Василевський Радомир Борисович
Радоми́р Бори́сович Василе́вський (27 вересня 1930, Челябінськ, РРФСР, СРСР — 10 лютого 1998, Одеса, Україна) — радянський і український кінорежисер та кінооператор. Заслужений діяч мистецтв Української РСР (1973)..[1]
| Радомир Василевський | |
|---|---|
 | |
| Радомир Василевський на знімальному майданчику | |
| Ім'я при народженні | Радомир Борисович Василевський |
| Дата народження | 27 вересня 1930 |
| Місце народження | Челябінськ, СРСР |
| Дата смерті | 10 лютого 1998 (67 років) |
| Місце смерті | Одеса, Україна |
| Громадянство |
 СРСР  Україна |
| Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії |
| Професія | кінорежисер, кінооператор |
| Кар'єра | 1955–1998 |
| Нагороди |
    |
| IMDb | ID 0890517 |
Життєпис ред.
Народився 27 вересня 1930 у Челябінську. У 1954 році закінчив операторський факультет Всесоюзного Державного інституту кінематографії, майстерню професора Бориса Волчека. Його дипломна робота — короткометражні фільми «Повість про дитячу іграшку» та «Ільменський заповідник» вийшли на екран, а «Ільменський заповідник» був відзначений призом на Міжнародному фестивалі студентських робіт.[2]
Відразу ж після інституту Василевський був запрошений кінооператором на кіностудію «Молдова-фільм», де зняв перший молдавський художній фільм «Молдавські наспіви», режисера Олексія Золотницького.[2]
З 1955 року Радомир Василевський працював кінооператором-постановником Одеської кіностудії, а в 1964 дебютував як режисер-постановник. Згодом він став режисером дитячого кінематографа, дуже багато і плідно співпрацював з ленінградським письменником Радієм Погодіним, лауреатом Державної премії РРФСР ім. Н. К. Крупської та володарем Почесного диплому Міжнародної премії імені Г. К. Андерсена. Практично всі їх спільні роботи відзначені Призами і нагородами на республіканських, Всесоюзних та Міжнародних кінофестивалях («Крок з даху» — на МКФ в Італії, а «Що у Сеньки було» — на МКФ у Західному Берліні — приз ЮНІСЕФ) за акторські роботи 5-, 7-, 9-річних акторів, за режисуру, за образотворчу майстерність, за комбіновані зйомки, за музику.[2]
Родина ред.
Був чотири рази одружений. Першою дружиною була Лілія Василевська, з якою вони навчалися в одному інституті. Друга дружина — виконавиця головної ролі у фільмі «Весна на Зарічній вулиці», акторка Ніна Іванова. Третя дружина — Тетяна Кукаркіна, яка після розлучення вийшла заміж за Володимира Ворошилова. Вчетверте Радомир Василевський одружився з Тетяною Піддубною. Мав двох доньок, від першого та четвертого шлюбів.[3][4]
Нагороди ред.
- Орден Трудового Червоного Прапора
- Орден «Знак Пошани»
- Почесне звання Заслужений діяч мистецтв УРСР
- Почесна Грамота Верховної Ради Білорусі
Фільмографія ред.
Режисер ред.
|
Оператор ред.
|
Примітки ред.
- ↑ Гл. ред. С. И. Юткевич; Редкол.: Ю. С. Афанасьев, В. Е. Баскаков, И. В. Вайсфельд и др. Кино: Энциклопедический словарь. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — 640 с. (рос.)
- ↑ а б в Василевский Радомир Борисович. www.kino-teatr.ru. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 11 жовтня 2012. (рос.)
- ↑ Нина Иванова. Сайт «Люди». Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 11 жовтня 2012. (рос.)
- ↑ Н. Мурга. Звезда фильма «Весна на Заречной улице» // Экспресс Газета. — 2011. — Вип. 46 (875) (жовтень). (рос.)
Джерела ред.
- Гл. ред. С. И. Юткевич; Редкол.: Ю. С. Афанасьев, В. Е. Баскаков, И. В. Вайсфельд и др. Кино: Энциклопедический словарь. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — 640 с. (рос.)