Рас-Нуадібу (араб. رأس نواذيبو‎) — вузький півострів на заході Африки довжиною близько 70 км. Крайня південна точка півострова — мис Кап-Блан або Кабо-Бланкофранцузький, і іспанський варіанти перекладаються як «Білий мис» і раніше відносилися до усього Рас-Нуадібу).

Рас-Нуадібу
ar/رأس نواذيبو/fr/Cap Blanc/es/Cabo Blanco
Cap Blanc Mauritania Spanish Sahara 1958.JPG
Півострів на мапі 1958 року
20°46′17″ пн. ш. 17°02′50″ зх. д. / 20.77139° пн. ш. 17.04722° зх. д. / 20.77139; -17.04722Координати: 20°46′17″ пн. ш. 17°02′50″ зх. д. / 20.77139° пн. ш. 17.04722° зх. д. / 20.77139; -17.04722
Місцезнаходження Атлантичний океан
Країна Західна Сахара Західна Сахара (Марокко Марокко),
Мавританія Мавританія
Рас-Нуадібу. Карта розташування: Мавританія
Рас-Нуадібу
Рас-Нуадібу

ІсторіяРедагувати

Першим європейцем, що дістався морем до мису Рас-Нуадібу став у 1441 році Нуну Тріштан, капітан португальського принца Енріке Мореплавця[1]. Португальці назвали цей мис "Білим мисом" (порт. Capa Branca) через піщані дюни і відсутність рослинності.

Ще з часів колоніалізму півострів був розділений з півночі на південь. В 1900 році з'явився остаточний кордон — західна частина стала відноситися до іспанської колонії Ріо-де-Оро (сьогодні — Західна Сахара під контролем Марокко, східна — до Французької Західної Африці (в даний час — Мавританія)[2].

Західно-Сахарська частина Рас-Нуадібу не контролюється жодною державою, яка на неї претендує. Доступ як з основної частини САДР, так і з боку Марокко обмежений значним за площею мінним полем, що починається з Марокканськoї стіни з півночі (21°21'99 "п.ш.) і закінчується мавританським блокпостом з півдня (21°17'66 «пн.ш. 16°58'74» з.д.), прибережний простір півострова періодично патрулюють марокканськими військовими. Найбільше місто західної частини — Лагуїра (Агуера). З часів іспанців залишилася автомобільна дорога (в даний час, реконструйована і використовується для торгівлі між Марокко та Мавританією).

Колонія тюленів-монахівРедагувати

 
Колонія тюленів-монахів в 1945 році
 
Покинуте судно «United Malika» на мілині на мисі Кап-Блан (травень 2014 р.)

На півострові знаходиться найбільша в світі колонія дуже рідкісних тюленів-монахів. Вона сильно постраждала під час епідемії 1997 року, коли загинуло дві третини з 310 голів. Причини епідемії точно не встановлені. З тих пір популяція повільно збільшується.

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Бізлі, Чарльз Раймонд (2015)
  2. International Boundary Study, Algeria -Western Sahara 1968. Архів оригіналу за 18 лютого 2012. Процитовано 20 жовтня 2017. 

ДжерелаРедагувати

Бізлі, Чарльз Раймонд. Принц Енріке Мореплавець. — Київ: Темпора, 2015. 236 с. ISBN 978-617-569-209-7