Рамалью Ортіган

португальський письменник
(Перенаправлено з Рамальо Ортіган)

Жузе́ Ду́арте Рама́лью Ортіга́н (порт. José Duarte Ramalho Ortigão, МФА[ʒuˈzɛ ˈðwaɾtɨ ʁɐˈmaʎu oɾtiˈɣɐ̃w]; 24 жовтня 1836 — 27 вересня 1915) — португальський письменник кінця ХІХ століття — початку ХХ століття.

Рамалью Ортіган
порт. José Duarte Ramalho Ortigão
Псевдо Joăo Ribaixo[1]
Народився 24 жовтня 1836(1836-10-24)[2][4]
Порту, Португалія[2]
Помер 27 вересня 1915(1915-09-27)[2][3] (78 років)
Лісабон, Португалія[2]
Країна  Португалія
 Португальське королівство
Діяльність перекладач, журналіст, письменник
Знання мов португальська[5]
Magnum opus As Farpasd
Автограф
Нагороди
Командор ордена Христа

Біографія ред.

Дитячі роки Рамалью Ортіган провів з бабусею по матері в Порту.

 
Скульптура Рамальо Ортігана в парку Кордоарія, Порту.

Вивчав право в Коїмбрському університеті, але не закінчив навчання.

Після повернення до рідного міста викладав французьку мову в коледжі, яким керував його батько. Серед його учнів був Еса де Кейрош.

Починаючи від 1862 року присвятив себе журналістиці і став літературним оглядачем у Diário do Porto, а також співпрацював у декількох літературних часописах.

У цей період домінуючою тенденцією в португальській літературі був романтизм, провідниками якого були визначні майстри словесності, зокрема Камілу Каштелу Бранку та Антоніу Аугусту Суаріш де Пассос, які вплинули на Ортігана.

У 1870-х роках група студентів з Коїмбри почала просувати нові ідеї на противагу романтизму. Ця група зрештою прибрала ім'я покоління 70-х, і ця течія стала дуже впливовою і визначальною для португальської літератури. Будучи прихильником романтизму, Ортіган долучився до боротьби з ними і навіть бився на дуелі з Антеро де Кенталем.

Попри таке перше протистояння, згодом він потоваришував з деякими членами групи. Саме в цей період він написав «Таємницю дороги Сінтри» і створив сатиричний журнал As Farpas, причому обидва проекти у співпраці з Еса ді Кейрошом.

Коли Кейрош став дипломатом, спочатку на Кубі, Ортіган продовжував займатись журналом As Farpas самотужки.

Ортіган також працював перекладачем. У 1874 році він перекладав з англійської на португальську сатиричний роман «Дитина Гінкса» Едварда Дженкінса.

Рамальо Ортіган помер у Лісабоні 27 вересня 1915 року.

Бібліографія ред.

  • Literatura de Hoje (1866).
  • Em Paris (1868).
  • Contos Côr de Rosa (1869).
  • O Mistério da Estrada de Sintra (у співпраці з Ж.-М.Еса ді Кейрошем, 1870).
  • Biographia de Emilia Adelaide Pimentel (1871).
  • As Farpas (у співпраці з Ж.-М.Еса ді Кейрошем, 1871–72).
  • As Farpas (1871–1882).
  • Banhos de Caldas e Águas Minerais (1875).
  • As Praias de Portugal (1876).
  • Notas de Viagem (1878).
  • A Instrucção Secundária na Câmara dos Senhores Deputados (1883).
  • A Holanda (1883).
  • John Bull (1887).
  • O Culto da Arte em Portugal (1896).
  • Últimas Farpas (1914).
Посмертно
  • As Farpas Esquecidas (1946–47).
Переклади
  • Hygiene da Alma ЕрнстаБ барона фон Фойхтерслебена (Ernst, Baron von Feuchtersleben) (1873).
  • Ginx's Baby, o Engeitado: seu Nascimento e Mais Desastres Едварда Дженкінса (1874).
  • O Marquez de Villemer Жорж Санда (1905).

Примітки ред.

Джерела, посилання та література ред.