Радинський повіт (Російська імперія)

Ради́нський повіт (пол. Powiat radzyński) — історична адміністративно-територіальна одиниця Седлецької (1867—1912) і Холмської (1912—1918) губерній Російської імперії та Білостоцького воєводства Другої Речі Посполитої. Утворений у 1867 році. Повітовий центр — місто Радинь-Підляський.

Радинський повіт
Sedletz Governorate Radinsky uezd.svg
Губернія Седлецька губернія, Холмська губернія
Центр Радинь-Підляський
Створений 1867
Скасований 1939
Площа 1408,9 (1885)
Населення 87 731[1] осіб (1897)
Найбільші міста Радинь-Підляський, Межиріччя Підляське
Наступники Радинський повіт

ВолостіРедагувати

При утворенні до повіту входили 3 міста (Межиріччя Підляське, Радинь-Підляський, Вогинь) і 15 сільських волостей.

В 1911 р. повіт поділявся на 14 волостей:

 
Радинський повіт 1907

Ухвалою другої Думи від 9 травня 1912 (закон 23 червня 1912) населена українцями частина Радинського повіту передана з Люблінської губернії до новоутвореної Холмської: волості Березовий Кут, Жеротин, Загайки, Товстець, Шостка і Яблонь та села Колоброди і Желізна волості Желізна.

РозташуванняРедагувати

Повіт розташовувався на півдні губернії. Межував на півночі — з Константиновським повітом, на заході — з Луковським і Седлецьким, на сході — з Більським і Влодавським, а на півдні — з Любартовським повітом Люблинської губернії.

НаселенняРедагувати

В 1878 р. в повіті проживало 59 274 особи, з них: 35 423 римокатоликів (поляків і калакутів), 23 160 православних (до 1875 р. — греко-католиків), 13 521 юдеїв, 503 протестанти.

Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 76 687 осіб. З них 63 866 ос. (72,8 %) — поляки, 15 599 ос. (17,8 %) — євреї, 3 904 ос. (4,4 %) — українці, 2 787 ос. (3,2 %) — росіяни, 1 034 ос. (1,2 %) — німці[2] (рос.). Перепис засвідчив у повіті зменшення за 20 років у шість разів української самоідентифікації та полонізацію українців унаслідок заборони царем греко-католицької церкви на Холмщині.

Подальша історіяРедагувати

При відступі російськими військами у 1915 р. проведене масове вивезення православного (українського) населення. Новоприбула німецька адміністрація не пішла на вимоги поляків щодо включення території до новоутвореного Польського Королівства, а включили до зони Обер Ост, а в 1918 р. відповідно до Берестейського миру передала Українській Державі. Однак уже в листопаді 1918 р. територія окупована поляками і відтворено Радинський повіт у межах до 1912 р.

ДжерелаРедагувати

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати