Ресурсна економіка

Ресу́рсна еконо́міка — тип економіки, зорієнтований на переважний розвиток добувних галузей і первинного перероблення сировини, що забезпечує позитивне сальдо торговельного балансу за рахунок значної частки (понад 50 %) сировини в експорті національної економіки.

Основні характеристики

У ресурсній економіці основна увага приділяється розширенню рамок традиційної неокласичної економіки шляхом включення обліку істинної вартості (цінності) природних ресурсів, особливо ресурсів («товарів») громадського користування, таких як атмосферне повітря і вода, при визначенні оптимального розподілу (розміщення) ресурсів . Розроблено методи неринкової оцінки ресурсів, які дають можливість визначити витрати або вигоди, пов'язані з неоціненими в грошових величинах природними ресурсами (природними ресурсами, що не мають ціни). Ресурсна економіка використовує фундаментальні положення неокласичної економіки, такі як кругообіг товарів і послуг в економіці, тобто циклічність процесу: фактори виробництва — компанії — ринки — споживачі — виробничі фактори. Додана вартість на кожному етапі цього циклу забезпечує можливість безперервного економічного зростання. Економічна діяльність вважається бездоганною, циклічною і незалежною від інших систем.

Див. також

• Фактори виробництва
• Список проблем довкілля
• Економічні інструменти екологічної політики
• Сталий розвиток
• Економіка сталого стану
• Індикатори сталого розвитку
• Зелена економіка
• Прокляття ресурсів

Джерела

• Енциклопедія сучасної України
• Еколого-економічний словник
• Економічна цінність природи
• Концепция общей экономической ценности природных благ
• Традиционные и косвенные методы оценки природных ресурсов

Література

• Daly H., Farley J. Ecological Economics: Principles and Applications. — Washington: Island Press, 2004.