Ренато Гуттузо

італійський художник

Ренато Гуттузо (італ. Renato Guttuso; 2 січня 1912, Багерія біля Палермо, Сицилія — 18 січня 1987, Рим) — італійський художник ХХ століття. Малював сюжетні та історичні картини, портрети, пейзажі, натюрморти. Робив спроби в театрально-декораційному мистецтві. Займався гравюрою.

Ренато Гуттузо
Renato Guttuso

При народженні Renato Guttuso
Народження 2 січня 1912(1912-01-02)
Багерія біля Палермо, Сицилія
Смерть 18 січня 1987(1987-01-18) (75 років)
  Рим
Національність італієць
Країна Італія Італія
Жанр історична та побутова картина, портрет, пейзаж, натюрморт
Навчання Університет Палермо
Діяльність художник, політик, рисувальник, графік
Напрямок неореалізм
Роки творчості 1932[1]1987[1]1987[1]
Вплив футуризм, експресіонізм
Член Академія Святого Луки[2]
Твори Vucciriad
Партія Італійська комуністична партія
Роботи в колекції Національна галерея мистецтв, Музей Тіссен-Борнемісса, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)[3], Тейт, Національна галерея Вікторії, Print Collectiond[4], Національна галерея, Дрезденська картинна галерея, Національна галерея сучасного мистецтва (Рим), Ермітаж, Hungarian National Galleryd, Музей образотворчих мистецтв, Гаазький муніципальний музей, National Gallery of Modern Artd, Bologna Museum of Modern Artd, Національний музей у Варшаві, Королівські музеї витончених мистецтв[5], Міський музей (Амстердам)[6], Нова національна галерея і Estorick Collection of Modern Italian Artd
Нагороди
Міжнародна Ленінська премія «За зміцнення миру між народами»

CMNS: Ренато Гуттузо у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Життєпис ред.

Роки на Сицилії ред.

Народився на Сицилії в містечку неподалік Палермо. Походить з простої родини, батько був землеміром.

Перші художні навички отримав від місцевого ремісника. що розмальовував візки. Навчався в ліцеї та ходив на курси до художника — футуриста Піппо Ріццо.

Навчання ред.

Перебрався в Палермо, де вивчав юриспруденцію та класичну філологію в університеті міста.

Переїзд на північ Італії ред.

  • У 1931 р. перебрався у Рим, потім у Мілан.
  • У 1938 р. — один з засновників мистецького журналу «Корренте» та однойменної групи художників, що дотримувались антифашистських політичних поглядів.

Самостійно вивчав твори італійський футуристів, експресіоністів, Вінсента ван Гога, російського художника Дейнеки, Пікассо.

  • З 1940 р. вступив до комуністичної партії Італії, що підживлювалася грошами Компартії СРСР, де головував Сталін.
  • З 1943 р. в лавах італійських партизан.
  • У 1946 р. по закінченні 2-ї світової війни ініціатор створення художнього об'єднання «Новий фронт мистецтва» на антифашистських засадах. Коли об'єднання розпалося, став головою тієї частини, що дотримувалась неореалістичних позицій в мистецтві та фігуративного живопису.
  • У 1950 р. — перша персональна виставка митця пройшла в місті Лондон.
  • У 1951 р. — лауреат премії Всесвітньої ради миру за серію малюнків " Gott mit uns! ". (Назва походить від гасла німецьких фашистів, серія має антифашистське спрямування, розкриваючи військові злочини нацистів.)

Радянський художник Корін Павло Дмитрович створив портрет Ренато Гуттузо. Пізніше портрет італійського митця придбав Державний Російський музей в Петербурзі для експонування в своїх залах.

Смерть ред.

Помер в Римі в січні 1987 р.

Увічнення пам'яті ред.

 
Музей Ренато Гуттузо

В містечку Багерія, де народився художник, створено музей Ренато Гуттузо в приміщеннях місцевої вілли Каттоліка.

Періоди творчості ред.

Умовно твори майстра поділені на періоди:

  • Довоєнний (до 1940 року)
  • Період антифашистського Спротиву
  • Повоєнний період (1945 — 1949)
  • Період неореалізму (1950—1959)
  • Останній період (1960 — 1987).

Перелік деяких творів ред.

  • Страта в полі, 1938
  • Втеча з вулкану Етна, 1939
  • Розп'яття Христа, 1942
  • Серія малюнків " Gott mit uns! ", 1944
  • Захоплення селянами Сицилії приватних незасіяних земель, 1848
  • Італійські наймити, 1949
  • Баталія біля мосту Амміральо, 1952
  • Поклади сіри в Кортина д'Ампеццо, 1955
  • Бугі-вугі у Римі, 1953
  • Пляж, 1955
  • Дівча з морозивом, 1958
  • Жінка біля телефону, 1959
  • Дискусія, 1960
  • Рокко з сином, 1960
  • Натовп, 1960
  • Вихідний день калабрійського наймита в Римі, 1961
  • Ван Гог несе відрізане вухо повіям
  • Портрет батька Джоаккіно Гуттузо, 1966
  • Космонавт Ю.Гагарін, 1968
  • Автопортрет
  • Поховання Тольятті, 1972
  • Кафе «Греко», 1976
  • Портрет Альберто Моравія, 1982
  • Пейзаж

Джерела ред.

  • Берджер Дж. Ренато Гуттузо. М., 1962
  • Ренато Гуттузо: Альбом / Сост. и вступ. ст. А. Г. Барская и Русаков Ю. А., Л.- М., 1965
  • Renato Guttuso. Каталог выставки / Авт. вступ. ст. В. Горяинов. М., 1972
  • Горяинов В. В. «Графика Ренато Гуттузо», М. «Искусство», 1972
  • Brandi C. Guttuso. Milano, 1983.

Див. також ред.

Посилання ред.

Примітки ред.