Відкрити головне меню

ІсторіяРедагувати

 
Собор Різдва Богородиці на дореволюційній поштовій листівці

Православ'яРедагувати

Перша церква на території сучасного Миколаєва була споруджена, вірогідно, в 1773 році у Вітовці (нині Корабельний район Миколаєва). Це була Церква Богоявлення Господня. У 1791 році на її місці була споруджена дерев'яна п'ятибанна церква, яка згодом була перебудована в кам'яну.

Миколаїв був заснований у 1789 році і отримав назву на честь покровителя мореплавців Святого Миколая. Того ж року за наказом князя Потьомкіна було закладено першу кам'яну церкву. Будівництво розпочалося в 1790 році за рахунок міської скарбниці і було завершено через чотири роки. 30 жовтня 1794 року відбулось її освячення в ім'я Святого Мученика Григорія Великої Вірменії (його ім'я носив князь Григорій Потьомкін). У 1798 році храм одержав статус Адміралтейського собору. Це був перший собор Миколаєва.

Перша дерев'яна церква (грецька) в тогочасному Миколаєві з'явилася в 1790 році й була освячена в ім'я Святого Миколая. Вона розташовуалась на розі нинішніх вулиць Пушкінської та Потьомкінської і діяла до середини XIX століття.

У 1793 році за наказом адмірала М. С. Мордвинова побудували кам'яну Свято-Миколаївську церкву в новозаснованому селищі Велика Корениха (нині входить до складу Заводського району Миколаєва). У 1795 році в селищі Матвіївка (нині входить до складу Центрального району Миколаєва) зведена кам'яна церква в ім'я апостолів Петра і Павла. У 1799 році заклали і в 1800 році за рахунок коштів, що пожертвували російські купці, на розі вулиць Потьомкінської та Лягіна побудували однопрестольну кам'яну церкву, яку освятили на честь Різдва Пресвятої Богородиці. Згодом до неї прибудували ще два приділи.

У 1807 році на міському цвинтарі була закладена, а наступного року побудована і освячена ще одна церква — Всіх Святих.

У 1808 році почалося будівництво нової кам'яної Грецької церкви, оскільки стара дерев'яна церква не відповідала потребам прихожан. Церква будувалася на пожертвування населення міста, роботи були завершені в 1817 році. Нині це — Свято-Нікольський собор.

У 1825 році на території тогочасного Миколаєва було вже шість церков. Окрім парафіяльних, будувалися домові храми при навчальних закладах і військових частинах. До Жовтневого перевороту в Миколаєві діяло 26 православних церков і 3 молитовні будинки. За часів СРСР більшість з них було або закрито, або повністю зруйновано. Руйнування тривало до середини 1980-х років.

1948 року утворилася Кіровоградсько-Миколаївська єпархія в нових адміністративно-територіальних кордонах. До її складу увійшов Миколаїв і частина нинішньої області. Правлячі архієреї мали титул «Кіровоградський і Миколаївський». Після утворення єпархії з адміністративним центром у Миколаєві в області активніше почало відроджуватися церковне життя.

Обласні релігійні центри в МиколаєвіРедагувати

Діючі храми і молитовні будинки в МиколаєвіРедагувати

ХристиянствоРедагувати

Православ'яРедагувати

Українська православна церква (Московський патріархат)Редагувати
Українська православна церква (Київський патріархат)Редагувати
Українська автокефальна православна церкваРедагувати
  • Свято-Пантелеймонівська церква Української автокефальної православної церкви (вул. 2-а Екіпажна, 4)

КатолицтвоРедагувати

ПротестанизмРедагувати

ЛютеранствоРедагувати
Євангельські християни-баптистиРедагувати
  • Будинок молитви церкви Євангельських Християн Баптистів (вул. Степова, 35-6)
  • Будинок молитви церкви Євангельських Християн Баптистів (пр. Богоявленський, 183-а)
П'ятдесятництвоРедагувати
  • Будинок молитви церкви Християн віри Євангельської (вул. Кобера, 3)

ЮдаїзмРедагувати

В Миколаєві народився та жив найвідоміший єврейський діяч  XX століття Менахем Мендл Шнеєрсон — сьомий і останній Любавицький ребе, духовний лідер хасидського руху Хабад.[2] На його честь у 2016 році перейменована одна з вулиць Миколаєва.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати