Відкрити головне меню

Фа́ктори виробни́цтва, виробничі ресурси, чинники виробництва — ресурси, необхідні для виробництва товарів або послуг. Класичними факторами виробництва є праця (цілеспрямована діяльність людей), земля (природні ресурси), капітал (засоби виробництва).

Дана серія є частиною
серії з виробництва

thimb
Економічний портал · ред.

Сучасні автори досить часто четвертим фактором вважають підприємливість. Також факторами виробництва називають науку, інформацію, людський капітал, тощо.

У вченнях класиків по-різному ставилися акценти на окремі фактори виробництва. Наприклад, в працях фізіократів та Франсуа Кене як засновника цієї школи земля (природа) була єдиним продуктивним фактором виробництва. Отже, землевласники були єдиним продуктивним класом суспільства. Адам Сміт вважав працю основним продуктивним фактором виробництва, оскільки забезпечення товарами та послугами ставало з часом краще, хоча якість землі та клімат особливо не змінювались. Такий підхід пояснює також економічне зростання. Теорію щодо оцінки вартості продукту на основі праці розвинули пізніше Давид Рікардо та Карл Маркс. Прихильники капіталізму вважають саме капітал найважливішим фактором виробництва.

Виробництво в економічному розумінні — це спосіб поєднання виробничих ресурсів та їх узгодженого, цілеспрямованого використання задля виготовлення товарів або надання послуг.

Зміст

Перелік факторівРедагувати

Розрізняють:

  • Природні ресурси — це все те, що людина бере з природи і за допомогою своєї праці перетворює на продукт задоволення власних потреб.
  • Трудові ресурси — це населення, здатне за своїми фізичними можливостями повноцінно брати участь в суспільній праці.
  • Капітальні ресурси — це все те, що виступає посередником між людиною природніми ресурсами та проміжними товарами.
  • Промисловий товар — це все те, що зазнало попередньої людської праці і призначено для використання у подальшому виробництві.

Робоча силаРедагувати

Робоча сила — це здатність людини до праці, або сукупність її фізичних і розумових здібностей та професійних навичок, що використовуються в процесі створення матеріальних і духовних благ. Праця ж виступає як доцільна діяльність людини, спрямована на зміну предметів і сил природи з метою задоволення своїх потреб. До речового фактору належать усі засоби виробництва, тобто сукупність предметів та засобів праці, які використовуються в суспільному виробництві для створення матеріальних благ.

Природні ресурсиРедагувати

Природні ресурси — це дар природи для наших виробничих процесів — земля, яка використовується для обробітку, для зведення будинків, заводів і прокладання доріг; енергетичні ресурси для забезпечення пальним машин і теплом наших помешкань; неенергетичні ресурси, наприклад, мідна і залізна руда чи пісок. Довкілля — повітря, яким ми дихаємо, і воду, яку п'ємо, — розглядаємо також як природні ресурси.

КапіталРедагувати

Капітал складається з товарів тривалого використання, які вироблені для виробництва інших товарів. Сюди відносять верстати, дороги, комп'ютери, молотки, вантажівки, сталеливарні заводи, автомобілі, машини для миття посуду. (Іншими словами, це матеріальні ресурси в системі факторів виробництва). Їх технічний стан постійно вдосконалюється і впливає на загальну результативність виробничого процесу і його ефективну доцільність.

ПідприємливістьРедагувати

Підприємливість — практична кмітливість, винахідливості, здатність активно діяти, йти на ризик, ініціативність задля отримання прибутку з найменшими витратами.

Сучасні автори вважають, що саме підприємливість поєднує класичні три фактори у виробництві з метою створення благ та послуг. Підприємницькі здібності зазвичай не прирівнюють до праці, тому що саме ними обгрунтовують отримання особливої винагороди — прибутку, а не заробітної плати.

Підприємливість почала грати помітну роль лише при капіталізмі, а в попередні епохи вона була помітна лише у торгівлі і майже не мала впливу на виробництво. Тобто, в докапіталістичні часи виробництво відбувалось окремо від підприємливості і фактором виробництва її ніхто не вважав. Не розглядають її як фактор і сучасні економічні моделі — модель AD-AS, модель IS-LM, виробнича функція, модель Солоу, модель Харрода - Домара.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Станковская И. К., Стрелец И. А. Экономическая теория для бизнес-школ: учебник. — М.: Эксмо, 2005.