянський та український редактор, кінодраматург.[1] Нагороджений медалями.
| Решетников Василь Семенович | |
|---|---|
| Решетников Василий Семёнович | |
| Дата народження | 9 лютого 1927 |
| Місце народження | хутір Мочки, Білгородська область, РРФСР |
| Дата смерті | 2 липня 2019 (92 роки) |
| Місце смерті | Одеса, Україна |
| Громадянство |  СРСР →  Україна |
| Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії  |
| Професія | редактор, кінодраматург |
| Кар'єра | з 1957 р. |
| Членство | Національна спілка кінематографістів України |
| Нагороди |    |
| IMDb | ID 0720261 |
Біографія
ред.Народився 1927 року на хуторі Мочки Білгородської області в родині селянина.
Учасник Великої Вітчизняної війни.
Закінчив сценарний факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1957).[2]
З 1957 року працював на Одеській кіностудії.[2] Був членом сценарно-редакційної колегії, керівником сценарної майстерні, редактором.[3]
Член Національної спілки кінематографістів України.
Помер 2 липня 2019 року в Одесі.[3]
Фільмографія
ред.Редактор стрічок:
- «Дивак-людина» (1961)
- «Компаньєрос» (1962)
- «Царі»
- «Таємниця» (1963)
- «Явдоха Павлівна» (1966)
- «Вертикаль» (1966)
- «Дубравка»
- «Тиха Одеса» (1967)
- «День янгола» (1968)
- «Випадок зі слідчої практики» (1968)
- «Білий вибух» (1969)
- «Повість про чекіста» (1969)
- «Севастополь» (1970)
- «Крок з даху» (1970)
- «Синє небо» (1971)
- «Увімкніть північне сяйво» (1972)
- «Юлька»
- «Сутичка» (1972)
- «Хлопчину звали Капітаном» (1973)
- «Прощайте, фараони!» (1974)
- «Хлопчаки їхали на фронт»
- «Порт» (1975)
- «Солдатки» (1977)
- «Багряні береги» (1979)
- «Крупна розмова» (1980)
- «Екіпаж машини бойової» (1983) та ін.
Автор сценаріїв фільмів:
- «Поспішай будувати будинок» (1970, у співавт. з Віктором Потейкіним)
- «Вершники» (1972, т/ф, 2 с. Диплом і Приз Держтелерадіо Узбекистану VI Всесоюзного кінофестивалю, Алма-Ата, 1973)
- «Заячий заповідник» (1973)
- «Ми разом, мамо» (1976, т/ф. Спеціальний диплом за найкращий літературний сценарій Міжнародного фестивалю телефільмів, Прага, Чехословаччина)
- «Хліб дитинства мого» (1977. Диплом і Приз журі XI Всесоюзного кінофестивалю, Єреван, 1978)
- «Загін особливого призначення» (1978, у співавт. з Р. Отколенком)
- «Право керувати» (1981).
Посилання
ред.Література
ред.- Спілка кінематографістів України. — К., 1985. — С. 132.
Примітки
ред.- ↑ Василий Решетников. Кино-Театр.Ру. Процитовано 30 березня 2025.
- ↑ а б Васины вешенки. vo.od.ua. Процитовано 30 березня 2025.
- ↑ а б Знаменитые земляки Прохоровского района. Василий Семенович Решетников. prohorovka.bezformata.com. Процитовано 30 березня 2025.