Вікіпедія

Ренцо Росселліні

італійський композитор

Ре́нцо Росселлі́ні (італ. Renzo Rossellini; нар. 2 лютого 1908, Рим, Королівство Італія — пом. 13 березня 1982, Монако) — італійський композитор та музичний критик.

Ренцо Росселіні
італ. Renzo Rossellini
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження2 лютого 1908(1908-02-02)
Місце народженняРим, Королівство Італія
Дата смерті13 березня 1982(1982-03-13) (74 роки)
Місце смерті
Монако
ГромадянствоІталія Італія
Професіякомпозитор
Жанропера, балет, симфонія, саундтрек
Брати, сестриРоберто Росселліні
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ренцо Росселліні (продюсер).
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Росселліні.

Біографія

ред.

Ренцо Росселліні народився 2 лютого 1908 року в Римі, Італія в сім'ї архітектора. Він є молодшим братом видатного італійського кінорежисера Роберто Росселліні (1906—1977), батьком продюсера Франко Росселліні та дядьком продюсера та режисера Ренцо Росселліні (молодшого) і акторки Ізабелли Росселліні. Музичну освіту здобув в консерваторії Санта-Чечілія в Римі.

У повоєнні роки Росселліні став одним з найвидатніших представників сучасної італійської музики, що переніс на оперну та драматичну сцени принципи неореалістичного напряму в кіно[1]. Він є автором чотирьох опер, балетів, ораторій, кантат, музичних драм, камерної музики та музики до вистав. З 1936 року працював у кіно, переважно з режисерами Маріо Камеріні, Маріо Сольдаті, Вітторіо Де Сікою, Луїджі Дзампою, Крістіаном-Жаком, написавши за час своєї кар'єри музику до майже 100 кінострічок.

Найзначніший внесок Ренцо Росселліні в повоєнний італійський кінематограф — музика до фільмів його брата Роберто Росселіні, з яким він працював, починаючи з фільму «Рим, відкрите місто» (1945) та «Пайза» (1946; отримав за музику до фільму премію «Срібна стрічка») до його останніх стрічок — «Генерал Делла Ровере» (1959), «У Римі була ніч» (1960), «Хай живе Італія!» (1961). Росселліні створив стриманий та суворий музичний супровід до фільмів, домагаючись глибокого емоційного та психологічного взаємозв'язку між звуковим та зображальним рішенням[2]. У своїй музиці Росселліні широко використовував італійські народні мелодії.

Фільмографія

ред.


Твори

ред.
Опери
  • La Guerra (1956)
  • Il vortice (1958)
  • Uno sguardo dal ponte (1961)
  • L'Annonce faite à Marie (1970)

Визнання

ред.
Нагороди та номінації Ренцо Росселліні[3]
Рік Категорія Фільм Результат
Премія «Срібна стрічка»
1947 Найкраща музика до фільму Пайза Перемога
1948 Брати Карамазови Перемога

Примітки

ред.
  1. ↑ Кинословарь, т.2, 1970, с. 445.
  2. ↑ Кинословарь, т.2, 1970, с. 446.
  3. ↑ Нагороди та номінації Ренцо Росселліні на сайті IMDb (англ.)

Джерела

ред.
  • РОССЕЛЛИНИ, Ренцо // Кинословарь. В 2 т. / гл. ред. С. Й. Юткевич. — М. : «Советская энциклопедия», 1970. — Т. 2 : М — Я.— С. 445-446 (рос.)

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ренцо_Росселліні&oldid=43189938