Відкрити головне меню

Рраймунд де Пуатьє (фр. Raymond de Poitiers; 1098/1099 — 29 червня 1149) — князь Антіохії в 1136—1149 роках.

Раймунд I
фр. Raymond de Poitiers
RaymondOfPoitiersWelcomingLouisVIIinAntioch.JPG
Раймунд де Пуатьє зустрічає Людовика VII, короля Франції
Народився 1098/1099
Тулуза
Помер 29 червня 1149
біля Інаби
·загибель у битві
Громадянство
(підданство)
Flag of France (XII-XIII).svg Франція
Національність окситан
Діяльність військовослужбовець
Учасник Battle of Inab[d]
Титул князь Антіохії
Термін 1136—1149 роки
Наступник Рено де Шатільйон
Конфесія католицтво
Рід Рамнульфіди
Батько Вільгельм IX
Мати Амоберга де Л'Іль-Бушар
Брати, сестри  • Agnes of Aquitaine, Queen of Aragon[d], Henry of Poitiers[d] і Вільгельм X
У шлюбі з Констанція I
Діти 2 сина і 2 доньки

ЖиттєписРедагувати

Походив з династії Рамнульфідів. Позашлюбний син Вільгельма IX, герцога Аквітанії та графа пуатьє, і Амоберги де Л'Іль-Бушар. Народився у 1098 або 1099 році в Тулузі. Освіту та виховання отримав при дворі батька. Брав участь у походах свого зведеного брата Вільгельм X.

У 1135 році до нього прибули посланці від Антіохійського князівство з пропозицією взяти шлюб з княгинею Констанцією. Того ж року рушив на Близький Схід. В південній Італії уникнув пастки сицилійського короля Рожера II, що наказав арештувати Раймунда де Пуатьє. Наприкінці року прибув до Антіохії, де в серпні 1135 року оженився з Констанцією Антіохійською. після цього перебрав владу в Антіохії на себе.

Невдовзі вступив у конфлікт з Левоном I, князем гірвської Кілікії. У 1138 році спільно з візантійським імператором Іоанном II Комніном атакував Кілікію, а потім спробував здобути Алеппо, але не вдалося. Слідом за цим спільно з візантійцями зайняв фортеці Кафартаб і Атареб. Але облога фортеці Шайзар була невдалою. 1139 року зумів повалити латинського патріарха Антіохії Ральфа де Домфронта. Замість нього посів посаду Аймері Лімузенський.

У 1142 році проти Раймунда виступив візантійський імператор Іоанн II. Але князь Антіохії зумів захистити свою столицю, змусивши візантійців відступити. У 1143 році Раймунд де Пуатьє став вимагати від нового імператора Мануїла I передачі кілікійських міст в південно-східній Кілікії. Натомість імператор атакував Антіохійське князівство, змусивши Раймунда де Пуатьє визнати свою зверхність та надати прав православному патріарху Антіохії. 1144 році Раймунд де Пуатьє відмовився надати допомогу Жослену II, графу Едесси, проти Імад ад-Діна, який взяв в облогу Едессу. Внаслідок цього це місто було захоплено мусулмьанами.

У 1148 році зустрів Людовика VII, короля Франції, одного з очільників Другого хрестового походу. Він пропонував атакувати Алеппо, оскільки Зенгіди являли більшу загрозу для Антіохії. Втім виникли чутки про зв'язок Раймунда зі своєю небогою Елеонорою, дружиною французького короля. Тому Людовик VII відкинув ідею напасти на Алеппо й рушив до Дамаску. В свою чергу Раймунд де пуатьє не надав допомоги хрестоносцям. 1149 року до володінь Антіохійського князівства вдерся Нур ад-Дін Зенгі, атабек Мосула і Алеппо. У битві біля Інабі князь Антіохії зазнав поразки й загинув.

РодинаРедагувати

Дружина — Констанція I

Діти:

  • Марія (1145—1182), дружина візантійського імператора Мануїла I
  • Боемунд (1147/1148—1201), князь Антіохії
  • Філіппа (1148—1178), дружина Гамфрі II де Торона, конетабля Єрусалимського королівства
  • Балдуїн (д/н—1176), візантійський військовик

ДжерелаРедагувати

  • René Grousset, L'Empire du Levant: Histoire de la Question d'Orient, Paris, Payot, coll. " Bibliothèque historique ", 1949 (réimpr. 1979), 648 p. (ISBN 2-228-12530-X)
  • Hamilton, Bernard (1984). «Ralph of Domfront, Patriarch of Antioch (1135–40)». Nottingham Medieval Studies. 28: 1–21.
  • Murray, Alan V. (2016). Van Houts, Elisabeth (ed.). Constance, Princess of Antioch (1130—1164): Ancestry, Marriages and Family. Anglo-Norman Studies XXXVIII: Proceedings of the Battle Conference 2015. The Boydell Press.