Радошиці (пол. Radoszyce) — лемківське село в Польщі, у гміні Команча Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 172 особи (2011[1]).

Село
Радошиці
пол. Radoszyce
Radoszyce, cerkiew św. Dymitra (HB4).jpg
Радошиці, церква св. Димитрія, зараз костел

Координати 49°19′00″ пн. ш. 22°03′00″ сх. д. / 49.3166700000277771210° пн. ш. 22.0500000000277793787972769° сх. д. / 49.3166700000277771210; 22.0500000000277793787972769Координати: 49°19′00″ пн. ш. 22°03′00″ сх. д. / 49.3166700000277771210° пн. ш. 22.0500000000277793787972769° сх. д. / 49.3166700000277771210; 22.0500000000277793787972769

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Сяноцький повіт
Гміна Команча
Перша згадка 1361
Площа 25,6 км²
Висота центру 570 ± 1 м
Населення 172 особи (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-543
Автомобільний код RSA
SIMC 0354413
GeoNames 760746
Радошиці. Карта розташування: Польща
Радошиці
Радошиці
Радошиці (Польща)
Радошиці. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Радошиці
Радошиці
Радошиці (Підкарпатське воєводство)

РозташуванняРедагувати

Розташоване в південно-східній частині Польщі, в східній частині Низьких Бескидів поблизу їх стику з пасмом Західніх Бещад, в долині потока Радошанка (пол. Radoszanka) при впадінні до Ославиці, 4 кілометри на південь від Команчі, при кордоні з Словаччиною. В 90-их роках через Радошицький перевал був збудований автошлях та відкритий пункт пропуску Радошиці- Полата, в напрямку на Меджилабірці.

ІсторіяРедагувати

Уперше згадується у 1361 році.

Село згадується у грамоті 25 березня (4 квітня за новим стилем) 1441 року — королева Софія дозволяє Яковцю Волоху закріпачити село Радошиці.[2]

В 1868 р. збудовано дерев'яну церкву св. Димитрія.

У 1918–1919 роках село разом з іншими 33 селами увійшло до складу Команчанської Республіки.

У 1921 році село нараховувало 162 хат та 981 осіб, з яких

В 1939 р. в селі було переважно українське (лемківське) населення: з 1230 жителів села — 1150 українців, 45 поляків і 35 євреїв[3].

До виселення українців у 1945 з Польщі до УРСР та депортації в 1947 році в рамках акції Вісла[4] у селі була греко-католицька парафія Лупківського деканату, до якої належало також село Ославиця[5].

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Культурні пам'яткиРедагувати

У центрі села на пагорбі знаходиться дерев'яна церква св. Дмитра з 1868 року, яку зараз використовують як римо-католицький костел. Всередині є оригінальний іконостас з часів будівництва церкви та вівтар у стилі рококо. На парапеті хоруші можна бачити цікаві малюнки з життя села. Навколо церкви зведений низький мурик з ламаного каменя. Перед церквою стоїть кам'яна дзвіниця багатої цікавої архітектури з трьома дзвонами. За церквою за муриком знаходиться цвинтар з багатьма могилами, деякі з кириличними написами.

За селом приблизно 2 кілометри по дорозі на кордон є збудована каплиця біля цілющого джерела, де стікаються 3 потоки. Греко-католицька громада на цьому місці святкує відпуст у 9-ий четвер після Великодня за юліянським календарем.

ДемографіяРедагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 94 25 54 15
Жінки 78 18 46 14
Разом 172 43 100 29

ПриміткиРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Радошиці

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати