Райнгольд Гадов
Райнгольд Гадов (Reinhold Gadow; 25 квітня 1882, Берлін — осінь 1946, Заксенгаузен) — німецький офіцер, контрадмірал крігсмаріне.
| Райнгольд Гадов | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | 25 квітня 1882 або 1882[1] Берлін, Німецька імперія | |||
| Помер | 1946[1] Sachsenhausend, Оранієнбурґ, Бранденбург, Німеччина | |||
| Діяльність | офіцер ВМФ Німеччини, моряк, офіцер | |||
| Галузь | військово-морські сили[1] і військова історія[1] | |||
| Знання мов | німецька[1] | |||
| Військове звання |  Контр-адмірал до розпорядження | |||
| Нагороди |
| |||
Біографія
ред.7 квітня 1900 року вступив в кайзерліхмаріне. Учасник Першої світової війни, перший офіцер допоміжного пароплава «Королева Луїза». 4 серпня 1914 року пароплав, який мав замінувати вихід з Темзи, був потоплений британською ескадрою з 16 есмінців, а Гадов був взятий в полон. 13 січня 1918 року інтернований в Нідерландах, а 6 вересня був звільнений і переданий в розпорядження 2-ї морської дивізії. З 23 вересня 1918 по 24 жовтня 1919 року — 1-й ад'ютант Інспекції мін, загороджень і вибухівки. Після демобілізації армії залишений в рейхсмаріне. 30 червня 1930 року звільнений у відставку.
22 березня 1939 року переданий в розпорядження крігсмаріне. З вересня 1940 року — директор бібліотеки ОКМ. 31 березня 1945 року звільнений у відставку. Після війни заарештований радянською окупаційною владою, утримувався в спецтаборі НКВС №7 «Заксенгаузен». Восени 1946 року все ще утримувався в таборі. Подальша доля невідома. 25 квітня 1949 року офіційно визнаний мертвим без вказання точної дати смерті.
Звання
ред.- Морський кадет (7 квітня 1900)
- Фенріх-цур-зее (19 квітня 1901)
- Лейтенант-цур-зее (27 вересня 1903)
- Оберлейтенант-цур-зее (21 березня 1905)
- Капітан-лейтенант (22 березня 1910)
- Корветтен-капітан (18 вересня 1918)
- Фрегаттен-капітан (1 лютого 1925)
- Капітан-цур-зее (1 квітня 1927)
- Контрадмірал запасу (30 червня 1930)
- Контрадмірал до розпорядження (1 липня 1942)
Нагороди
ред.- Залізний хрест 2-го класу
- Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
Бібліографія
ред.- Die deutsche Marine in Vergangenheit und Gegenwart. Scherl Verlag, Berlin 1924.
- Seerüstung und Flottenpolitik der Mächte von der Vorkriegszeit bis zur Gegenwart. Zentral Verlag GmbH, Berlin 1924.
- Zum 10-jährigen Gedenken der Skagerrakschlacht. Weber Verlag, Leipzig 1926.
- Militärische Aufgaben der Reichsmarine. Verlag der süddeutschen Monatshefte, München 1927.
- Italien und Frankreich im Mittelmeer. Freie Deutschland Verlagsanstalt, 1930.
- Geschichte der deutschen Marine. Diesterweg Verlag, Frankfurt/Main, 1934.
- Eine missachtete Kriegslehre. Diesterweg Verlag, Frankfurt am Main 1934.
- Gelb oder weiss im Stillen Ozean. Verlag Gerhard Stalling, Oldenburg 1935.
- Die heutige Gliederung der deutschen Kriegsmarine. Deutsche Gesellschaft für Wehrpolitik und Wehrwissenschaften, Hamburg 1936.
- Wehrpolitische Spannungen im Mittelmeer. Deutsche Gesellschaft für Wehrpolitik und Wehrwissenschaften, Hamburg 1938.
- Militärische Leitgedanken im Kriegsschiffbau. Berlin 1938.
- mit Theodor Arps, Hellmuth Heye und Oskar von Niedermayer: Das Meer in volkskundlicher Darstellung: Kleine Weltgeographie des Weltmeeres. 1938
- Die deutsche Kriegsmarine. 1939.
- mit Greenfield H. Russel: Die Seemacht im nächsten Krieg. Scientia Verlag, Zürich 1939.
- Seeräuberstaat England. Junker & Dünnhaupt Verlag, Berlin 1940.
- Deutscher Flottenkriegszug nach Norden. Enßlin & Laiblin Verlag, Reutlingen 1940.
- Die Kriegsmarine im Polenfeldzug. 1941.
- Deutscher See- und Handelskrieg. 1941.
- Kriegsschauplatz Ostsee. Die Kriegsmarine im Kampf gegen die Sowjets. Verlag „Die Wehrmacht“, Berlin 1941.
- mit Arthur Boehm-Tettelbach: Deutschlands wehrgeographische Lage in ihrer Entwicklung 1914–1941. 1941.
- Der Zermürbungskrieg gegen England auf allen Meeren. 1941.
- Flottenstützpunkte. Institut für politische und Auslandsstudien, Heidelberg 1943/1944.
Редактор
ред.- Jahrbuch der deutschen Kriegsmarine. Verlag Breitkopf und Härtel, Berlin 1939, erschien für die Jahre 1940 bis 1945 jährlich.
- Illustrierter deutscher Flottenkalender. Wilhelm Köhler Verlag, ab 1943 bis 1945 jährlich.
Література
ред.- Dermot Bradley (Hrsg.), Hans H. Hildebrand, Ernest Henriot: Deutschlands Admirale 1849–1945. Die militärischen Werdegänge der See-, Ingenieur-, Sanitäts-, Waffen- und Verwaltungsoffiziere im Admiralsrang. Band 1: A–G. Biblio Verlag, Osnabrück 1988, ISBN 3-7648-1499-3, S. 398–399.