Вікіпедія

Пітер Дашак

Пітер Дашак (англ. Peter Daszak) — британський зоолог, консультант і громадський експерт з екології хвороб, зокрема зоонозів, польського походження. Він є президентом EcoHealth Alliance, некомерційної неурядової організації, яка підтримує різноманітні програми глобальної охорони здоров'я та запобігання пандеміям.[4][5] Він також є членом Центру інфекцій та імунітету Школи громадської охорони здоров'я Мейлмана Колумбійського університету.[6][5] Він живе в Сафферні в штаті Нью-Йорк.[7]

Пітер Дашак
англ. Peter Daszak
Народився 20 століття
Країна  Велика Британія
 США
Діяльність еколог, науковець, зоолог
Галузь гігієна навколишнього середовища[1], екологія[1], екосистема[1], зоологія[1], applied zoologyd[1], паразитарні хвороби[1] і інфекційне захворювання[1]
Alma mater Університет Східного Лондона (1994)[2] і Бангорський університет (1987)
Науковий ступінь доктор філософії (1994)
Знання мов англійська[1]
Брати, сестри Джон Дащак[3]
IMDb ID 3580749

Дашак брав участь у розслідуванні початкового спалаху, який згодом переріс у пандемію COVID-19[8], і став членом групи Всесвітньої організації охорони здоров'я, направленої для дослідження походження епідемії COVID-19 у Китаї. Це стало суперечливим через попередню роботу Дашака з Уханьським інститутом вірусології, яку журнал «Bulletin of the Atomic Scientists»[9] сприйняв як конфлікт інтересів.

Освіта ред.

Пітер Дашак отримав ступінь бакалавра наук із зоології в 1987 році в Бангорському університеті та ступінь доктора філософії з паразитарних інфекційних захворювань у 1994 році в Університеті Східного Лондона.[5]

Кар'єра ред.

У 1990-х Дашак працював у Школі наук про життя Кінгстонського університету в Сурреї. Наприкінці 1990-х років Дашак перебрався до США, і працював у Інституті екології Університету Джорджії та Національному центрі інфекційних захворювань Центрів контролю та профілактики захворювань в Атланті. Приблизно у 2001 році він став виконавчим директором Консорціуму консерваційної медицини — спільного дослідницького центру в Нью-Йорку.[10] Він займає посади ад'юнкта у двох університетах Великої Британії та 3 університетах США, включаючи Школу громадської охорони здоров'я Мейлмана Колумбійського університету.[5][11]

Пітер Дашак став одним із перших прихильників природоохоронної медицини. Симпозіум Товариства природоохоронної біології в 2000 році був зосереджений на «складній проблемі нових захворювань».[12] У 2001 році він сказав, що «майже немає прикладів нових захворювань у дикій природі, спричинених не зміною навколишнього середовища людиною…і кілька нових захворювань людини не включають деякі компоненти домашніх тварин або дикої природи». Його дослідження були зосереджені на дослідженні та прогнозуванні впливу нових захворювань на дику природу, худобу та популяцію людей, і він брав участь у дослідженнях таких епідемій, як епідемія вірусу Ніпа, спалах в Австралії вірусу Гендра, Спалаху SARS 2002—2004 років, пташиного грипу та гарячки Західного Нілу.[13]

Починаючи з 2014 року, Дашак був головним дослідником шестирічного проекту Національного інституту охорони здоров'я, який було передано «EcoHealth Alliance», і який зосереджувався на появі нових зоонозних коронавірусів кажанів.[14] Серед цілей проекту було охарактеризувати різноманітність і розповсюдження коронавірусу, пов'заного з тяжким гострим респіраторним синдромом (SARS-CoV) у кажанів, та вірусів із значним ризиком поширення, у південному Китаї, на основі даних послідовності білка шиповидних виростків, технології інфекційних клонів, експериментів з інфекцією (як in vitro, так і in vivo), а також аналіз зв'язування рецепторів.[15] Шість однорічних проєктів отримали 3,75 мільйона доларів фінансування від Національного інституту алергії та інфекційних захворювань (NIAID), частини Національного інституту охорони здоров'я США.[14]

Дашак працював у комітетах Міжнародного союзу охорони природи, Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), Національної академії наук і міністерства внутрішніх справ США.[5] Він є членом Національної академії медицини та головою Форуму національних академій наук, інженерії та медицини (NASEM) з мікробних загроз, а також входить до наглядової ради ради консультантів Комісії з єдиного здоров'я.[16]

Під час великих спалахів вірусів Дашака запрошували виступити як експерта з питань епідемій, пов'язаних із переміщенням хвороб через видовий бар'єр від тварин до людей.[17][18][16] Під час спалаху гарячки Ебола в Західній Африці в 2014 році Дашак сказав: «Наше дослідження показує, що нові підходи до зменшення нових пандемічних загроз у джерелі були б економічно ефективнішими, ніж спроби мобілізувати глобальну відповідь після появи хвороби».[19]

У жовтні 2019 року, коли федеральний уряд США «тихенько» припинив десятирічну програму під назвою PREDICT[20], яку керував відділ нових загроз Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Дашак сказав, що порівняно з до 5 мільярдів доларів, які США витратили на боротьбу з Еболою в Західній Африці, PREDICT, який коштував 250 мільйонів доларів, був набагато дешевшим. Дашак також зазначив: «PREDICT був підходом до запобігання пандеміям, замість того, щоб сидіти там, чекати, поки вони з'являться, а потім мобілізуватись».[21]

Станом на 2021 рік Дашак є президентом неурядової організації «EcoHealth Alliance» зі штаб-квартирою в Нью-Йорку.[22] Його дослідження зосереджено на глобальних невідкладних захворюваннях, таких як тяжкий гострий респіраторний синдром (SARS), вірус Ніпа, близькосхідний респіраторний синдром (MERS), гарячка Рифт Валлі, вірус Ебола та COVID-19.[5][23][24] Організація виділила понад 100 мільйонів доларів федеральних грантів США для фінансування закордонних лабораторних експериментів.[25][26]

Пандемія COVID-19 ред.

Після спалаху пандемії COVID-19 Дашак зазначив у «The New York Times», що він та інші екологи хвороб попередили ВООЗ у 2018 році, що наступна пандемія «буде спричинена невідомим, новим збудником, який ще не потрапив у населення», ймовірно, в регіоні зі значною взаємодією людей і тварин.[27] Група назвала цей гіпотетичний збудник «Хвороба X»; його було включено до списку з 8 захворювань, яким вони рекомендували надавати найвищий пріоритет у дослідженнях і розробках, таких як пошук кращих методів діагностики та розробка вакцин.[28] Дашак сказав: «Оскільки сьогодні світ стоїть на краю прірви пандемії, варто подумати, чи є COVID-19 тією хворобою, про яку попереджала наша група».[27]

До пандемії Дашак і «EcoHealth Alliance» були єдиною американською організацією, яка досліджувала еволюцію та передачу коронавірусу в Китаї[29], де вони співпрацювали, зокрема, з Уханьським інститутом вірусології. 1 квітня 2020 року, після початку епідемії COVID-19 у Сполучених Штатах Америки, Агентство США з міжнародного розвитку виділив 2,26 мільйона доларів на програму «EcoHealth» для шестимісячного екстреного продовження програми, термін фінансування якої закінчився у вересні 2019 року.[30][31] Університет Каліфорнії оголосив, що розширення підтримуватиме «виявлення випадків SARS-CoV-2 в Африці, Азії та на Близькому Сході для інформування про реагування громадської охорони здоров'я», а також дослідження «твариного джерела або джерел SARS-CoV-2 з використанням даних і зразків, зібраних протягом останніх 10 років в Азії та Південно-Східній Азії».[31]

У відкритому листі, написаному Дашаком у співавторстві, підписаному 27 вченими та опублікованому в The Lancet 19 лютого 2020 року, зазначено: «Ми об'єднуємося, щоб рішуче засудити теорії змови, які стверджують, що COVID-19 не має природного походження … і в переважній більшості зробити висновок, що цей коронавірус виник у дикій природі». Крім того, було попереджено, що звинувачення китайських дослідників у походженні вірусу ставить під загрозу боротьбу з хворобою.[32] У червні 2021 року «The Lancet» опублікував додаток, у якому Дашак перерахував свою співпрацю з дослідниками в Китаї[33], і він також відмовився від входження до комісії журналу з розслідування походження COVID-19.[34]

Фінансування проекту «EcoHealth Alliance» було «раптово припинено» 24 квітня 2020 року Національним інститутом здоров'я . Цей крок був розкритикований[23][35][36], у тому числі групою з 77 лауреатів Нобелівської премії, які написали директору інституту Френсісу Коллінзу, що вони «серйозно стурбовані»[37] цим рішенням і назвали скорочення фінансування «супереченням інтуїції, враховуючи нагальну потребу краще зрозуміти вірус, який спричинює COVID-19, і визначити ліки, які врятують життя».[38] У статті від 8 травня 2020 року в журналі Science сказано, що незвичайне рішення від 24 квітня про припинення фінансування «EcoHealth» було прийнято незабаром після того, як «президент Дональд Трамп стверджував, не надавши доказів, що пандемічний вірус вийшов із китайської лабораторії за підтримки гранту Національного інституту охорони здоров'я, і пообіцяв припинити фінансування».[39]

У травні 2020 року під час виступу в телепередачі «60 Minutes» Дашак сказав, що немає «ніяких доказів» того, що вірус був створений в Уханьському інституті вірусології.[40]

У 2020 році Всесвітня організація охорони здоров'я назвала Дашака єдиним представником США в групі, направленій для дослідження походження пандемії COVID-19, до складу якої також входили Маріон Купманс, Хунг Нгуєн і Фабіан Лендертц.[41] Раніше Дашак багато років співпрацював із директором Уханьського інституту вірусології Ши Чженлі[42] над спробами відстежити віруси SARS-CoV до кажанів після спалаху SARS у 2002—2004 роках.

У травневій статті 2021 року в журналі «Bulletin of the Atomic Scientists» журналіст Ніколас Вейд стверджував, що у Дашака був конфлікт інтересів під час розслідування походження вірусу в Китаї.[43] Також у 2021 році кілька представників республіканців подали скаргу з проханням виключити Дашака з Національної медичної академії на основі звинувачень у поведінці. У 2022 році академія відхилила цей запит, посилаючись на «відсутність доказів» передбачуваного порушення поведінки.[44] Розслідування поведінки академії щодо виправдання Дашака привернуло ширші кола, оскільки представники республіканської меншості двопартійного комітету Сенату на чолі з сенатором Річардом Берром дійшли висновку, «що пандемія, швидше за все, почалася, коли вірус якимось чином втік з Уханьського інституту вірусології». Деякі члени академії назвали розслідування щодо Дашака «несерйозним і політичним» і написали, що такі звинувачення проти Китаю завдають шкоди готовності до пандемії, та перешкоджають міжнародній співпраці для ефективної боротьби з пандемією.[45]

Нагороди та відзнаки ред.

У 1999 році Дашак отримав нагороду за заслуги від Центрів з контролю та профілактики захворювань.[46] У 2018 році він був обраний членом Національної медичної академії США.[47][46] Його згадують у назвах багатоніжок Cryptops daszaki, а також апікомплексного паразита Isospora daszaki.[48]

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г д е ж и Czech National Authority Database
  2. ↑ https://www.mailman.columbia.edu/research/center-infection-and-immunity/peter-daszak-phd
  3. ↑ https://web.archive.org/web/20200511020546/https://twitter.com/PeterDaszak/status/1243697681979113472 — 2020.
  4. ↑ «Dr. Peter Daszak» bio (англ.)
  5. ↑ а б в г д е Peter Daszak, PhD. Columbia University Mailman School of Public Health. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 26 травня 2021. (англ.)
  6. ↑ «Faculty» [Архівовано 2022-12-15 у Wayback Machine.] (англ.)
  7. ↑ James Rainey; Kiera Feldman (12 квітня 2020). Impeachment. Primaries. Kobe. Coronavirus rushed in while our focus was elsewhere. Los Angeles Times. Процитовано 22 червня 2022. (англ.)
  8. ↑ Quinn, Jimmy (25 травняy 2021). The Growing Scrutiny of Peter Daszak's Chinese Research Collaboration. National Review. (англ.)
  9. ↑ Wade, Nicholas (5 травня 2021). The origin of COVID: Did people or nature open Pandora's box at Wuhan?. Bulletin of the Atomic Scientists.
  10. ↑ Peter Daszak. TEDMED. TED. Процитовано 5 вересня 2021. (англ.)
  11. ↑ «Peter Daszak» bio, Columbia University Ecology, Evolution and Environmental Biology Department (англ.)
  12. ↑ Norris, Scott (1 січня 2001). A New Voice in ConservationConservation medicine seeks to bring ecologists, veterinarians, and doctors together around a simple unifying concept: health. BioScience. 51 (1): 7—12. doi:10.1641/0006-3568(2001)051[0007:ANVIC]2.0.CO;2. ISSN 0006-3568. (англ.)
  13. ↑ Peter Daszak. TEDMED. Процитовано 20 квітня 2020. (англ.)
  14. ↑ а б Project no. 2R01AI110964-06: Understanding the Risk of Bat Coronavirus Emergence (2019-2021). NIH RePORTER. Процитовано 17 квітня 2021. (англ.)
  15. ↑ RePORT ⟩ RePORTER. reporter.nih.gov. Процитовано 26 травня 2021. (англ.)
  16. ↑ а б Dr. Peter Daszak. EcoHealth Alliance. Процитовано 20 квітня 2020. (англ.)
  17. ↑ Gorman, James (28 січня 2020). How do bats live with so many viruses?. The New York Times. Процитовано 20 квітня 2020.
  18. ↑ Bruilliard, Karin (3 квітня 2020). The next pandemic is already coming, unless humans change how we interact with wildlife, scientists say. Washington Post. Процитовано 20 квітня 2020. (англ.)
  19. ↑ Ebola, Dengue fever, Lyme disease: The growing economic cost of infectious diseases. National Science Foundation. 16 грудня 2014. Процитовано 20 квітня 2020. (англ.)
  20. ↑ Jr, Donald G. Mcneil (25 жовтня 2019). Scientists Were Hunting for the Next Ebola, Now the U.S. Has Cut Their Funding. The New York Times. (англ.)
  21. ↑ McNeil, Donald G. Jr (25 жовтня 2019). Scientists Were Hunting for the Next Ebola. Now the U.S. Has Cut Off Their Funding. The New York Times. ISSN 0362-4331. Процитовано 10 травня 2020. (англ.)
  22. ↑ Wildlife Conservation and Pandemic Prevention - EcoHealth Alliance. EcoHealth Alliance (англ.). Процитовано 14 жовтня 2016. (англ.)
  23. ↑ а б Subbaraman, Nidhi (21 серпня 2020). 'Heinous!': Coronavirus researcher shut down for Wuhan-lab link slams new funding restrictions. Nature (англ.). doi:10.1038/d41586-020-02473-4. PMID 32826989.
  24. ↑ Developing MCMs for Coronaviruses. Rapid Medical Countermeasure Response to Infectious Diseases: Enabling Sustainable Capabilities Through Ongoing Public- and Private-Sector Partnerships: Workshop Summary. National Academy of Sciences. 2016. (англ.)
  25. ↑ Ridley, Alina Chan and Matt (15 січня 2021). The World Needs a Real Investigation Into the Origins of Covid-19. The Wall Street Journal. (англ.)
  26. ↑ Subbaraman, Nidhi (21 серпня 2020). 'Heinous!': Coronavirus researcher shut down for Wuhan-lab link slams new funding restrictions. Nature (англ.). doi:10.1038/d41586-020-02473-4.
  27. ↑ а б Daszak, Peter (27 лютого 2020). Opinion | We Knew Disease X Was Coming. It's Here Now. The New York Times. Процитовано 21 червня 2021. (англ.)
  28. ↑ 2018 Annual review of diseases prioritized under the Research and Development Blueprint (PDF) (Звіт). лютого 2018. с. 449. Архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2020. (англ.)
  29. ↑ Latinne, Alice; Hu, Ben; Olival, Kevin J.; Zhu, Guangjian; Zhang, Libiao; Li, Hongying; Chmura, Aleksei A.; Field, Hume E.; Zambrana-Torrelio, Carlos; Epstein, Jonathan H.; Li, Bei (25 серпня 2020). Origin and cross-species transmission of bat coronaviruses in China. Nature Communications (англ.). 11 (1): 4235. Bibcode:2020NatCo..11.4235L. doi:10.1038/s41467-020-17687-3. ISSN 2041-1723. PMC 7447761. PMID 32843626. (англ.)
  30. ↑ Baumgaertner, Emily; Rainey (2 квітня 2020). Trump administration ended pandemic early-warning program to detect coronaviruses. Los Angeles Times. Процитовано 26 травня 2021. (англ.)
  31. ↑ а б Cohen, Zachary (10 квітня 2020). Trump administration shuttered pandemic monitoring program, then scrambled to extend it. CNN. Процитовано 26 травня 2021. (англ.)
  32. ↑ Calisher, Charles; Carroll, Dennis; Colwell, Rita; Corley, Ronald B; Daszak, Peter; Drosten, Christian; Enjuanes, Luis; Farrar, Jeremy; Field, Hume; Golding, Josie; Gorbalenya, Alexander; Haagmans, Bart; Hughes, James M; Karesh, William B; Keusch, Gerald T; Lam, Sai Kit; Lubroth, Juan; Mackenzie, John S; Madoff, Larry; Mazet, Jonna; Palese, Peter; Perlman, Stanley; Poon, Leo; Roizman, Bernard; Saif, Linda; Subbarao, Kanta; Turner, Mike (березень 2020). Statement in support of the scientists, public health professionals, and medical professionals of China combatting COVID-19. The Lancet. 395 (10226): e42—e43. doi:10.1016/S0140-6736(20)30418-9. PMC 7159294. PMID 32087122. (англ.)
  33. ↑ ((Editors Of The Lancet)) (червень 2021). Addendum: competing interests and the origins of SARS-CoV-2. The Lancet. 397 (10293): 2449—2450. doi:10.1016/S0140-6736(21)01377-5. ISSN 0140-6736. PMC 8215723. (англ.)
  34. ↑ UK scientist with links to Wuhan lab 'recuses himself' from inquiry into Covid origins. The Telegraph. 22 червня 2021. Архів оригіналу за 12 січня 2022. (англ.)
  35. ↑ Pelley, Scott (9 травня 2020). Trump administration cuts funding for coronavirus researcher, jeopardizing possible COVID-19 cure. CBS News. Процитовано 11 травня 2020. (англ.)
  36. ↑ Coronavirus: US cuts funding to group studying bat viruses in China. USA Today. 9 травня 2020. Процитовано 10 травня 2020. (англ.)
  37. ↑ Nobel laureates and science groups demand NIH review decision to kill coronavirus grant. Science. 21 травня 2020. doi:10.1126/science.abc9393. (англ.)
  38. ↑ Letter to Francis Collins Urging to Reconsider Decision to Cut Coronavirus Research Funding (PDF). cms.asbmb.org. (англ.)
  39. ↑ Wadman, Meredith; Cohen, Jon (8 травня 2020). NIH move to ax bat coronavirus grant draws fire. Science. 368 (6491): 561—562. Bibcode:2020Sci...368..561W. doi:10.1126/science.368.6491.561. PMID 32381695. (англ.)
  40. ↑ Lanum, Nikolas (2 червня 2021). Former State Dept investigator on leaked Fauci emails: 'I don't trust these scientists' about Wuhan lab. Fox News Network, LLC. (англ.)
  41. ↑ Mallapaty, Smriti (2 грудня 2020). Meet the scientists investigating the origins of the COVID pandemic. Nature (англ.). 588 (7837): 208. Bibcode:2020Natur.588..208M. doi:10.1038/d41586-020-03402-1. PMID 33262500.
  42. ↑ Hernandez, Javier C. (13 січня 2021). Two Members of W.H.O. Team on Trail of Virus Are Denied Entry to China. The New York Times. (англ.)
  43. ↑ Wade, Nicholas (5 травня 2021). The origin of COVID: Did people or nature open Pandora's box at Wuhan?. Bulletin of the Atomic Scientists. (англ.)
  44. ↑ Conduct probe exonerates scientist accused of obscuring pandemic's origin. www.science.org (англ.). Процитовано 30 жовтня 2022.
  45. ↑ «Conduct probe exonerates scientist accused of obscuring pandemic's origin» (англ.)
  46. ↑ а б Peter Daszak profile (англ.)
  47. ↑ Dr. Peter Daszak Elected As a Member of the National Academy of Medicine. EcoHealth Alliance. 15 жовтня 2018. Процитовано 10 травня 2020. (англ.)
  48. ↑ Ball, S. J.; Brown, M. A.; Snow, K. R. (2012). A new species of Isospora (Apicomplexa: Eimeriidae) from the greenfinch Carduelis chloris (Passeriformes: Fringillidae). Parasitology Research. 111 (4): 1463—1466. doi:10.1007/s00436-012-2980-0. PMID 22706904. (англ.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пітер_Дашак&oldid=41769476