Пію сірогорлий
| Пію сірогорлий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Synallaxis brachyura Lafresnaye, 1843 | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Пію сірогорлий[2] (Synallaxis brachyura) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae). Мешкає в Центральній і Південній Америці.
Опис ред.
Довжина птаха становить 14-16 см, вага 16-21 г. Лоб і скроні темно-сірі. Тім'я, потилиця і покривні пера крил руді. Верхня частина тіла темно-коричнево-оливкова, крила і хвіст темно-оливкові. Підборіддя і горло темно-сірі, поцятковані білими плямками. Пера на нижній частині горла чорні біля основи, що створює на горлі чорнувату пляму. Груди темно-сірі, живіт дещо світліший. Боки чорнувато-оливкові. Очі червонувато-карі, дзьоб чорний, лапи сизуваті або чорнуваті.[3]
Підвиди ред.
Виділяють чотири підвиди:[4]
- S. b. nigrifumosa Lawrence, 1865 — від північного і східного Гондурасу до центральної Панами та від північно-західної Колумбії до північно-західного Еквадору (на південь до Гуаясу);
- S. b. griseonucha Chapman, 1923 — південно-західний Еквадор (від Гуаясу до Асуая) та крайній північний захід Перу (Тумбес);
- S. b. brachyura Lafresnaye, 1843 — долина річки Магдалена (північ центральної Колумбії);
- S. b. caucae Chapman, 1914 — долина річки Каука (центральна Колумбія).
Поширення і екологія ред.
Сірогорлі пію мешкають в Гондурасі, Нікарагуа, Коста-Риці, Панамі, Колумбії, Еквадорі і Перу. Вони живуть у рівнинних і гірських вологих тропічних лісах, рідколіссях, чагарникових заростях, в садах і на плантаціях. Зустрічаються на висоті до 2000 м над рівнем моря. Живляться безхребетними та їх личинками, яких шукають серед рослинності. Гніздо кулеподібне з трубкоподібним входом, діаметром 36×43 см, зроблене з гілочок
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Synallaxis brachyura.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Skutch, Alexander F. (1969). Slaty castlebuilder (PDF). Life Histories of Central American Birds III: Families Cotingidae, Pipridae, Formicariidae, Furnariidae, Dendrocolaptidae, and Picidae. Pacific Coast Avifauna, Number 35. Berkeley, California: Cooper Ornithological Society. с. 341—353.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 січня 2022.
Джерела ред.
- Stiles and Skutch, A guide to the birds of Costa Rica ISBN 0-8014-9600-4
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |