Раші
Раші (РаШІ, івр. רַשִׁ"י, акронім від «Рабейну Шломо Іцхакі» — «наш вчитель Шломо син Іцхака»; 22 лютого 1040, Труа, Франція — 13 липня 1105, там же) — найбільший середньовічний єврейський тлумач Талмуду та Танаху, духовний керманич та громадський діяч єврейства Північної Франції.
| РаШІ | |
|---|---|
| רַשִׁ"י | |
 | |
| Основні відомості | |
| Ім'я при народженні: | Шломо Іцхакі |
| Народження | 1040 Труа[1] |
| Країна: |  Королівство Франція.svg){kind=small} Франція[1] |
| Конфесія: | юдаїзм |
| Смерть: | 13 липня 1105 |
| Труа[1] | |
| Місце поховання: | Труа |
| Праці й досягнення | |
| Рід діяльності: | рабин, релігієзнавець |
| Звання: | рабин |
| Значні роботи: | |
| Попередники: | Yaakov ben Yakard, Yitzchak HaLevid і Yitzchak ben Yehudad |
| Послідовники: | Meir ben Samueld, Rashbamd, Shemaiah of Soissonsd, Judah ben Nathand і Simhah ben Samuel of Vitryd |
 Раші у Вікісховищі | |
Життєпис
ред.Раші з'явився на світ у рік, коли помер глава попереднього покоління мудреців рабейну Гершом бен Єхуда[en] знову підтвердилася закономірність, сформульована в Талмуді: «не покидає світ праведник перш, ніж народжується праведник, подібний до нього» (Кідуинн 72б)[2].
Раші народився в місті Труа, столиці однойменного графства в родині рабинів. Його матір'ю була дочка видатного мудреця і поета з німецького міста Майнц р. Шимона Агадоля[2].
Його дядько був одним з найбільших рабинів Німеччині, а по батькові він вів свій рід від танаї раббі Йоханана а-Сандлара.
Раші походив з роду царя Давида.
Література
ред.- Лейб (Лев) Каценельсон. Раши // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1908—1913. (рос. дореф.)(рос.)
- Краткая еврейская энциклопедия, Изд. О-ва по исследованию еврейских общин. Иерусалим: 1976—2005.(рос.)
- «Раши-Хаяв у-пирушав» (Раши — его жизнь и комментарии), Рефаэль Гальперин, Бней-Брак, 2000.(рос.)
Примітки
ред.Видання
ред.- Раши. Комментарий на Книгу Бытия (пер. со ср.-век. иврита Н. Корякиной, М. Вогмана и Е. Малаховой) // Классические библейские комментарии [Архівовано 1 квітня 2019 у Wayback Machine.]: Книга Бытия. Сборник переводов с древнееврейского, арамейского и средневекового иврита. — М.: Олимп, 2010. — 700 c. — 1000 экз. — ISBN 978-5-7390-2468-8.(рос.)
Посилання
ред.- Раші // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Раши // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- А. Львов Раши (биографическая справка) [Архівовано 11 жовтня 2017 у Wayback Machine.].
- Предания о Раши [Архівовано 2 серпня 2018 у Wayback Machine.] из книги Ш. Й. Агнона «Сефер, софер ве-сипур». Перевод А. Львова(рос.)
- А. Львов Миф о «простом смысле Писания» [Архівовано 6 жовтня 2017 у Wayback Machine.].
- rashiyomi.com — Rashi [Архівовано 13 жовтня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
- Альберто Мелло о Раши и его методе. Перевод игумена Арсения (Соколова)(рос.)
Див. також
ред.
|
Це незавершена стаття про рабина. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про теолога або теологиню. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про юдаїзм. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |