Райо Пійроя (ест. Raio Piiroja; нар. 11 липня 1979, Пярну, Естонська РСР) — естонський футболіст, центральний захисник.

Ф
Райо Пійроя
Особисті дані
Повне ім'я Райо Пійроя
Народження 11 липня 1979(1979-07-11) (44 роки)
  Пярну, Естонська РСР
Зріст 190 см
Громадянство Естонія Естонія
Позиція центральний захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
Естонія «Рівал»
Естонія «Пярну»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1995–1996 Естонія «Пярну/Калев» 8 (1)
1996–1997 Естонія «Лелле» ? (?)
1997–1999 Естонія «Лелле» 22 (3)
1999–2004 Естонія «Флора» (Т) 102 (17)
2000  Естонія «Тервіс» 1 (0)
2001  Естонія «Валга» 1 (0)
2003  Норвегія «Волеренга» 11 (1)
2004–2011 Норвегія «Фредрікстад» 159 (12)
2011–2012 Нідерланди «Вітессе» 2 (0)
2012 Естонія «Флора» 0 (0)
2013 КНР «Ченду Блейдс» 18 (1)
2014 Естонія «Флора» 0 (0)
2015 Естонія «Пярну Лінамескорд» 0 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1993
1996–1997
1997–1998
1998–2015
Естонія Естонія (U-16)
Естонія Естонія (U-19)
Естонія Естонія (U-21)
Естонія Естонія
2 (0)
7 (0)
13 (0)
114 (8)
Звання, нагороди
Нагороди
Орден Білої зірки 5 ступеня

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра

ред.

Ранні роки

ред.

Райо Пійроя розпочав грати у футбол у клубі «Рівал», перш ніж переїхав до «Пярну». Дебютував у Мейстрілізі 16 липня 1995 року, через п'ять днів після свого 16-річчя, проти «Еесті Пилевківі» у матчі першого туру[1]. 10 днів по тому, 26 липня 1995 року, відзначився своїм першим голом у Мейстрілізі у програному 2:4 поєдинку проти «Транса» (Нарва), завдяки чому став наймолодшим бомбардиром в історії Мейстріліги (на той час йогому виповнилося 16 років і 15 днів)[2][3][4].

«Флора»

ред.

У 1996 році приєднався до «Лелле», фарм-клубу «Флори». Виступав за «Лелле» з 1997 по 1999 рік, після чого його перевели до першої команди «Флори». У вище вказаному клубі виграв свій перший чемпіонський титул у сезоні 2001 року. У сезоні 2002 року виграв свій другий поспіль титул переможця Мейстріліги і вперше названий Найкращим гравцем року в Естонії.

Оренда в «Волеренгу»

ред.

У 2003 році перейшов в оренду до клубу норвезької Тіппеліги «Волеренга».

«Фредрікстад»

ред.

У серпні 2004 року підписав контракт із клубом Тіппеліги «Фредрікстад». 12 листопада 2006 року відзначився двома голами у переможному (3:0) фінальному матчі кубку Норвегії 2006 проти «Саннефіорда». У 2007 році продовжив контракт з клубом ще на чотири роки. Під час перебування у «Фредрікстаді» виграв чотири рази поспіль нагороди «Гравець року Естонії» — у 2006, 2007, 2008 та 2009 роках. «Фредрікстад» закінчив сезон 2009 року на 14-му місці та вибув з Типпеліги після поразки 2:0 від «Сарпсборг 08» у плей-оф. Фредрікстад повернувся до норвезького вищого дивізіону за підсумками наступного сезону, а Райо відзначився голами в обох матчах плей-оф за підвищення у переможних матчах (8:1) проти «Генефосса».

«Вітессе»

ред.

31 серпня 2011 року підписав 1-річний контракт із можливістю продовження ще на один сезон із клубом Ередивізі «Вітессе»[5].

«Ченду Блейдс»

ред.

18 лютого 2013 року підписав контракт з командою Першої ліги Китаю «Ченду Блейдс»[6].

Кар'єра в збірній

ред.

У футболці національної збірної Естонії дебютував 21 листопада 1998 року в товариському матчі проти Вірменії (2:1), замінивши Віктора Алонена на 85-й хвилині матчу. Незабаром після цього зарекомендував себе як основний центральний захисник збірної Естонії. У 2008 році змінив Мартіна Рейма на посаді капітана команди. 25 березня 2011 року зіграв свій 100-й матч у переможному (2:0) товариському матчі проти Уругваю. Його вилучив арбітр Віктор Кашшаї на 76-й хвилині першого матчу плей-оф кваліфікації чемпіонату Європи 2012 проти збірної Ірландії, який Естонія програла з загальним рахунком 1:5. Завершив свою міжнародну кар'єру в жовтні 2013 року, але 31 березня 2015 року провів прощальний матч за збірну Естонії, проти Ісландії[7]. Загалом за національну команду провів 114 матчів та відзначився 8-ма голами.

Особисте життя

ред.

У 2005 році одружився з давньою подругою Мар'є. У 2015 році пара розлучилася[8]. Окррім футболу, полюбляє кататися на лижах і є завзятим рибалкою.

1 червня 2016 року випустив свою автобіографічну книгу «Нінамес Райо Піроха, повітряний винищувач», написану спортивним журналістом Гуннаром Пресс[9].

Статистика виступів

ред.

Клубна

ред.
Матчі та голи по клубах, сезонах та змаганнях
Клуб Сезон Ліга Кубок Конт. кубок Інші[a] Загалом
Дивізіон Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
«Пярну/Калев» 1995–96 Мейстріліга 8 1 8 1
«Лелле» 1996–97 Есілііга
«Лелле» 1997–98 Мейстріліга 9 0 9 0
1998 6 1 6 1
1999 7 2 7 2
Загалом 22 3 22 3
«Флора» 1999 Мейстріліга 11 2 2 0 1 0 14 2
2000 26 1 2 0 28 1
2001 24 2 1 0 25 2
2002 26 9 2 0 0 0 25 2
2004 15 3 2 0 3 0 25 2
Загалом 102 17 9 0 4 0 115 17
«Тервіс» 2000 Есілііга 1 0 1 0
«Валга» 2001 Есілііга 1 0 1 0
«Волеренга» (оренда) 2003 Тіппеліга 11 1 3 0 3 0 2 1 19 2
«Фредрікстад» 2004 Тіппеліга 9 0 9 0
2005 12 1 12 1
2006 25 0 2 3 27 4
2007 22 3 2 0 24 3
2008 23 2 23 2
2009 25 2 2 1 1 0 28 3
2010 Аддеколіген 28 4 3 2 31 6
2011 Тіппеліга 15 0 16 0
Загалои 159 12 24 3 4 1 4 2 191 15
«Вітессе» 2011–12 Ередивізі 2 0 0 0 0 0 2 0
«Ченду Блейдс» 2013 Перша ліга Китаю 18 1 18 1
Усього за кар'єру 324 35 27 3 16 1 10 3 377 42
  1. У тому числі й матчі Суперкубку Естонії, Кубку Співдружності та плей-оф Тіппеліги

У збірній

ред.

По матчах

ред.
Матчі та голи по національній збірній та роках
Національна збірна Рік Матчі Голи
Естонія 1998 1 0
1999 5 1
2000 6 1
2001 13 1
2002 9 0
2003 8 0
2004 12 1
2005 6 0
2006 5 0
2007 9 2
2008 8 0
2009 10 1
2010 7 1
2011 9 0
2012 1 0
2013 4 0
2015 1 0
Загалом 114 8

Голи за збірну

ред.
Список забитих мєячыв, забитих Райо Пійрої[10]
Дата Місце Гол Суперник Рахунок Результат Змагання
1 4 вересня 1999 Свангаскар, Тофтір, Фарерські острови 4   Фарерські острови 2–0 2–0 кваліфікація чемпіонату Європи 2000
2 11 червня 2000 Кадріорг, Таллінн, Естонія 9   Грузія 1–0 1–0 Товариський матч
3 28 березня 2001 Циріон, Лімасол, Кіпр 14   Кіпр 2–2 2–2 кваліфікація чемпіонату світу 2002
4 16 лютого 2004 Та'Калі, Валлетта, Мальта 44   Мальта 2–2 2–5 Міжнародний мальтійський турнір 2014
5 22 серпня 2007 А. Ле Кок Арена, Таллінн, Естонія 68   Андорра 1–0 2–1 кваліфікація чемпіонату світу 2008
6 12 вересня 2007 Міський стадіон Скоп'є, Скоп'є, Македонія 70   Північна Македонія 1–0 1–1 кваліфікація чемпіонату світу 2008
7 14 жовтня 2009 А. Ле Кок Арена, Таллінн, Естонія 91   Бельгія 1–0 2–0 кваліфікація чемпіонату світу 2010
8 11 серпня 2010 А. Ле Кок Арена, Таллінн, Естонія 97   Фарерські острови 2–1 2–1 кваліфікація чемпіонату світу 2012

Досягнення

ред.
«Флора»
«Фредерікстад»
Індивідуальні

Примітки

ред.
  1. Katkend raamatust "Raio Piiroja. Õhuvõitleja". Millise vutiveterani suu Piiroja esimene värav lukku pani?. Õhtuleht. 4 червня 2016. Процитовано 16 квітня 2017.
  2. Meistriliiga kõige roosamad faktid. Soccernet.ee. 19 грудня 2008.
  3. Noorelt koondisesse – kas edu valem?. Postimees. 15 травня 2014.
  4. SPORT-EKSTRA: Statistikapomm! Millised rekordeid omavad FC Norma, Raio Piiroja ja hooaeg 1997-98?. Õhtuleht. 6 березня 2017. Процитовано 6 березня 2017.
  5. Raio Piiroja liitus Arnhemi Vitessega. Soccernet.ee. 31 серпня 2011.
  6. Ametlikult Hiina esiliiga mees: Piiroja läbis edukalt meditsiinilise testi. Delfi. 18 лютого 2013.
  7. Raio Piiroja lahkumismäng / Eesti - Island maavõistlus (ест.). Postimees. Процитовано 24 жовтня 2018.
  8. Endine vutiäss Raio Piiroja saab uue elukaaslasega lapse. Postimees. 8 червня 2016.
  9. Fotod: esitleti Raio Piiroja elulooraamatut. Postimees. 4 червня 2016.
  10. Football PLAYER: Raio Piiroja. eu-football.info. Процитовано 4 July 2017.

Посилання

ред.