Шрифт Раші

напівкурсовий івритний шрифт, що використовується для традиційних коментарів
Еврейское квадратное письмо / Шрифт Раші
א / Hebrew letter Alef Rashi.png ב / Hebrew letter Bet Rashi.png ג / Hebrew letter Gimel Rashi.png ד / Hebrew letter Daled Rashi.png ה / Hebrew letter He Rashi.png ו / Hebrew letter Vav Rashi.png
ז / Hebrew letter Zayin Rashi.png ח / Hebrew letter Het Rashi.png ט / Hebrew letter Tet Rashi.png י / Hebrew letter Yud Rashi.png ך כ / Hebrew letter Kaf Rashi.png
ל / Hebrew letter Lamed Rashi.png ם מ / Hebrew letter Mem Rashi.png ן נ / Hebrew letter Nun Rashi.png ס / Hebrew letter Samekh Rashi.png
ע / Hebrew letter Ayin Rashi.png ף פ / Hebrew letter Pe Rashi.png ץ צ / Hebrew letter Tsadik Rashi.png ק / Hebrew letter Kuf Rashi.png
ר / Hebrew letter Resh Rashi.png ש / Hebrew letter Shin Rashi.png ת / Hebrew letter Taf Rashi.png

Шрифт Раші (івр. כתב רש"י‎ — «ктав раші») — варіант єврейського письма, що використовується, головним чином, для коментарів текстів Біблії і Талмуду.

Шрифт був розроблений в сефардських друкарнях Венеції у XV столітті і діє донині для того, щоб відрізняти коментарі від оригінальних цитат ТаНаХа. Традиційно також використовувався в друкованих виданнях мовою ладіно.

Назва шрифту вказує на середньовічного єврейського вченого Раші (1040—1105), який жив у Франції і промишляв виноробством. Під його акронімом учні опублікували численні коментарі свого вчителя, що відносяться до Біблії і Талмуда. Сам Раші ґрунтувався на ашкеназьку традицію, не користувався шрифтом, який має сефардське походження, який потім назвали на його честь.

Шрифт важко читати навіть тим людям, які добре знають іврит, зокрема тому, що деякі літери мають схожу форму (пор. аїн і тет, самех і мем софіт).

Різновид шрифту Раші — так званий вайбертайч (їд. װײַבערטײַטש‎ — букв. жіночий німецький, так як ідиш називався «ідиштайч», тобто єврейський німецький)  — традиційно використовувався у орієнтованої на жінок літературі на мові їдиш.

Приклад шрифту вайбертайч: Бер Франк «Махне Исроэл» (מחנה ישראל). Фюрт: Zuerndorffer und Sommer, 1845 (ідиш).

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати