Ренато Руджеро
італійський політик
Ренато Руджеро (італ. Renato Ruggiero; 9 квітня 1930, Неаполь — 4 серпня 2013, Мілан) — італійський державний діяч і дипломат, міністр закордонних справ Італії (2001–2002).
| Ренато Руджеро | |
|---|---|
| італ. Renato Ruggiero | |
 | |
| Ім'я при народженні | італ. Renato Ruggiero |
| Народився | 9 квітня 1930[1][2][3] Неаполь, Італія[4] |
| Помер | 4 серпня 2013[1][2][3] (83 роки) Мілан, Італія[4] |
| Країна |  Італія |
| Діяльність | дипломат, політик, правник, підприємець |
| Alma mater | Неапольський університет імені Федеріко II |
| Знання мов | італійська |
| Заклад | Організація Об’єднаних Націй |
| Посада | міністр закордонних справ Італії[d], Minister of Foreign Traded, Minister of Foreign Traded і Minister of Foreign Traded |
| Партія | Італійська соціалістична партія |
| Діти | Riccardo Ruggierod |
| Нагороди |    |
Біографія
ред.Після отримання в 1955 року юридичної освіти в Неапольському університеті імені Фрідріха II почав займатися дипломатичною діяльністю. Працював у дипломатичних представництвах в Сан-Паулу, Москві, Вашингтоні та Белграді.
- 1970–1973 — глава апарату президента Європейської комісії Франко Мальфатті.
- 1973–1977 — керівник генеральної дирекції з регіональної політики Єврокомісії.
- 1977–1980 — радник із зовнішньої політики прем'єр-міністра і глави апарату міністра закордонних справ Італії.
- 1980–1984 — постійний представник Італії при Європейському Співтоваристві.
- 1984–1985 — начальник економічного відділу МЗС Італії.
- 1985–1987 — генеральний секретар і керівник департаменту кадрів МЗС Італії.
- 1987–1991 — міністр зовнішньої торгівлі Італії.
- 1991–1995 — обіймав керівні посади в концерні Fiat та ряді інших великих кампаній.
- 1995–1999 — генеральний директор Світової організації торгівлі.
- 1999–2001 — президент концерну Eni.
- 2001–2002 — міністр закордонних справ Італії, пішов у відставку через незгоду з курсом прем'єр-міністра Сільвіо Берлусконі і партії Ліга Півночі.
- 2006–2008 — консультант з європейської політики прем'єр-міністра Романо Проді.
До самої смерті працював у Citigroup.
Примітки
ред.- ↑ а б в Wallenfeldt J. Encyclopædia Britannica
- ↑ а б в Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- ↑ а б в Munzinger Personen
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #130216321 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.