Вікіпедія

Радченко Микола Іванович

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Радченко Микола Іванович (1(13) грудня 1867, м. Конотоп — 10 вересня 1922, Київ) — член Головної комісії у справах виборів до Українських установчих зборів (1917—1918), Генеральний суддя УНР (1918), сенатор Державного Сенату Української Держави (1918), порядкуючий Найвищого Суду УНР (1919).

Радченко Микола Іванович
Народився1867
Конотоп, Чернігівська губернія, Російська імперія
Помер
Київ, Російська імперія
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Радченко.
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Радченко Микола.

Закінчив 1896 юридичний факультет Київського університету. Служив секретарем у Київській судовій палаті, а згодом помічником секретаря, помічником старшого нотаріуса, старшим нотаріусом Київського окружного суду. В 1907—17 — член Київського окружного суду. Входив до складу Київського юридичного товариства.

Після повалення російського самодержавства був одним з фундаторів і членом президії Українського правничого товариства в Києві. В червні 1917 брав участь у З'їзді українських правників, був обраний до складу Крайового судового комітету, утвореного з метою підтримання зв'язків між Українською Центральною Радою і місцевими судовими установами. З листопада 1917 — голова Київської і член Головної комісії у справах виборів до Українських установчих зборів. 15.1 1918 обраний суддею Генерального суду УНР.

За Української Держави 1918 продовжував працювати в Генеральному суді, а з липня 1918 — у Державному Сенаті Української Держави. Входив до складу утвореної у грудні 1918 правничої секції Українського наукового товариства.

В січні 1919 урядом Директорії УНР був призначений порядкуючим Найвищого суду УНР.

Після встановлення у Києві радянської влади зосередився на науковій роботі, увійшов до складу Правничо-термінологічної комісії ВУАН, очолюваної О. І. Левицьким; 28 квітня 1919 обраний заступником голови цієї Комісії. З перепідпорядкуванням Комісії Інститові української наукової мови УАН (ВУАН) став керівником правничої секції цього інституту. Під його керівництвом було зібрано основний матеріал до «Російсько-українського словника правничої мови» (опубл. 1926).

Джерела

ред.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Радченко_Микола_Іванович