Раймунд I (граф Галісії)

(Перенаправлено з Раймунд Бургундський)

Раймунд (лат. Raimundus; 1065[2]/1070(1070) — 20 вересня 1107) — франкський лицар, граф Галісійський (1090—1107). Представник Іврейської династії, засновник іспанського Бургундського дому. Четвертий син бургундського графа Вільгельма І й Стефанії Барселонської[2]. Учасник Реконкісти. Чоловік леонської інфанти Урраки, доньки леонського короля Альфонсо VI (з 1090). Батько леонського короля Альфонсо VII. Також — Райму́ндо Бургу́ндський (ісп. Raimundo de Borgoña, порт. Raimundo de Borgonha).

Раймунд I
Граф Галісійський
1090 — 20 вересня 1107
 
Народження: 1070 Редагувати інформацію у Вікіданих
Безансон Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть: 20 вересня 1107 або 24 травня 1107(1107-05-24)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Грахаль, Леон[2]
Поховання: Собор Святого Якова Редагувати інформацію у Вікіданих
Релігія: католицтво Редагувати інформацію у Вікіданих
Рід: Іврейська династія і Кастильський Бургундський дім Редагувати інформацію у Вікіданих
Батько: Вільгельм Бургундськийd Редагувати інформацію у Вікіданих
Мати: Stephanie of Burgundyd Редагувати інформацію у Вікіданих
Шлюб: Уррака I Редагувати інформацію у Вікіданих
Діти: Sancha Raimúndezd і Альфонсо VII Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Біографія

ред.

Народився у Безансоні, Бургундія. Приїхав до Іспанії добровольцем у війську бургундського герцога Еда І на заклик короля Альфонсо після Битви при Саграхасі. Вперше згадується у привілеї короля Альфонсо клірикам Астрозького собору від 25 квітня 1087 року[3].

Одружився з інфантою Урракою, спадкоємницею Альфонсо VI. Став керувати Галісією після смерті Гарсії II (1090)[2]. У документах титулувався «графом», «господарем», «консулом», «сеньйором» Галісії (з 1094)[4]. Розвинув іспано-бургундські відносини, допомагав посиленню Клюнійського абатства[2].

Прийняв від короля Сантарен, Лісабон і Сінтру, які емір Бадахоський обміняв на захист від Альморавідів (1093)[4]. Після переведення Мартіна Моніса до Ароки (1093) одержав землі Коїмбрського графства[4]. Поступово втратив контроль над португальськими теренами, які захопили альморавідські війська (1095)[5]. Через це заміщений у Португалії своїм кузеном Генріхом[5].

Претендував на леонський трон за правом дружини у випадку смерті Альфонсо VI. Уклав із Генріхом угоду, в якій як майбутній король обіцяв передати кузенові Толедо або Галісію в обмін на омаж і військову підтримку (1094 або 1170)[6]. Збудував замок у Грахалі (1102). Передчасно помер у цьому замку. Похований у Компостельському соборі святого Якова.

Родина

ред.

Дружина (з 1090) — Уррака (1081—1126), донька короля Леону Альфонсо VI.

Діти:

  • Донька: Санча (1102—1159) — інфанта-королева Леону.
  • Син: Альфонсо VII (1105—1157) — король Леону (1126—1157).

Генеалогія

ред.

Примітки

ред.
  1. Find a Grave — 1996.
  2. а б в г д Recuero Astray 2010:9.
  3. Livermore 1947:46.
  4. а б в Livermore 1947:47.
  5. а б Livermore 1947:48.
  6. Livermore 1947:50-51.

Джерела

ред.
монографії
  • Livermore H.V. History of Portugal. Cambridge: University Press, 1947.
  • Livermore H.V. A New History of Portugal. Cambridge: University Press, 1969.
довідники

Посилання

ред.