Радаґаст
Радаґаст Бурий (англ. Radagast the Brown; в деяких перекадах Радаґаст Брунатний) — персонаж роману Дж. Р. Р. Толкіна «Володар Перснів», четвертий з магів — істарі, член Білої Ради.
| Радаґаст | |
|---|---|
| англ. Radagast | |
.jpg) | |
| Творець: | Джон Роналд Руел Толкін |
| Твори: | Володар перснів, Хоббіт: Несподівана подорож, Хоббіт: Пустка Смога і Хоббіт: Битва п'яти воїнств |
| Стать: | чоловічаd |
У Амані Радаґаста звали Айвенділ (кв. Aiwendil — «друг пташок») — він був майаром валіе Яванни і за її наполяганням був посланий у Середзем'я в парі з Курумо (Саруманом)[1] для допомоги йому в боротьбі з Сауроном.
Як і всі істарі, Айвенділ з'явився у постаті старої людини, що хоч і повільно проте старілася. Він був майстром зміни форми та кольору, добре знав мову тварин і міг розмовляти з ними.
Полюбивши звірів та пташок, Радаґаст покинув ельфів і людей і прововодив свої дні серед диких тварин. За це він і отримав своє ім' я, що, як говорять, на старій нуменорській говірці означає «пастир тварин»[2].
Тривалий час маг жив у місцевості Росгобел розташованій між Ірисною Низовиною та Морок — лісом.
В повісті «Гобіт» Ґандальф у розмові з Беорном згадує Радаґаста:
— Я чарівник, — вів далі Ґандальф. — Я чув про вас, хоча ви про мене — ні. Але, можливо, ви чули про мого доброго кузена Радаґаста, який живе на південній окраїні Морок-лісу? — Так, здається, він непоганий хлопець як на чарівника. Раніше я час від часу бачився з ним, — відказав Беорн.— Толкін Дж. Р. Р. Розділ 8. Чудернацька оселя // Гобіт, або Туди і звідти / пер. з англ. Олени О'Лір
Коли Саруман став зрадником, то за допомогою Радаґаста він став використовувати птахів з метою шпигунства за довколишніми землями (зокрема великих ворон — кребайн, що стежили за походом Братства Персня у Ерегіоні). Сам Радаґаст тривалий час не здогадувався про справжні цілі, вважаючи, що допомагає стежити за слугами Саурона[1]. Сам Саруман зневажливо відгукувався про мага, називаючи його «дурнем», "простаком" та «пташинним приборкувачем»[3].
Влітку 3018 р. Третьої Епохи Саруман велів Радаґасту розшукати Ґандальфа і повідомити йому, що назгули прямують на захід, шукаючи шлях у країну дрібноросликів Шир. Радаґаст зустрів Ґандальфа на Зеленому Шляху поблизу Брі в День Середини Літа і передав йому наказ Сарумана з'явитись до нього в Ізенгард, не підозрюючи про зраду. Як наслідок Гандальф прибув до фортеці і потрапив у полон з якого був визволений через місяць орлом Гвагаіром Повелителем Вітрів, котрому Радаґаст через звірів та птахів повідомив про назгулів та орків[3].
Про подальшу долю мага нічого не говориться. Сини Елронда розшукували його, щоб запросити на раду в Рівенділлі, але з Розгобела він вже кудись переселився. Відомо, що з істарів лише один Олорін (Ґандальф) повернувся до Валінора, повністю виконавши покладену на нього місію. Чи повернувся на Захід Айвенділ в легендаріумі Дж. Р. Р. Толкіна не говориться.
Походження імені ред.
На думку Джона Д. Рейтліфа автора «Історії Гобіта» ім'я може походити від однієї з європейських мов давньоанглійської, готської та однієї з слов' янських. З них давньоанглійська близька до мов народів долини Андуїна. В ній «rad»- руна «Р», що означає «дорога», «gast» — основна назва для «духа» зі змінним значенням від ангела до «людського створіння». Радагаст — «дух дороги».
Другий можливий прототип бог західнослов'янського племені ободритів Радеґаст (Radegast). Адам Бременський у своїй праці «Діяння архієпископів гамбурзької церкви» пише про храм Радеґаста в західнослов'янському місті Ретра. Німецький етнограф Якоб Грімм називає Радеґаста слов'янським еквівалентом германського бога Вотана та Гермеса (Меркурія) в класичному пантеоні богів.
Третім можливим прототипом є готський вождь і король Радаґайс Radegaisus (помер у 406 р. н. е.), чиє ім' я згадується у деяких джерелах XVIII—XIX ст. як Радаґаст (Rhadagast). Проте дана історична особа не схожа на Радаґаста з легендаріуму Толкіна.
Образ Радаґаста в кіно ред.
У фільмі Пітера Джексона «Володар Перснів: Братство Персня» образ Радаґаста відсутній. Так, у фільмі Ґандальф прибуває за порадою до Сарумана сам, в той час як у книзі його спрямовує Радаґаст, який говорить, що той чекає на нього. Потім він же викликає йому на допомогу орла Гвайхіра, а не Ґандальф просить привести до нього метелика.
Як повноцінний герой Радаґаст у виконанні Сильвестра Маккоя з'являється у трилогії «Гобіт» у вигляді дивакуватого діда, що лікує їжаків, їздить на санчатах запряжених гігантськими кролями. Він володіє магією за допомогою якої відганяє від свого будинку гігантських павуків з Морок-лісу. Також він помічає в руїнах замку у Дол-Ґулдурі тінь Некроманта і стикається з Королем-Чаклуном, який намагається вбити його мечем, котрий Радаґаст вибиває своїм магічним жезлом.
Радаґаст зустрічає Ґандальфа і розповідає йому про все бачене в Морок-Лісі та Дол-Гулдурі, передавши як доказ моргульський меч відбитий у Короля-Чаклуна.
Розповідь Ґандальфа про події в лісі Саруман вислуховує скептично і говорить, що Радаґаст більше їсть гриби і тиняється в лісі ніж займається справою, а Некромант, швидше за все — просто людина, що оволоділа чорною магією.
Примітки ред.
- ↑ а б Толкин, Дж. Р. Р. (2010-е гг.). Неоконченные сказания Нуменора и Средиземья - эссе "Истари". www. litmir. com. (рос.) .
{{cite web}}:|access-date=вимагає|url=(довідка); Пропущений або порожній|url=(довідка) - ↑ В пізнішій примітці імен істарі про Радаґаста говориться, що це ім'я походить з говірки людей, що жили в долині Андуїна (ймовірно мова йде про еотеодів чи беорнингів) і що тепер важко встановити, що воно означає. (Толкін Дж. Р. Р. Неоконченные сказания — эссе «Истари» http: // www. litmir. com.)
- ↑ а б Толкин Дж. Р. Р. (1991). Властелин Колец - Ч. 1. Братство кольца - Кн. 2. - Глава 2. Совет у Элронда (рос.) . Санкт - Петербург: "Северо - Запад". с. 306—312. ISBN 5 - 8352 - 0029 - 3.