Радинський повіт (Російська імперія)
Ради́нський повіт (пол. Powiat radzyński) — історична адміністративно-територіальна одиниця Седлецької (1867—1912) і Холмської (1912—1918) губерній Російської імперії та Білостоцького воєводства міжвоєнної Польщі. Утворений у 1867 році. Повітовий центр — місто Радинь-Підляський.
| Радинський повіт | ||||
 | ||||
| Губернія | Седлецька губернія, Холмська губернія | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Радинь-Підляський | |||
| Створений | 1867 | |||
| Скасований | 1939 | |||
| Площа | 1408,9 (1885) | |||
| Населення | 87 731[1] осіб (1897) | |||
| Найбільші міста | Радинь-Підляський, Межиріччя Підляське | |||
| Наступники | Радинський повіт | |||
Волості ред.
При утворенні до повіту входили 3 міста (Межиріччя Підляське, Радинь-Підляський, Вогинь) і 15 сільських волостей.
В 1911 р. повіт поділявся на 14 волостей:
- Березовий Кут з адміністративним центром у с. Рудно,
- Біла — с. Біла,
- Желізна — с. Прогалини,
- Жеротин — с. Жеротин,
- Загайки — с. Загайки,
- Кукілівниця — с. Кукілівниця,
- Лися-Вілька — с. Безволя,
- Милянів — с. Милянів,
- Мисі — с. Єльниця,
- Суховоля — с. Суховоля,
- Семень — с. Семень,
- Товстець — с. Товстець,
- Шостка — с. Шостка,
- Яблонь — с. Яблонь.
Ухвалою другої Думи від 9 травня 1912 (закон 23 червня 1912) населена українцями частина Радинського повіту передана з Люблінської губернії до новоутвореної Холмської: волості Березовий Кут, Жеротин, Загайки, Товстець, Шостка і Яблонь та села Колоброди і Желізна волості Желізна.
Розташування ред.
Повіт розташовувався на півдні губернії. Межував на півночі — з Константинівським повітом, на заході — з Луківським і Сідлецьким, на сході — з Більським і Володавським, а на півдні — з Любартівським повітом Люблинської губернії.
Населення ред.
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у повіті проживало 22 404 українськомовних: 19 881 українськомовних греко-католиків, 2 473 українськомовних римо-католиків, 1 528 польськомовних греко-католиків і 50 греко-католиків, які розмовляли і українською, і польською[2].
В 1878 р. в повіті проживало 59 274 особи, з них: 35 423 римокатоликів (поляків і калакутів), 23 160 православних (до 1875 р. — греко-католиків), 13 521 юдеїв, 503 протестанти.
Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 76 687 осіб. З них 63 866 ос. (72,8 %) — поляки, 15 599 ос. (17,8 %) — євреї, 3 904 ос. (4,4 %) — українці, 2 787 ос. (3,2 %) — росіяни, 1 034 ос. (1,2 %) — німці[3]. Перепис засвідчив у повіті зменшення за 20 років у шість разів української самоідентифікації та полонізацію українців унаслідок заборони царем греко-католицької церкви на Холмщині.
У 1906/1907 роках у повіті налічувалося 3838 православних і 82 745 римо-католиків[4].
Інфраструктура ред.
У 1906/1907 роках у повіті діяло 16 православних церков і 6 римо-католицьких костелів[4].
Подальша історія ред.
При відступі російськими військами у 1915 р. проведене масове вивезення православного (українського) населення. Новоприбула німецька адміністрація не пішла на вимоги поляків щодо включення території до новоутвореного Польського Королівства, а включили до зони Обер Ост, а в 1918 р. відповідно до Берестейського миру передала Українській Державі. Однак уже в листопаді 1918 р. територія окупована поляками і відтворено Радинський повіт у межах до 1912 р.
Примітки ред.
- ↑ Демоскоп Weekly. Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Наличное население в губерниях, уездах, городах Российской Империи (без Финляндии). Седлецкая губерния. Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 3 грудня 2016. (рос.)
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 362. (рос. дореф.)
- ↑ Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку. Радинский уезд. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 3 грудня 2016. (рос.)
- ↑ а б Wiercieński H.[pl]. Znaczenie historyczne i wartość naukowa referatu złożonego w Izbie Państwowej w sprawie wydzielenie Chełmszczyzny przez D.N.Czychaczewa. — Kraków, 1913. — С. 5-7. (пол.)
Джерела ред.
- Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite](рос.)
- Radzyński powiat // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 481. (пол.) (пол.)